Після цієї книги важко дивитись на Стародавній Рим так само, як раніше. Ця книга безжально знімає рожеві окуляри, крізь які ми звикли дивитись на «велич» Риму, і залишає натомість жах від усвідомлення жорстокості, на якій трималась ця цивілізація. За формою це невеликий довідник-порадник, що знайомить читача з Римом — його громадянами, побутом, традиціями. Кожен розділ автор супроводжує власним коментарем, який доповнює й увиразнює враження від прочитаного, а також посиланнями на першоджерела, з яких взято інформацію. Автор наводить свідчення про сексуальне насильство імператора Тиберія над немовлятами — деталь, від якої стає фізично зле, і яка миттєво руйнує будь-яку романтизацію імператорського Риму. Ще одна теза, що добре підсумовує суть тогочасного суспільства: «Римське суспільство не вірило в рівність. Значення мав лише статус». І тут виникає другий, важчий шар жаху — здогад, що механізми, які робили це можливим, нікуди не зникли, а лише змінили обличчя. Сучасне суспільство успадкувало культ «розваг», змінивши лише його форму — арени заступили екрани, гладіаторські бої — інфотейнмент і реаліті-шоу. Але суть лишилась та сама: цінність людини й досі вимірюється статками, статусом, купівельною спроможністю — так само, як і в Римі. Різниця не в принципах, а лише в декораціях. Твір підійде читачам, що звикли ідеалізувати попередні віки, а також першовідкривачам, що тільки почали знайомитись з історією античності. Загалом враження від книги позитивне: текст написаний зрозумілою мовою, інформацію легко перевірити за наведеними джерелами, а окремі фрагменти хочеться розібрати на цитати. Водночас варто застереження: не всі «поради» патриція варто сприймати як керівництво до дії. Те, що було нормою для римлянина, аж ніяк не є нормою для сучасної людини — і саме в цьому контрасті криється головна цінність книги.

Марк Сидоній Флакс - це колективний римлянин розмазаний в часі десь так приблизно на 300 років. Проте під маскою цього оповідача ховається Джеррі Тонко, римознавець та викладач. Власне він зібрав твори, листування, археологічні знахідки та все це сформував у цю книгу, від імені Марка Сидонія де він навчає як поводитись гідно згідно з римськими звичаями. Важко сказати чи ця книга 100% є книгою з саморозвитку, передусім тут можна багато знайти про побут римлян та їх звичаї. Хоча з іншого боку можна від них дечому повчитись, зокрема почуттю власного достоїнства, патріотизму, поваги до батьків та ін. Голосом Марка Сидонія до на говорить Сенека, Цицерон, Картон, Горацій, чи Гелен. Книга цікава, особливо для тих хто цікавиться античність чи древнім Римом. Поради людей що жили 2000 років тому, і досі можуть бути цілком актуальними.

Римська імперія стала основою сучасної людської цивілізації. Ми з захопленням читаємо історичну літературу про військові поход та завоювання римлян. Всесвітньовідомими є постаті римських імператорів, полководців, вчених. Римська імперія продовжила античні традиції в культурі, науці та політичних вченнях. Але якою ж було звичайне життя та звичаї пересічних римлян, це питання не менш важливе для розуміння історичної картини минулого, але інформації з нього напрочуд мало. Книга «Звільни свого внутрішнього римлянина» допоможе заповнити цю прогалину, адже написана вона в часи Римської імперії та розповідає саме про життя пересічних громадян імперії. Не дивлячись на те, що автор книги надто звеличує саме римлян, цей факт зовсім не заважає йому об’єктивно розповідати про те що означає бути римлянином. Адже для цього мало народитися на території римської імперії, справжній римлянин це перш за все носій традицій, які сформувалися на протягом тривалого періоду часу та виділяють римлян з поміж інших народів. Перш за все це почуття гордості за свою державу та доблесть, яка необхідна для її захисту. Окрім того римлянин здатний приборкати свої власні інтереси задля загального блага. Інформація в книзі подається у вигляді невеличких історичних розповідей. Враховуючи величезне смислове навантаження книгу буде цікаво не тільки фахівцям історикам, як першоджерело з вивчення історії Римської імперій, а й широкому загалу читачів.