Ольга Кобилянська (1863–1942) — українська модерністська письменниця, рання буковинська феміністка, близька подруга і соратниця Лесі Українки. В останньому своєму великому феміністичному творі авторка малює поетичний образ молодої піаністки, для якої мистецтво є захистом у життєвій боротьбі. Мистецтво стає засобом саморозкриття, віддушиною для духовних сил героїні, яка зазнала приниження, а фортепіано стає товаришем.