Що, якби ти могла обікрасти тих, хто цього заслуговує? Я впевнена — ти б хоча б задумалась. Ніна — сучасна «робінгудка», яка мандрує з матір’ю-шахрайкою, втирається в довіру до багатіїв і майстерно витягує з них усе, що можна. Їхня нова ціль — Ванесса, молода спадкоємиця родинного маєтку на озері Таго. Ніна збирається видурити в неї гроші, але в процесі афери обидві виявляються втягнутими у старі родинні таємниці, брехню та маніпуляції, які змінюють правила гри. Ванесса — багата дівчина з трагічними втратами, яка після розриву з хлопцем повертається в сімейний дім, сповнений спогадів і скелетів у шафі. Замість співчуття я ловлю себе на тому, що її постійне ниття дратує, а до її матері немає й краплі симпатії — ні поваги до себе, ні тепла до власних дітей. Події подаються від двох героїнь, і довгий час усе тягнеться повільно. Лише ближче до фіналу, коли їхні історії переплітаються, сюжет нарешті стає напруженим і динамічним. Реально цікаво стало лише на 340-й сторінці. Як на мене, книгу можна було сміливо скоротити наполовину, але після 300-ї вона таки змогла мене зачепити.