У серпні 1992 року Малхаз Джаджанідзе, грузинський юнак і за п’ять хвилин студент, на порозі «дорослого» життя в Тбілісі, столиці Грузії, їде додому в Абхазію провести останні дні з родиною. Початок війни вмить робить підлітка полоненим у рідних місцях, відриває від близьких і змушує щодня складати іспит із виживання. Малхаз і троє його друзів спільно шукають шлях до свободи й до рідних, зіштовхуються з крайніми проявами людської натури й опиняються в екстремальних ситуаціях, у яких вони, вчорашні школярі, можуть розраховувати тільки на себе. Юний вік допомагає їм сприймати удари долі з гумором і бачити в небезпеці пригоду. Зі сторінок роману звучить голос молодого грузинського покоління 90-х, чиє життя затьмарила війна в Абхазії, а також тих, кого вигнали не тільки з дитинства, але й із дому. Разом вони відповідають на запитання: чи закінчується війна останнім пострілом?