Звісно, що кожному читачу своя книга. В кожного є свій улюблений жанр і тематика і зазвичай кожен читач вибирає те, що йому більше до вподоби. А я тут вирішила поекспериментувати й надолужити ті твори, котрі не читала у шкільні роки. Так би мовити і прогалини заповнити, й заодно побачити чи зміниться моє ставлення до цих творів зі зміною віку. Так от: на щастя чи на жаль, все залишилося як і було. Як і раніше мені не подобалися історичні твори (власне чому я їх не читала в шкільні роки) так і зараз я не змогла себе змусити їх полюбити. Не буду сперечатися з тими, хто полюбляє таку літературу, адже на колір та смак товариш не всяк, проте мені не до вподоби всі ці битви, описи історичні, козацькі історії і так далі. Проте мушу визнати, що сама ідея творів мене зачепила, адже автор торкається такої важливої теми як людяність. На мою думку, це саме тема, котра актуальна в будь-який час через що твори автора популярні й донині. На мою скромну суб'єктивну думку, твір я б не хотіла читати ще раз чисто через мої смаки, та певна що є поціновувачі такого жанру.

Всі три оповідання – об’єднує одна тема – козаки. Героїчні пригоди. Автор якраз спеціалізувався на таких собі українських козацьких «істернах», за це і став досить популярним ще за життя. В повісті «За сестрою» мирне козацьке село Спасівку спалили татари. І набрали багатьох невільників. Хлопець Павлусь зміг врятуватися, а от сестру його (яку дуже любив) погнали в Крим в полон. Хлопець прибивається до козаків. Ті наздоганяють татар, розбивають їх і звільняють невільників. Але гарних дівчат татари відправили наперед. І тоді хлопець сам один відправляється до Криму на пошуки сестри… «Богданко» розповідає про козацького ватажка Богданка Ружицького, який дуже добре зарекомендував себе у походах проти татар. За організаційні таланти, стратегічне бачення та воєнні здібності, козаки на Січі досить швидко вибрали його курінним отаманом. В «Козацький помсті» розповідається про молодого Карпа, козака Петра кожуха сина. Коли він ще дитиною був, то його батька пан замучив на смерть. А батькові побратими-козаки дитину сховали на Січі і козацькому звичаю навчили. А тепер син має вже помститися за батька….

Із творчістю Андрія Чайковського я познайомилася у шостому класі, читаючи оповідання ,,За сестрою''. Пам'ятаю, як мене тоді вразив цей твір своєю динамікою і цікавими подіями. Сюжет знайомить читача із хлопчиком Павлусем, який живе разом із матір'ю іі сестрою Ганнусею, бо його старший брат і батько служать на Запорізькій Січі. Та одного разу у їхнє містечко приходить біда- напад татар, які вбивають старих і дорослих( в тому числі і матір Павлуся), а молодих дівчат забрали у полон. Павлусь залишився сам, тому він вирушає до Січі, аби знайти батька і брата, а потім визволити сестру. На цьому шляху хлопчика чекає безліч небезпек, пригод і випробувань. Оповідання мені дуже сподобалося. Воно захоплює читача з перших сторінок і не відпускає до останньої сторінки. Павлусь виявися надзвичайно цікавим і багатогранним персонажем, який не боїться нічого, аби врятувати своїх рідних. Отже, рекомендую оповідання Андрія Чайковського для читання. Вони зацікавлять не тільки дітей, а й дорослих. Від мене 5/5.