Прочитала «Володар мух» Вільяма Ґолдінґа — і, чесно кажучи, враження змішані. Цей роман вважається класикою, його часто включають у шкільну програму, і, напевно, не дарма — адже тема тут серйозна й важлива: що буде з суспільством, коли зникнуть правила? За сюжетом, літак із групою британських школярів зазнає аварії, і хлопці опиняються на безлюдному острові. Дорослих немає, отже — немає й нагляду, законів, покарань. Спочатку діти намагаються жити «по-дорослому»: обирають лідера (Ральфа), встановлюють порядок, запалюють вогонь, щоб їх помітили. Але поступово страх, бажання влади, егоїзм і жорстокість беруть гору. Влада переходить до іншого хлопця — Джек починає полювання, ігнорування правил, згодом — справжній терор. Особисто мене здивувала не сюжетна побудова, а саме поведінка дітей. Вони не просто втратили моральні орієнтири — вони ніби вирвалися на свободу від усього людського. Жорстокість, яка проявляється у вбивствах, знущаннях, страху перед уявним «звірем», виявилася найстрашнішим у книзі. Навіть дорослі іноді не поводяться так жорстоко, як ці хлопці. Назва «Володар мух» — це натяк на диявола, і в книзі з’являється символічний образ — свиняча голова на палці, обліплена мухами, яка, здається, промовляє до одного з хлопців. Це алегорія внутрішнього зла, яке живе в кожній людині. Незважаючи на глибину і символізм, роман мені не особливо сподобався. Було нудно. Персонажі здебільшого викликали огиду або байдужість. Можливо, така і була мета автора — викликати дискомфорт, поставити перед обличчям правди про людину. Але читати було не дуже цікаво.

Читаючи, пам'ятайте, що історія вигадана. Краще почитайте нон-фікшн: Рутґер Бреґмен "Людство. Оптимістична історія". Там розповідається, що в реальності, коли шестеро хлопчиків попали на безлюдний острів і прожили там понад рік, їхня людська природа проявила себе геть у інший спосіб.

Про цей роман я дізналась ще в 2007, але відкладала в довгий ящік до 2023. Після прочитання книги в мене був дуже неприємний осад всередені, дякую автору за ті емоції, які я відчувала під час читанння, слава Богу, що від книги. Сюжет затягує, переклад супер, ця книга варта уваги. А ще мене здивувало, що цей роман входить в шкільну програму діток США.