Третя книга про Тіфані сподобалася мені більше за перші два. Було цікаво спостерігати за тим, як вона використовує силу Літа та слухає любовні поради від Тітуні та Вжедісталі. А який романтик Зімар, мені його було шкода... Також було цікаво стежити, як Аннаграма ставати шановною відьмою. Її фонти це щось із чимось! Не думала, що пані Зрадонька матиме таку гарну наступницю. А Роланде! Герой! Його пригода з Нак Мак Фіґлямі була страшенно захоплюючою! І, звичайно ж, я була щаслива велику кількість сцен із Бабунею Дощевіск, адже за нею нудьгувала найсильніше.

Тіфані Болячці вже 13 років і вона непогано вже вміє відьмувати, як на свій вік. та це її не спиняє від звичайних людських помилок, за які треба по-відьомські відповідати . цей підцикл розрахований на молодшу аудиторію і мені здається, що можна сміливо давати першу книжку дітям десь 9 років (як Тіфані) і далі зростати з головною героїнею. а ще можна давати ці книжки старшим дітям і дорослим бо Пратчетт пише ті дитячі книжки, які варто читати всім . тут і про дорослішання, і про чесну працю, і про допомогу, і про обовʼязок, і про дурні помилки, і про людяність, і про живий блакитний сир, якого звуть Горацій (що..), і про безліч маленьких синіх (в усіх сенсах) чоловічків, що своїми співами задовбали Смерть так, що той безкоштовно перевіз їх на човні, аби тільки вони забралися з підземного світу (шо….) . в книжках дискосвіту завжди є багато підтекстів, але цикл Тіфані можна дійсно назвати повчальним (у дуже ненав'язливий і химерний пратчеттівський спосіб). тут багато відьом (так само багато, як і в циклі відьом, якщо не більше), але саме Тіфані мені подобається навіть краще. це мабуть другий мій улюблений підцикл після варти (окей вона ділить друге місце з Мокром . в цій книзі Тіфані станцювала не в тому місці й не в той час і її завалило наслідками (буквально). хто ж знав, що в юну відьму закохається стихійник зими? в цій історії вже додається трохи романтики бо Тіфані дорослішає, але зовсім дрібка. ну я б на її місці теж розтанула, якби якесь божество робило мені троянди з льоду і засипало сніжинками у формі мене not gonna lie

Це моя третя книга Пратчетта, і мені дуже подобається як він пише. Дуже легко читається і приємний після смак. Якщо втомилися від важких книг, то ця саме така щоб відпочити