Ну що ж розпочнемо знайомство з класичним англійським детективом під назвою “Гвинтові сходи” Етель Ліни Вайт. До цієї книги я не читала жодного твору авторки. Після прочитання у мене склалося подвійне враження. Не можу сказати, що у захваті, але й не можу вщент розкритикувати. Інколи мені хотілося пришвидшити розвиток подій, а іноді – зупинитися та добряче все обдумати, щоб вийти на слід зловмисника. Хоча історія носить неквапливий характер і лише під кінець прискорюється та розкривається на повну силу, роман написаний логічно, зрозуміло, талановито. Щодо сюжету, то він такий: юна міс Гелен Кейпел влаштовується служницею до родини Ворренів. На перший погляд здається, що це цілком звичайне сімейство, але якщо копнути глибше, то стає очевидним, що мешканці та гості відлюдькуватого маєтку мають свої секрети. Чого лише варта старенька, але зовсім непроста леді Воррен. Кожен персонаж, як гвинтик у точному механізмі, відіграє певну роль. Головна героїня спостерігає за життям інших дещо відсторонено, намагаючись не втручатися, допоки дивним чином не стає потенційною жертвою маніяка-вбивці. Гелен вірить у те, що перебування в маєтку з багатьма мешканцями врятує її від небезпеки. Але з плином часу вони з тієї або іншої причини покидають його. Коло підозрюваних звужується. Дівчина відчуває себе стривоженою та збентеженою. Вона втрачає опору серед оточення. Ситуація погіршується, атмосфера стає гнітючою, моторошною та непередбачуваною. Чудова суміш детектива та трилера робить свою справу: читач відчуває постійну емоційну напругу. Авторка не дає можливості перевести подих, через що складається враження безвиході та приреченості. Події розгортаються протягом однієї ночі, яка здається переростає у нескінченність. На вулиці панує негода, а на бідолашну жертву вже чатує убивця. Рекомендую книгу всім тим, хто хоче прочитати якісний англійський детектив з елементами трилеру. Хоча у свій час Етель Ліну Вайт називали “новим Едгаром По”, її твір уособлює щось інакше та особливе. Отже, ражду!

ох, це була справді добра покупка для такого поціновувача англійських детективів як я. залюблена у Крісті та Голмса, проте завжди у пошуках чогось свіженького. і от рекомендації в ТікТоці повсякчас підкидають мені цю книжечцію. а хто я така, щоб опиратись?) словом, таким чином «Гвинтові сходи» опинились у моїх руках. про книжку можу сказати тільки хороше. інтрига тримається до останнього. сюжет цікавий і нетиповий. авторка - майстриня, що добре виснувала хитромудре плетиво сюжету. добре пасує до дощових і похмурих вечорів, а також до чашечки запашного чаю.

"Гвинтові сходи"– це англійський детектив, який було вперше опубліковано в 1933 році і моя друга книга авторки. Якщо чесно, я нічого особливого не чекала від цієї книги. Стиль написання нагадує Агату Крісті. Але давайте будемо чесними: зараз стільки гостросюжетних детективів і трилерів сучасних авторів, що читачів дуже тяжко стало здивувати, особливо, коли книга була написана майже сто років тому. І тут моє улюблене АЛЕ! Всі чотириста сторінок сюжет тримав мене в напрузі, хоча по суті, нічого жахливого не відбувалося. Проте, постійно було відчуття ніби ось-ось щось трапиться і так геть до останньої сторінки. І тільки на цій останній сторінці ви нарешті дізнаєтесь, хто був злочинцем. (Повірте, ви не зможете цього вгадати). Я не знаю чи є ще видані книги Етель Ліни Вайт, але насправді я б хотіла продовжити знайомство із її творчістю. 10/10