Один з найвідоміших романів Сімака. Сюжет починається з того, що невеличке американське місто Мілвіль. відрізає від іншого світу невидимий бар’єр. Тут можна було б передати привіт Стівену Кінгу і його книзі «Під куполом», але «Всяке тіло – трава» вийшов значно раніше – в 1965 році. Не знаю, чи був цей твір першим з подібним сюжетом, але якщо так, то він цікавий вже як мінімум тому, що є артефактом свого часу, який надихав і надихає письменників і сценаристів і по сьогоднішній день (можна і марвелівський серіал «ВандаВіжен» згадати). Кінг у своєму романі, як і часто в нього буває, піднімав тему замкнутого соціуму і дитячої жорстокості, приправивши певною долею екшену. Сімак теж зачепив тему поведінки людей у скрутній ситуації, але зробив акцент на глибинних питаннях. Що таке час? Які вони – паралельні світи? Чи існують там живі організми? І якщо так, то які вони? Тай взагалі – а що таке життя? І що робить людину людиною? Звісно, більшість із них вже неодноразово піднімалась в літературі, в тому числі фантастичній. І, можливо, декого проблематика роману не здивує. Але принаймні концепція світу, який створив у своїй уяві Сімак і переніс на папір – ще досі виглядає свіжо і цікаво. І хто знає - може, допитливому і прискіпливому читачу вдасться віднайти в ньому для себе щось нове і невідоме. Тож шукайте, і знайдете!

Обережно: спойлери. Вперше дізналася про цей роман, коли побачила (ще в далекому 2018) в метро хлопця, який читав книжку з назвою "Всяке тіло - трава". Зізнаюся, назва дуже зацікавила, саме це й наштовхнуло купити. Раптово згадала про це, коли вирішила закупити літератури на декілька місяців. І знаєте, це той випадок, коли назва зацікавила відповідну читачку. Жанр наукової фантастики спонукає очікувати технології, інший погляд на світ, нові форми життя тощо. І справді, це є в цій книзі. Однак найдивніше й водночас найцікавіше - квіти, які мають розум. Протягом усього роману ти нічого не знаєш, все, що є - роздуми головного героя. Автор зачіпає багато філософських тем. Однак, що найбільше мене вразило - відповідь, що саме потрібно квітам. Це кохання. Їм не вистачає тих, хто любив би їх, піклувався про них. Жодного натяку на це протягом усього твору не було. Це дуже властиво новелам, а перед нами роман. Насправді, це робить його тільки цікавішим. Перш ніж читати, варто розуміти, що на вас чекає не бурхливий розвиток подій, а доволі спокійний і розслабляючий перебіг подій. Моя порада: читайте ввечері з чашечкою чаю та печивом.

Перед нами давно написаний роман(в шістдесят п'ятому) видатним американським письменником. Акцентую увагу на даті публікації, через те що це все таки наукова фантастика за жанром, і тут бувають книги, котрі не завжди "потрапляють" поглядом у майбутнє. Але в даному випадку ми отримаємо купу задоволення від майстерності письменника і пригоди його головного персонажа. А пригода ця найнеймовірніша котру можна уявити. Спочатку ми отримуємо лише купу запитань. Автор, знову ж таки майстерно, змушує читача вибудовувати різні ідеї, роздуми, варіанти подальшого розвитку події. Не буду спойлерити, для повного відчуття розвитку подій при прочитанні і послідовного відкриття таємниць маленького містечка, що не привертало ніколи стільки уваги, до тепер. Події сюжету змусять вас поглянути на деякі речі по іншому. Як говорить анотація до книги, а вона ставить лише купу запитання і схиляє до думки що це специфічний роман, або ж містика. Та це цілісний, і повчальний навіть роман. Котрий несе легку повчальність навіть сучасному світу.