Коли подих стає повітрям
Паперова книга | Код товару 687874
Yakaboo 4.9/5
Автор
Пол Каланіті
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Перекладач
Наталя Трохим, Тетяна Микитюк
Кількість сторінок
256
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
150x220 мм

Усе про книжку Коли подих стає повітрям

Сенсація у книжковому світі
Бестселер The New York Times та Amazon.com
Сильна книжка, яка міняє свідомість
Автобіографічний твір, заснований на реальних фактах

У травні 2013 року, за крок від омріяної медичної та наукової кар’єри, Пол Каланіті діагностував у себе рак легенів 4-ї стадії й розпочав свою книгу. Крапку в ній поставила його смерть навесні 2015-го. А за десять місяців відверта та мужня історія боротьби, кохання й самовідданої лікарської праці стала бестселером № 1 за версією The New York Times та увійшла до лідерів продажів на Amazon.com.

Вражаюча сповідь талановитого нейрохірурга, який захворів у 35 років. «Чому я?» Помирати від раку в молодому віці й знати, що твій випадок — один на десять тисяч. Безліч разів повідомляти хворим про страшний діагноз, вирішувати, чиє життя можливо врятувати, а чиє ні, — і раптом самому опинитися на лікарняному ліжку й чекати вироку, скільки тобі залишилося. Назавжди розпрощатися з мріями про складні операції та наукову працю… А тоді зрозуміти: іншого вже не буде й правильне запитання «А чому не я?». І, забувши про біль, прийти до операційної, жити, кохати — і взяти на руки новонароджену донечку…

Ця зворушлива та надихаюча історія так і залишиться недописаною. Бо це — історія про життя, а не про смерть, історія, що вчить мужності, стійкості, вірності професійному обов’язку та вмінню побачити в страшному діагнозі не вирок, а шанс зробити життя немарним.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Пол Каланіті
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Перекладач
Наталя Трохим, Тетяна Микитюк
Кількість сторінок
256
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
150x220 мм
Рецензії
  •  
    Книга, що сповнена життям 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Прочитавши анотацію на звороті книги, я не очікувала, що більше 200 сторінок прочитаються на одному подиху. Проте від першої сторінки автор захоплює своїм світобаченням, що неможливо зупинитися його слухати. Саме "слухати", бо пише він так, наче спілкується з хорошим другом - правдиво і відкрито.

    Розповідає він не про смерть. Про життя. Спочатку про життя, коли його кінець здається далеким. Потім про життя, коли смерть починає наздоганяти. І про життя, коли смерть сидить поряд на лікарняному ліжку. Та все ж, ця книга про життя, життя надзвичайної людини.

    Автор - багатогранна особистість, яка не боялася складних задач і непростих питань. Він порушує багато етичних питань, зокрема, показує який тяжкий моральний тягар лежить на плечах лікарів.

    Пол ставив перед собою багато цілей, яких не встиг виконати сповна. Дуже жаль, що людині, готовій присвятити себе порятунку життів інших, не вистачило свого. Жаль, що це єдина книга, яку встиг написати Пол. Проте я надзвичайно рада, що він не пожалів останні місяці свого життя на написання цієї книги.


  •  
    Видатна особистість 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Пол Каланіті – молодий і талановитий американський нейрохірург, життя якого обірвала страшна недуга.
    “Коли подих стає повітрям” – автобіографічний твір. Мемуари, записані перед завісами смерті. Чому, ну чому так сталось? “Тільки 0,0012% тридцятишестирічних людей хворіють на рак легень”. Статистика, цифри, криві виживання – сухі дані, за якими – людські життя, розбиті надії, скалічені долі близьких. Здається, що читаєш про дуже близьку людину, і від цього переживаєш ще більше. Десь у глибині душі тліє вогник надії, який жорстоко згасає в суворих реаліях.
    “Страшно вмирати заживо, але ще страшніше страждати і бачити, як з тобою страждають рідні.”
    Важко втрачати близьку людину. Бачити її страждання, фізичний біль і бути не спроможним допомогти. Медицина, на жаль, не всесильна. Погляд лікаря на власне страшне захворювання, діагноз, що не знає ні жалю, ні винятків.
    Робити щодня надскладні операції на мозку, “горіти” нейрохірургією, працювати по сто годин на тиждень і згасати від невиліковної недуги. Дарувати життя іншим і бути не в змозі зарадити собі самому. Не знати, скільки ще часу тобі відведено.
    Про цю книгу важко писати. Її треба прочитати самому, щоб почати по-справжньому цінувати власне життя. Книга, яка не залишає байдужою. Сповідь, яка зворушує до сліз.
Купити - Коли подих стає повітрям
Коли подих стає повітрям
95 грн
Немає в наявності
 

Рецензії Коли подих стає повітрям

  •  
    Книга, що сповнена життям 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Прочитавши анотацію на звороті книги, я не очікувала, що більше 200 сторінок прочитаються на одному подиху. Проте від першої сторінки автор захоплює своїм світобаченням, що неможливо зупинитися його слухати. Саме "слухати", бо пише він так, наче спілкується з хорошим другом - правдиво і відкрито.

    Розповідає він не про смерть. Про життя. Спочатку про життя, коли його кінець здається далеким. Потім про життя, коли смерть починає наздоганяти. І про життя, коли смерть сидить поряд на лікарняному ліжку. Та все ж, ця книга про життя, життя надзвичайної людини.

    Автор - багатогранна особистість, яка не боялася складних задач і непростих питань. Він порушує багато етичних питань, зокрема, показує який тяжкий моральний тягар лежить на плечах лікарів.

    Пол ставив перед собою багато цілей, яких не встиг виконати сповна. Дуже жаль, що людині, готовій присвятити себе порятунку життів інших, не вистачило свого. Жаль, що це єдина книга, яку встиг написати Пол. Проте я надзвичайно рада, що він не пожалів останні місяці свого життя на написання цієї книги.


  •  
    Видатна особистість 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Пол Каланіті – молодий і талановитий американський нейрохірург, життя якого обірвала страшна недуга.
    “Коли подих стає повітрям” – автобіографічний твір. Мемуари, записані перед завісами смерті. Чому, ну чому так сталось? “Тільки 0,0012% тридцятишестирічних людей хворіють на рак легень”. Статистика, цифри, криві виживання – сухі дані, за якими – людські життя, розбиті надії, скалічені долі близьких. Здається, що читаєш про дуже близьку людину, і від цього переживаєш ще більше. Десь у глибині душі тліє вогник надії, який жорстоко згасає в суворих реаліях.
    “Страшно вмирати заживо, але ще страшніше страждати і бачити, як з тобою страждають рідні.”
    Важко втрачати близьку людину. Бачити її страждання, фізичний біль і бути не спроможним допомогти. Медицина, на жаль, не всесильна. Погляд лікаря на власне страшне захворювання, діагноз, що не знає ні жалю, ні винятків.
    Робити щодня надскладні операції на мозку, “горіти” нейрохірургією, працювати по сто годин на тиждень і згасати від невиліковної недуги. Дарувати життя іншим і бути не в змозі зарадити собі самому. Не знати, скільки ще часу тобі відведено.
    Про цю книгу важко писати. Її треба прочитати самому, щоб почати по-справжньому цінувати власне життя. Книга, яка не залишає байдужою. Сповідь, яка зворушує до сліз.
  •  
    Варто прочитати кожному 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    " Коли подих стає повітрям "- історія дуже талановитого нейрохірурга, який у тридцять п'ять років захворів на рак легень. Людина, яка сотні разів говорила про страшний діагноз, витягувала їх з того світу, раптово і сама опиняється в такій ситуації. Він бореться з часом. Стикається із смертю, вивчає її, бореться з нею та приймає її. Він хотів допомогти людям подивитися в очі своєї смертності. І в нього це чудово вийшло. І не сьогодні, так завтра прийде вже і ваша черга. У кожного своє " завтра". А більшість людей живе так, ніби це " завтра" так ніколи і не настане. Ця історія так і залишається недописаною, Пол помер після 22 місяців боротьби з хворобою, залишивши по собі маленьку донечку. Епілог вже написала його дружина Люсі. Книга змушує задуматися про справжній сенс життя, допомагає переосмислити життєві цінності, вибрати головні. Вчить, те що потрібно цінувати кожну мить проведену з батьками, друзями, рідними і просто близькими людьми, цінувати кожен прожитий день і радіти дрібницям.
  •  
    Мотивація життя 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Пол Каланіті - нейрохірург, з усією відповідальністю і душею підходить до виконання своїх професійних обов'язків. Мало того, що він щодня виконує складні операції на мозку, що вимагають концентрації, він ще й намагається до кожного пацієнта знайти індивідуальний підхід. Заради чого живе пацієнт і без чого не уявляє свого життя? Відповіді на ці питання допомагають Полу прийняти правильне рішення в плануванні лікувального процесу пацієнта. Адже іноді смерть - не найгірше.

    Пол Каланіті - був дуже доброю, душевною людиною, відмінним лікарем і хорошим сім'янином! Він боровся за життя людей щодня, але ніяк не очікував, що в його 36 років виявлять страшну хворобу! Рак легенів в четвертій стадії. Знаєте, це найстрашніше захворювання, метастази його відразу вражають головний мозок. І прочитати його твір, який він писав під час боротьби за життя, безцінне! Я занурилася в його емоції, його старання, відчула його біль, його переживання і надії.

    Перша частина книги присвячена спогадам автора про його дитинство, студентські роки і роздуми про вибір професії. Це філософські міркування про те, в чому полягає сенс життя і що робить життя значущим. До речі, саме пошук відповідей на ці питання призводить автора в результаті в медицину і саме в нейрохірургію - адже в мозку відбувається вся розумова і емоційна діяльність людини. Чому людина хоче саме те, що він хоче? Чому для однієї людини важливо одне, а для іншого - інше? Мозок знає відповіді на ці питання. Залишається тільки цю інформацію виокремити з мозку.

    Друга частина - це вже безпосередньо "знайомство" зі своїм діагнозом і життя "після". Після важкої боротьби з раком хвороба відступає і Пол повертається до своєї лікарської практики. Можливо, варто було б все ж змінити діяльність і не перевантажувати себе на стільки інтенсивно. Відступила на час хвороба і повернулася з новою силою, висмоктуючи життя з молодого чоловіка.
    Це книга не просто про боротьбу з хворобою, а про боротьбу за життя, наповнене сенсом.
    Цю книжку варто прочитати, щоб наповнити своє життя змістом, віднайти себе та зрозуміти своє покликання. Дуже раджу до прочитання.

    P.S. Післямову книги написала дружина Пола, тому що він не встиг її завершити.

  •  
    must read 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    З часу як я зацікавилася науково-популярною літературою, особливе місце на моїй "поличці" посідає тема нейрохірургії. Власне, це і була моя перша причина, чому я почала читати цю книгу. Пол - нейрохірург. А це щось більше, ніж просто любов до лабіринтів мозку.

    Книга дуже сильна.
    Дуже рідко так буває, щоб твір зачепив мене глибоко і до сліз. У Пола Калатіні вийшло. Вона читалася на одному подиху, автор пише неймовірно. Проте, неможливо не зупинятися, щоб сприйняти, осмислити, ще раз переосмислити.
    А сама назва книги, ви замислювалися наскільки це глибоко? Вже пройшло кілька тижнів з часу як я її прочитала, та я все ще продовжую повертатися до неї.

    Безумовно, Пол Калатіні дуже сильна особистість. Я думаю, що він встиг би зробити багато важливого в науці, якби життя не повернулося так, як воно повернулося.
    Проте, я дуже вдячна, що свій останній рік він присвятив написанню цієї книги.

    І на завершення, процитую слова дружини Пола, бо мені вони відгукуються особливо близько:
    "За кілька тижнів до його смерті, лежачи на ліжку вдома, я запитала в нього: "Ти можеш нормально дихати, коли моя голова лежить ось так в тебе на грудях?".Він відповів: "Я тільки так і вмію дихати"."
  •  
    відверто про життя за мить смерті. 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Автор написав цю книгу як спробу автобіографічно розповісти про те, що переживають люди, що чують невтішний вирок. Рак перевертає їх світ, і йому абсолютно байдуже, що ти успішний нейрохірург з безліччю мрій і несправджених прагнень.

    Почути, як проходить цей шлях Пол Каланіті насправді безцінно, адже ми всі знаємо, що смертні, але сподіваємось, що це станеться колись, коли нам буде далеко за дев'яносто.
    Пам'ятати про постійну імовірність власної смерті важливо ще і тому, що це допомагає нам прожити життя зовсім іншої якості, що і доводить автор.

    Кому буде цікава ця книга?
    Тим, хто цікавиться медициною. Автор багато і в подробицях розповідає про операції та влаштування людського тіла як людина, що присвятила своє життя цьому.
    Тим, хто хоче по-новому полюбити своє життя, адже ніщо так не мотивує жити наповну і насолоджуватися кожним днем як історія людини, що знає ціну кожній хвилині.
    Тим, хто любить автобіографії і мемуари, оскільки ця книга сповнена роздумами та саморефлексіями.
  •  
    Автобіографія 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Цю книгу я читала в той період, коли в самої були серйозні проблеми зі здоров'ям, тому я прекрасно розуміла автора.

    Пол Каланіті – нейрохірург, який любив життя, любив людей, любив своїх пацієнтів, а особливо любив своїх рідних. І навіть свою не легку професію він вибрав ретельно, щоб бути в цьому житті по-справжньому корисним і допомагати людям.

    Історію я умовно поділила на три частини:
    1. Пол як лікар
    2. Пол як пацієнт
    3. Враження зі сторони дружини Пола

    Насправді я очікувала від книги дещо іншого. Думала, що автор дізнавшись про свій діагноз захоче встигнути зробити багато божевільних вчинків які планував, але не встиг, наприклад, стрибок з парашутом, чи щось в тому дусі.
    Але реальність дещо інша. Коли ти знаєш що твоє життя стрімко починає добігати кінця і ти вже не можеш повноцінно жити без знеболюючих і не маєш певності чи побачиш свою новонароджену донечку... то тобі явно в цей час не до стрибків з парашутом.

    Перша частина книги трохи, як на мене, перенасичена медичними термінами. Хоча таке було життя Пола, тим він жив і ці терміни були для нього звичним явищем.

    Коли Пол стає пацієнтом то дуже потребує співчуття і вникання в його ситуацію, його хворобу.
    Також коли йому стає краще, то він продовжує займатися нейрохірургією, щоб і відчувати свою потрібність і щоб відволікатися від того страшного діагнозу, який неминуче над ним навис.
    Велику і безцінну підтримку він отримує від дружини і батьків.

    Дружина навіть написала останній розділ і видала книгу, щоб збулася мрія Пола, хоч і посмертно.

    Рекомендую для прочитання!
  •  
    про життя
    Це може прозвучати грубо, але я б воліла не читати цю книгу і не знати про що вона. Найстрашніша річ яка може відбутися з людиною - це дізнатися, що вона скоро має померти. Їй дається час збагнути це і змиритися. Але як це зробити? Як попрощатися зі стабільністю у житті, а особливо коли ти от-от піднімешся на вершину, як давно мріяв. А саме це сталося з головним героєм. Цілком реальна і від того надзвичайно гірка історія. Автор описує власні почуття, думки і це підкорює. На певних моментах я зупинялася надовго і плакала. Дуже важко змиритися, а ще важко чекати коли вже. Коли вже настане ця мить? Жити у постійному очікуванні боляче.
    Ця книга нагадала мені про чудовий фільм "Достукатись до небес". Герої, чия ситуація подібна до ситуації Пола Каланіті, не погоджуються з можливістю смиренно чекати смерті, а здійснити свою мрію.
    "Смерть просто приходить. Це факт. І буває так, що, незважаючи на щире бажання, нічого вдіяти вже не можна". І від цього моторошно.
    Книга надзвичайно корисна і я вважаю, що її варто прочитати аби розуміти краще цінність життя
  •  
    чудова книга
    Коли ми починаємо цінувати життя? Напевно, при складних життєвих ситуаціях. А якщо у вас не було такого імпульсу до розуміння цінності життя - раджу почитати роман "Коли подих стає повітрям".
    Головний герой мріє побудувати успішну кар'єру доктора медицини, має чудову дружину і донечку, але в мить це все обривається. Він дізнаєтесь про смертельну хворобу...
    "Чому я?" задається він питанням. "Чому я один із десяти тисяч?". Дуже складно у деяких моментах читати. Адже ти бачиш як людина, як та свічка "згасає"... це жахливо.
    Як на мене, історія дуже повчальна, яка зображує нам мужність та жагу до життя. Не кожен має таку силу, як головний герой.
    Перше, що мене привабило у цій книзі - це обкладинка. Нічого лишнього. Витриманий та скромний дизайн, який приваблює своєю красою. Також те, що ця книга є №1 бестселером за версією New York Times.
    Тому, я вважаю, ця книга повинна бути у кожного на полиці!
    Зворушлива історія, яка не залишить нікого осторонь.
    Тому раджу усім прочитати цей шедевр!
  •  
    Сенс життя
    Як тільки я дізналася, що і у нас видається "Коли подих стає повітрям" Пола Каланіті, не вагаючись вирішила внести цю, наскільки я чула, дивовижну книгу у список покупок. І зараз я розповім чому. У цьому нонфікшн-творі успішний нейрохірург, який став професором, відкриє для читача завісу в таємниці операційної кімнати, розповість про найскладніші операції на мозку і буде шукати на сторінках своєї книги відповідь на питання, як мозок перетворює людину на істоту, здатну знайти сенс життя. Пошук відповіді на це питання певною мірою стає сенсом життя для автора.

    Річ у тім, що в свої 36 років автор книги дізнався, що у нього рак легенів на термінальній стадії. Звісно ж, Пол чудово розуміє, чим загрожує такий діагноз, проте він не опускає руки, а береться за книгу, за цю книгу. Крім того, він отримує ступінь, вони з дружиною заводять доньку. Пол ще старанніше працює в операційній і таки знаходить відповідь на своє питання. Я дуже-дуже рекомендую цю книгу насамперед лікарям, а також пацієнтам і просто людям, які намагаються знайти сенс існування. Адже "іноді долі все одно, що ти лікар". Шкода, що нам дісталася всього одна книга Пола, адже він міг би стати чудовим письменником.
  •  
    Просто сумно!
    Чи хотіли Ви коли-небуть просто заколихати себе в сум, не думаючи ні про що хороше, свідомо навіюючи собі негативні та сумні думки. Я вважаю, що майже кожен із нас періодично відчуває такі пориви. Якщо вам потрібна в цьому допомога, то однозначно звертається до книги Пола Каланіті "Коли подих стає повітрям". Прикро, але наразі автора вже немає серед живих, а книга, яку він написав перед своєї смертю описує причини та передумови свого швидкого відходу з рядів живих людей. Пол Каланіті написав книгу про людську відвагу, терпіння та безмежну надію, яка живила автора та всіх його рідних у виснажливій боротьбі з невиліковним онкозахворюванням. Книга описує життєвий шлях Пола, його роки навчання, одруження та народження його дитини, день коли він дізнався про свій страшний діагноз та боротьбу проти раку. Читаючи книгу, ви мимоволі переживаєте сум і біль автора і утотожнюєте себе з ним. Книга читається дуже важко, але несе в собі надважливе повідомлення. Вона закликає всіх цінувати кожний прожитий день і радіти тільки тому, що маємо можливість жити без хвороб і клопотів зі здоров'ям.
    Оформлення лаконічне, сторінки кремового кольору, однак папір достатньо тонкий.
    У підсумку книга заслуговує уваги і може зацікавити широке коло читачів.
    Рекомендую!
  •  
    Всі помирають, але не всі живуть
    Що відчуває і про що думає людина, яка знає, що невдовзі помре?

    Чесно кажучи, мені було страшно уявити себе на місці головного героя. І було страшно починати цю книгу - я боялась, що вона буде дуже меланхолійною і депресивною.

    Я помилялась.

    Пол Каланіті все своє життя працював лікарем, оперував найважчих пацієнтів, часто зустрічався зі смертю. Але до своєї він не був готовий.

    Насправді, це дуже світла книга. Так, в кінці головний герой помирає. Але, зрештою, всі ми колись помремо. І дай нам Боже, щоб ми зустріли свій кінець так сміливо, так по-філософськи.

    Це книга про те, як важливо цінити кожний день і кожну мить життя. Ми так часто себе обмежуємо, тяжко працюємо заради майбутнього, сподіваємося, що завтра буде краще і життя буде щасливішим. Але "завтра" може ніколи і не настати.

    В одному фільмі головний герой каже: всі помирають, але не всі живуть. Ця фраза дуже пасує до книги "Коли подих стає повітрям". Ця книга вчить нас бути щасливими вже зараз, цінувати своє життя, наших рідних і близьких, кожну хвилину на цій землі.

    Адже прожити треба так, щоб в останню хвилину ні про що не шкодувати і так само як і Пол зрештою сказати: "Я готовий".
  •  
    Знайти себе в безвиході
    Мене завжди приваблювали книги засновані на реальних подіях. Але прочитавши цю, я отримала дещо інший досвід. Вже з анотації читач дізнається про те, що головний герой в молодому віці приречений. Драматичним виявляється ще й той факт, що він присвятив своє життя порятунку людей. Фактично все його життя йшло як за розділами книги. Воно було для нього сповнене мрій, а також тактичних кроків для їх досягнення. Головний герой позитивна, добра і життєствердна особистість. За що йому таке випробування? Все як у невдалому фільмі, де світла душа повинна покинути Землю. Дуже гарно описані взаємини героя з дружиною, яка справді пройшла з ним тернистий шлях і є прикладом справжнього кохання. Адже справжнє кохання є двостороннім і всеохоплюючим. Їхня історія про те, як долати труднощі навіть тоді, коли ти знаєш, що темрява неминуча. Мені дуже сподобалася книга, вона надихає думати про вічність і звичайно мотивує. Ті мемуари, які написав лікар Пол свідчать про те, якою надзвичайно вольовою людиною він був за життя. Вважаю книгу повчальною і рекомендую читачам, які полюбляють такі жанри.
  •  
    Боротьба за життя
    Книга Пола Каланіті "Коли подих стає повітрям" це зворушлива і надихаюча історія, яку рекомендую прочитати всім. Це перш за все історія життя, а не смерті, історія, яка вчить нас мужності, стійкості та витривалості. Історія боротьби не лише з собою, а боротьби за себе і життя, яке висить на волосині.

    Пол Каланіті успішний нейрохірург, який допомагає багатьом людям, рятуючи їхні життя від найрізноманітніших хвороб, ще в молодому віці дізнається що в нього не виліковна хвороба, рак. Як діяти далі? Чому саме я? Виникали різні запитання у нього, адже, така хвороба доволі рідкісний випадок. Здавалось би, зовсім нещодавно він лікував людей, повідомляв про жахливі діагнози, а зараз опинився сам на лікарняному ліжку в очікуванні вироку.

    Ця історія показує нам дуже сміливого борця за життя, який хватався за всі соломини, щоб прожити ще трохи довше. І попри хворобу, він і надалі до останнього лікував людей. Не кожен зміг би, навіть не те що фізично, але й морально перенести таку біль. А вже на наприкінці останніх хвилин життя взяти свою новонароджену дитину на руки.
  •  
    А що таке життя?
    «Але зараз я не знаю, що робитиму через п’ять років. Можливо, я буду мертвим. Можливо, ні. Можливо, я буду здоровим. Можливо, писатиму. Я не знаю. Тому гаяти час на роздуми про майбутнє не дуже доцільно – звичайно, якщо воно більш віддалене за обід»

    Пол Каланіті - це індійсько-американський нейрохірург, який написав міжнародний бестселер, будучи у полоні смертельної хвороби. Йому було лише 36 років, коли йому діагностували рак легенів 4-тої стадії.

    Скажу чесно - читати було дуже важко, але, водночас, захоплююче. Спостерігаючи за становленням автора, можна побачити його формування як людини, яка поступово поглиблювала свій інтерес до науки та літератури.

    «Мною рухало не так прагнення чогось досягти, як необхідність відповісти собі на надважливе питання: у чому сенс людського життя? Я й далі відчував, що література – «найкраща інвестиція в розвиток розуму (мислення), тоді як неврологія розкриває найтонші закони роботи мозку. І мислення, відповідно до цієї сумнівної концепції, видавалося невіддільним від людських стосунків і моральних цінностей.»

    Болючим залишався той факт, що ти все вкладаєш у своє навчання, проводиш безсонні ночі за конспектами, складаєш плани на майбутнє і один страшний діагноз просто все руйнує.

    Мені важко уявити всі емоції автора під час усвідомлення такого жахливого розвитку подій. Як це описував сам Пол: «І на цих словах майбутнє, яке я собі намріяв і яке невдовзі мало справдитися, мета, вінець моїх багаторічних прагнень, – усе враз обірвалося»

    Стиль автора мені дуже сподобався: книга написана легко і просто. Особливо вразив епілог від коханої дружини, яка залишилась з ним до самого кінця. Це заслуговує поваги.

    Книга заставляє задуматися над сенсом життя і його непередбачуваністю. Пол Каланіті не здавався. Під час хвороби він продовжував працювати нейрохірургом, незважаючи на щоденний біль та нудоту. Йому навіть вистачило сили написати книгу, яку я від щирого серця раджу прочитати кожному.

    Тому прислухайтеся до головної ідеї цієї книги - радійте життю та його швидкоплинним моментам, адже лише одна мить може все змінити.
 
Характеристики Коли подих стає повітрям
Автор
Пол Каланіті
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Перекладач
Наталя Трохим, Тетяна Микитюк
Кількість сторінок
256
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
150x220 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
10 000
ISBN
978-617-12-1458-3
Вага
400 гр.
Тип
Паперова