Якщо зовсім коротко, то це натхненна розповідь про те, як з дитячими подивом і завзяттям, із «рум’янцем першої любові» упродовж всього життя, підходити до споглядання і розкриття таємниць світу. Взявши за основу біографію двох науковців – одного з творців молекулярної біології (геноміки) та батька космології Великого вибуху (останній, до речі, з українським корінням), автор розгортає грандіозну панораму змагання людства за наукове пізнання навколишнього світу. Це була епоха, коли заледве двадцятирічні хлопчаки закладали основи квантової механіки, яка понині визначає магістральні шляхи розвитку фізики. Власне, цей період так і залишився в історії науки під назвою «Knabenphysik» (фізика хлопчаків). І все це на тлі найбільшого політичного катаклізму, який людство пережило в середині найкривавішого в своїй історії ХХ століття. В тому числі, через нехтування застереженнями, які лунали від науковців. Розкриття секретів Сонця, утворення зоряної енергії, яка забезпечує роботу нашої та решти зірок у безмежному Всесвіті; походження і утворення ядер важчих (за майже первісні водень і гелій) хімічних елементів – заліза, кремнію, вуглецю, з якого усі ми складаємося; поведінка вже звичних атомів і молекул в живих організмах, власне, що означає природа живої матерії; темні матерія і енергія, які становлять 95% Всесвіту, але про сутність яких досі нічого не знає наука; врешті просто створення світу – лише незначний перелік зацікавлень, пізнанню яких не шкода було присвятити усе життя. Фанатична захопленість справою, гострий розум, науковий нонконформізм і безкомпромісність, нестандартні рішення - на межі з фантастикою, демократизм, зневага до суспільних умовностей, радикальний відхід від старої університетської системи, на зміну якій приходила рівність викладачів, постдоків і студентів, які могли вільно переходити від однієї лабораторії до іншої й кидати виклик своїм викладачам, дух змагальності, веселі розіграші, дивацтва і звичайні людські слабкості у поєднанні зі щирою дружбою - вирізняють представників цього яскравого покоління. Вони точно знали, що насправді є важливим і надає справжнього сенсу не лише людському життю, але й взагалі виправдовує існування нашого біологічного виду.