Володар мух
Паперова книга | Код товару 1260573
Yakaboo 4.8/5
Автор
Вільям Голдінг
Видавництво
Book Chef
Серія книг
Класика
Мова
Українська
Рік видання
2021
Рік першого видання
1954
Перекладач
Соломія Павличко
Кількість сторінок
272

Усе про книжку Володар мух

Вільям Ґолдінґ — англійський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури. Всесвітню славу він здобув як автор роману «Володар Мух» — справжнього шедевра світової літератури. Це роман-притча, роман-символ, роман-антиутопія... Мабуть, найжорстокіша.

Внаслідок авіакатастрофи кілька дітей потрапляють на безлюдний острів, дуже схожий на райський куточок. Безмежний океан, тропічні пальми, кришталеве джерело, таємнича печера... Тут є все, крім дорослих. У маленькій громаді відразу визначаються два лідери. Починається боротьба за владу. І надто скоро діти забувають не тільки про дружбу й порядність, а навіть про людську подобу...

Межа, яка відділяє людину від тварини, дуже тонка. І боятися треба не того звіра, що десь зовні. Набагато страшніший той, що всередині в кожного...

Характеристики
Автор
Вільям Голдінг
Видавництво
Book Chef
Серія книг
Класика
Мова
Українська
Рік видання
2021
Рік першого видання
1954
Перекладач
Соломія Павличко
Кількість сторінок
272
Рецензії
  •  
    Надзвичайно глибокий філософський твір 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    «Володар Мух» - це найвідоміший роман Нобелівського лауреата Сера Уільяма Ґолдінга.
    Розповідається у книзі про гурт хлопчиків віком від 6 до 12 років, які пережили авіатрощу і опинилися самі на безлюдному острові. Щоб якось самоорганізуватися і вирішувати насущні питання, вони вирішують обрати ватажка. І на цю роль претендують одразу два хлопця, з явно вираженими лідерськими якостями. Більшістю голосів одного з них і обирають ватажком. А інший тим часом, хоч виду і не подав, але затамував на нього образу. І далі між цими двома починається протистояння. Спочатку приховане, а далі вже відкрите, явне.
    І протистояння це є дуже символічним, тому що це одвічне протистояння добра і зла, людяності і жорстокості, розуму і інстинкту.

    Це дуже важка і страшна книга. Але в той же час і надзвичайно потужна. Вона сповнена глибоких сенсів, які наштовхують на роздуми, змушують задуматися, розмірковувати про прочитане.
    Ґолдінг піднімає такі філософські питання, відповіді на які не дає. Та і не міг би дати. Де межа людської сутності? Де закінчується людина і починається звір? Чому в одних і тих самих умовах в одному випадку домінуючим залишається розум і людська розсудливість, а в іншому перемагає первісний дикий інстинкт? І що на це впливає? Чим це обумовлено: рівнем інтелекту? Вихованням? Якимись особистими внутрішніми якостями людини?
    Адже відомо, що людина – це теж тварина, десь глибоко всередині якої спить прадавній звір. Зазвичай він стримуваний загальноприйнятими морально-етичними нормами, правилами, правовими законами… Але що буде, якщо усі ці стримуючі фактори прибрати? І ось Ґолдінг у своїй книзі якраз і намагається дати відповідь на це питання: частина людей так і залишиться людьми. Але інша частина випустить свого внутрішнього звіра на волю. І людини там вже не буде. Залишиться тільки звір.

    Мені сподобалося, як Уільям Ґолдінг передав поведінку дітей. Мені вона здалася реалістичною: діти спочатку зраділи, що вони на острові самі, це викликало у них захоплення і навіть певне збудження, - цілий острів належить їм, і жодних дорослих поряд, які б сварили, вказували, що робити… Можна цілий день гратися, плавати в озері, наїдатися фруктами. Навіть полювання для них більше сприймалося, як гра. А потім і все життя на острові перетворилося на велику гру.

    А ще, як і всі діти, вони не вміли вислухати один одного, постійно перебивали і перекрикували. І навіть мушля не дуже в тому зарадила.
    До речі, мушля вбачалася мені як певний символ цивілізації, намагання цих хлопчиків створити своє маленьке суспільство на острові. І дуже символічно, що вкінці вона розлетілася на друзки.

    Отож, підсумовуючи, скажу, що ця книга мені дуже сподобалася, і однозначно входить до списку найкращих, які я читала. Вона глибока, філософська, цікава, вражаюча, жахаюча, і викликає вир емоцій.
    Чи порекомендувала б я її читати дітям? – Так. Але обов’язково з подальшим обговоренням! Щоб вони змогли зрозуміти приховані сенси цієї книги.
  •  
    Класика завжди залишається актуальною 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Це книга, яку має прочитати кожен! Це найвідоміший роман Нобелівського лауреата Уільяма Голдінга.
    Мене дуже вразив даний твір своєю актуальністю, навіть на сьогоднішній день. І я впевнена, що він ніколи не втратить своєї актуальності. У творі розповідається про те, як група хлопчиків віком від 6 до 12 років потрапляють на безлюдний острів та живуть там, точніш виживають. Вони намагаються побудувати ієрархію і, звичайно, не обходиться без сварок. Діти розділяються на табори, одні займаються полюванням та забезпечують себе їжею, в той час як інші сконцентрували свою увагу на вогню, який підтримували на випадок, якщо хтось буде пропливати біля острову. Доволі моторошно було читати про те, як хлопці поступово деградували так, що нічим не відрізнялись від дикарів. Боротьба за місце вожака призвела, навіть, до вбивств. І це все відбувається серед дітей.
    Усім рекомендую ознайомитись з твором, адже є над чим задуматись!
Купити - Володар мух
Володар мух

Звичайна ціна: 180 грн

Спеціальна ціна: 171 грн

Є в наявності
 
Інформація про автора
Вільям Голдінг
Вільям Голдінг

Британський поет і прозаїк сер Вільям Джералд Голдінг - глибокий, самобутній автор, в філософських книгах-притчах якого відображений надзвичайно песимістичний погляд на людську природу і моральний стан нинішньої цивілізації. Купити книги Вільяма Голдінга необхідно тим, кому близькі думки про духовне падіння і моральне зубожіння людства, оскільки ця тема червоною ниткою проходить через усю творчіст...

Детальніше

Рецензії Володар мух

4.8/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Надзвичайно глибокий філософський твір 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    «Володар Мух» - це найвідоміший роман Нобелівського лауреата Сера Уільяма Ґолдінга.
    Розповідається у книзі про гурт хлопчиків віком від 6 до 12 років, які пережили авіатрощу і опинилися самі на безлюдному острові. Щоб якось самоорганізуватися і вирішувати насущні питання, вони вирішують обрати ватажка. І на цю роль претендують одразу два хлопця, з явно вираженими лідерськими якостями. Більшістю голосів одного з них і обирають ватажком. А інший тим часом, хоч виду і не подав, але затамував на нього образу. І далі між цими двома починається протистояння. Спочатку приховане, а далі вже відкрите, явне.
    І протистояння це є дуже символічним, тому що це одвічне протистояння добра і зла, людяності і жорстокості, розуму і інстинкту.

    Це дуже важка і страшна книга. Але в той же час і надзвичайно потужна. Вона сповнена глибоких сенсів, які наштовхують на роздуми, змушують задуматися, розмірковувати про прочитане.
    Ґолдінг піднімає такі філософські питання, відповіді на які не дає. Та і не міг би дати. Де межа людської сутності? Де закінчується людина і починається звір? Чому в одних і тих самих умовах в одному випадку домінуючим залишається розум і людська розсудливість, а в іншому перемагає первісний дикий інстинкт? І що на це впливає? Чим це обумовлено: рівнем інтелекту? Вихованням? Якимись особистими внутрішніми якостями людини?
    Адже відомо, що людина – це теж тварина, десь глибоко всередині якої спить прадавній звір. Зазвичай він стримуваний загальноприйнятими морально-етичними нормами, правилами, правовими законами… Але що буде, якщо усі ці стримуючі фактори прибрати? І ось Ґолдінг у своїй книзі якраз і намагається дати відповідь на це питання: частина людей так і залишиться людьми. Але інша частина випустить свого внутрішнього звіра на волю. І людини там вже не буде. Залишиться тільки звір.

    Мені сподобалося, як Уільям Ґолдінг передав поведінку дітей. Мені вона здалася реалістичною: діти спочатку зраділи, що вони на острові самі, це викликало у них захоплення і навіть певне збудження, - цілий острів належить їм, і жодних дорослих поряд, які б сварили, вказували, що робити… Можна цілий день гратися, плавати в озері, наїдатися фруктами. Навіть полювання для них більше сприймалося, як гра. А потім і все життя на острові перетворилося на велику гру.

    А ще, як і всі діти, вони не вміли вислухати один одного, постійно перебивали і перекрикували. І навіть мушля не дуже в тому зарадила.
    До речі, мушля вбачалася мені як певний символ цивілізації, намагання цих хлопчиків створити своє маленьке суспільство на острові. І дуже символічно, що вкінці вона розлетілася на друзки.

    Отож, підсумовуючи, скажу, що ця книга мені дуже сподобалася, і однозначно входить до списку найкращих, які я читала. Вона глибока, філософська, цікава, вражаюча, жахаюча, і викликає вир емоцій.
    Чи порекомендувала б я її читати дітям? – Так. Але обов’язково з подальшим обговоренням! Щоб вони змогли зрозуміти приховані сенси цієї книги.
  •  
    Класика завжди залишається актуальною 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Це книга, яку має прочитати кожен! Це найвідоміший роман Нобелівського лауреата Уільяма Голдінга.
    Мене дуже вразив даний твір своєю актуальністю, навіть на сьогоднішній день. І я впевнена, що він ніколи не втратить своєї актуальності. У творі розповідається про те, як група хлопчиків віком від 6 до 12 років потрапляють на безлюдний острів та живуть там, точніш виживають. Вони намагаються побудувати ієрархію і, звичайно, не обходиться без сварок. Діти розділяються на табори, одні займаються полюванням та забезпечують себе їжею, в той час як інші сконцентрували свою увагу на вогню, який підтримували на випадок, якщо хтось буде пропливати біля острову. Доволі моторошно було читати про те, як хлопці поступово деградували так, що нічим не відрізнялись від дикарів. Боротьба за місце вожака призвела, навіть, до вбивств. І це все відбувається серед дітей.
    Усім рекомендую ознайомитись з твором, адже є над чим задуматись!
  •  
    Жорстока робінзонада
    Вперше "Володара мух" Уільяма Голдінга я прочитала дуже давно, десь в кінці шістдесятих - на початку сімдесятих років. Тоді журнал "Вокруг света" публікував роман в низці номерів. Пам'ятаю, з яким нетерпінням я очікувала чергового номеру журналу, щоб дізнатись, що трапилось далі з малолітніми робінзонами на безлюдному тропічному острові. І ось завдяки видавництву Book Chef, яке спеціалізується на виданні творів світової класики, я отримала можливість перечитати книгу, яка запам'яталась жорстким і навіть жорстоким сюжетом. Які асоціації виникають у читача, коли мова йде про підлітків, співаків церковного хору, що внаслідок катастрофи літака опиняються на пустельному тропічному острові? Очевидно, першою думкою буде опис цікавих, а, можливо, небезпечних пригод і обов'язкового хеппі енду. Натомість, книга вражає реалістичним описом деградації підлітків, які потрапляють під вплив егоїстичного і владного лідера Джека (по іронії долі старости церковного хору). Кульмінацією цієї деградації стає вбивство самого безпомічного і, одночасно, самого розумного і щирого з вимушених островитян. Тож майбутнім читачам легкого і спокійного читання не гарантую, однак є можливість подумати над тим, що провокує молодих людей на жорстокість і бездуховність, робить їх такими собі адептами Сатани. Символічно, що в іудейській міфології ім'я приспішника Сатани Вельзевула перекладається як Повелитель мух.
  •  
    Володар Мух
    Незважаючи на доволі простий сюжет книга, насправді, важка для сприйняття. В першу чергу в емоційному та етичному плані. На що здатна людина, якщо кинути її в первісний стан? Відповідь автора - темна сторона візьме гору над цілим пластом цивілізованості та гуманності. Взагалі ні про які категорії моральності чи вихованості неможливо говорити, коли страх, нестача знання, нестача ресурсів, безвихідь беруть гору. Залишається тільки первісний інстинкт до виживання, який проявляється у формі сили, примітивізму і звичайно ж символізму. Голдінг показує це все на прикладі маленьких хлопчиків чим досягає сильнішого ефекту на читача, моторошно спостерігати за тим, як діти стають в буквальному сенсі звіром. Звіром, який може дати фору дорослим, адже їх не стримує дорослий погляд на світ і для них це все починається, як гра, що з часом стає для них жорстокою реальністю, яку вони не усвідомлюють. Але, як і в природі тут немає місце слабким, точніше кажучи, герої позбавляють слабких їх права на життя і це все обертається трагедією
  •  
    Рецензія
    Про цю книгу можна багато розповідати. По ній можна писати підручники на тему формування влади. На перший погляд здається що вона про дітей, яких в результаті нещасного випадку закинуло на віддалений острів. Всі дорослі що були з дітьми загинули, тому їхнє виживання залежить від них самих. Спочатку все було нормально і ніщо не віщувало тих подій які будуть далі розвиватися. Діти мають триматися разом, щоб мати хоч якісь шанси на порятунок. Але чим довше вони живуть на острові, тим гостріше між деякими з них починається боротьба за владу. Формуються два клани, які починають сперечатися чий вожак буде головним. Їхні дії починають ставати все жорстокішими, тому деяким дітям щоб врятуватися приходиться тікати. Але все ж без вбивства не обійшлося. Діти вже мало нагадують самих себе. Вони починають ставати все більше схожими на тварин, кожного дня втрачаючи все більше людяності. Такі книжки читати важко, тому що описане в ній деякими місцями навіть шокує. Це такий собі холодний душ для душі. Але все ж такі книги потрібно читати, тому що вона дуже глибока, і за маленьким островом насправді ховається наш великий жорстокий світ, в якому так само як і в книзі деякі люди більше схожі на тварини ніж на людей.
  •  
    Классика
    Роман «Повелитель мух» дает интересный взгляд на наше современное общество. Основная общая тема истории заключается в том, что если человека отстранить от цивилизованного и модернизированного общества, то его личность сильно будет влиять на его действия и то, на что он готов чтобы выжить.
    На протяжении истории Голдинг создал множество различных персонажей, чтобы показать читателям различные типы личностей. Некоторые проявляют такие качества, как верность, жажда власти и контроля, гнев, лидерство и страх. Используя эту тему, Голдинг показывает много полезных уроков и взглядов на жизнь, и все это из опыта разных персонажей.
    Это одна из лучших классиков всех времен.
  •  
    Сильная книга!
    Автор показал нам как человечество может вести себя, оставшись в одиночестве и без общественных правил и структур.
    Голдинг сделал своих персонажей детьми с лицами ангелов, но с садистскими чертами характера.Только действия происходят не в обычной школе, а на необитаемом острове.
    В 1954 году, когда была опубликована эта книга, Британия была вынуждена столкнуться с некоторыми суровыми реалиями, которые она заранее блаженно решила игнорировать - что на самом деле она не является центром Вселенной, а Британская империя не предмет национальной гордости, а реальное посягательство на свободу и права других людей. Британский колониализм по большей части оправдывался самодовольной миссией по обучению и модернизации иностранных «дикарей». Таким образом, если поместить эту книгу в исторический контекст, наряду с движениями за деколонизацию, можно сказать, что эта книга представляет собой интересную деконструкцию белого, западного превосходства.
    Конечно, для современного читателя в этой книге много расизма. Расовый аспект - важный фактор. Голдинг с первых же страниц устанавливает, что Ральф - идеальный белый, светловолосый, голубоглазый мальчик из частной школы. А Хрюша даже спрашивает: «Что лучше - быть стайкой раскрашенных ниггеров, как ты, или быть разумным, как Ральф?» Я не собираюсь спорить с чьей-либо интерпретацией, но я думаю, что на самом деле есть место, чтобы рассматривать эту книгу как критику расизма.
    Голдинг бросил вызов всем читателям об их представлении о дикарях как о темнокожих, необразованных людях из сельской местности.В этой книге он показал, что даже представители высшего общества, рождённые с "серебряной ложкой во рту" с их модным образованием и позолоченным воспитанием ничуть не лучше дикарей. Особенно это ясно из финала, когда офицер говорит: "Я должен был подумать, что стая британских парней - вы все британцы, не так ли? - смогла бы устроить лучшее шоу, чем это."
    Голдинг утверждает, что человеческая природа универсальна и от нее никуда не деться.
    Книга очень глубокая, открывающая много проблем общества 50х гг ХХ века, так и нашей современности (если провести параллели). Интересно, рекомендую!
  •  
    Володар мух
    Хто б не хотів хоч інколи, хоч на короткий період часу опинитися на безлюдному острові?
    Після прочитання цієї книги ви почнете сумніватися в цьому.
    За сюжетом, літак розбивається, та купа хлопців різного віку опиняється на безлюдному острові без дорослих.
    Вони безтурботні та щасливі, безконтрольно розважаються та насолоджуються свободою.
    Та для мирного існування потрібні правила, а їх вже не так легко виявилося дотримуватися.
    Нарешті, вони забувають, що колись вчилися в школі, були вихованими дітьми. Їхнє маленьке суспільство терпить крах - хлопці піддаються первинним, тваринним інстинктам та зовсім дичавіють. Доходить навіть до вбивства.
  •  
    Правда
    Важка книга з захоплюючим сюжетом. На прикладі маленької частини суспільства, незважаючи навіть на те, що це діти, автор показує складну психологічну драму. Діти які залишилися на безлюдному острові без дорослих відтворюють дорослий світ у його найгіршому варіанті. Всі культурні нашарування зникають, коли людина потрапляє у первозданну природу. У мене під час читання книги виникало логічне запитання, чому людська істота так легко дичавіє, і втрачає найменші прояви людяності, натомість стає гіршою за дикого звіра. Роман легко читається, незважаючи на складну тему порушену автором, а динамічний сюжет просто захоплює.
  •  
    Володар мух
    Эту книгу читать нужно между строк. Хотя в центре романа – дети, рассказ вовсе не о них.
    Роман вызывает очень противоречивые чувства, заставляет задуматься, произвести параллель к обществу, в котором мы живём. С первых страниц книги происходит плавное погружение в жизнь и взаимоотношения между растерянными детьми, которые не знают, что им делать и как быть дальше. Своеобразное маленькое «племя», путём голосования провозглашает своего лидера, который должен помочь им выбраться из острова. Он обсуждает возникающие вопросы на собрании «племени», где решения принимаются путём голосования и каждый голос - важен. Однако, на место вождя стал претендовать ещё один мальчик, который жаждал признания и власти. Именно из-за этого притязания, произошел раскол между детьми.
    Воспитанные мальчики в своём большинстве становятся дикарями, которые готовы безропотно выполнять все приказы, что диктует им их лидер, в том числе и те, которые противоречат их желаниям и принципам. Они готовы разорвать друг друга за выдуманную идеологию и, в прямом смысле этого слова, - пролить кровь. Ответственность за поступки перекладывается, и мальчики даже не понимают, насколько ужасно поступают. Только единицы из них ещё способны думать рационально. Из-за раскола детей, начинается самая настоящая борьба за выживание, где идея попасть домой отходит на второй план.
    Осадок от книги остаётся довольно сильный. Она может понравиться, может вызвать восхищение, осуждение или негодование, но одно я могу сказать точно: равнодушным к ней, не останется никто.




  •  
    Повелитель мух.
    Эта книга очень многогранна и интересна,ситуацию можно поворачивать с самых разных сторон и точек зрения, здесь может существовать огромное количество, несмотря на кажущуюся простоту повествования и как будто бы поверхностность, но это все иллюзия, здесь читать нужно между строк.
    Сюжет в том, что компания мальчиков предподросткового возраста, в результате кораблекрушения оказывается на необитаемом острове-совершенно одни, без взрослых. И со временем у них начинает образовываться маленькое "государство", а точнее можно сказать община, и естественно начинают подниматься вопросы о выживании, о пропитании, и очень любопытно наблюдать какие персонажи,какие позиции занимают, и какие роли начинают играть. И почему именно эти персонажи?!
    Автор четко показывает, что может сделаться с людьми которые оказываются в подобных условиях. Можно сказать что "Повелитель мух" это "чудовище" которое живет у всех из нас. У некоторых оно спит, и лишь периодически просыпается, а у кого то бодрствует.
    Рекомендую к прочтению, так как книга заставляет задуматься об очень многом.
  •  
    Нечто большее, чем страшная сказка
    Мы, естественно проходили "Повелителя мух" в школе. Тогда мне это произведение ужасно не понравилось, показалось бессмысленным и жестоким. Остался неприятный осадок на много лет.
    Мне понадобилось много времени, чтобы к нему осознанно вернуться. А теперь, перечитав во взрослом возрасте я иначе смотрю на этот текст и это одна из моих любимых книг.
    "Повелитель мух" - это сложное и в общем, тяжелое эмоционально произведение, сотканное из безжалостных и очень четких метафор социальной жизни.
    Это произведение об изгоях, о человечности, о невинности, об испытании социумом, испытании властью. Это произведение о непостижимой жестокости которая бурлит под кожей социума под тонкой пленкой из цивилизации и гуманистических ценностей. И это даже не инстинкт выживания, это неутолимая жажда доминирования и власти. Откуда она берется? Кто скажет? Но пробудить ее очень легко.
    В "Повелителе мух" Голдингу удалось создать свой собственный современный миф, не уступающий в эпической силе и жестокости мифам Древней Греции.
  •  
    Жорстока правда на всі часи
    Прочитала цю книгу, тому що про неї згадував Кінг у своїх «Серцях в Атлантиді».
    Перша частина книги трохи затяжна, заповнена діалогами підлітків. Але, безсумнівно, це книга на всі часи. Під час читання весь час не залишало якесь важче відчуття. Дочитавши, зрозуміла, що то відчуття безвиході. Ніби весь час інтуїтивно здогадувалася про що книга.
    Здобувши владу, забуваєш всі домовленості і всі обіцянки. Влада оголює всі потаємні бажання «вождя» та «наближених» осіб, викриває найгірші риси їх характеру. Комусь достатньо чистого простирадла та зручного ліжка, а хтось не може зупинитися, зрозумівши, що він може бути володарем життів. Хоча, насправді, являється всього лише «Володарем мух».
    Сумно, жорстко, до болі правдиво.
  •  
    Удивительно точное предсказание того, что происходит с современным обществом
    В своем стремлении прочитать величайшие американские хорроры всех времен я был очень рад, что наконец-то добрался до «Повелителями мух». Невероятная история в грандиозных масштабах! Я думаю, что больше всего меня напугало в этой истории параллели между этим периодом в истории человечества и нашим временем, в котором мы живем прямо сейчас.

    История начинается с авиакатастрофы, в результате которой группа друзей попадают на этот красивый коралловый остров-оазис посреди неизвестно чего... Ральф, будучи одним из старших, решает взять на себя задачу исследовать остров и узнать, обитаем и велик ли он. Он берет раковину, продувает ее и с помощью неё обнаруживает, что он не единственный, кто оказался на острове.

    Пока их не спасут, Ральф проводит опрос и просит ребят проголосовать за то, кто должен быть их главным руководителем. Конечно, Ральф побеждает. Естественно, младшие мальчики начинают плакать по своим мамам и просится домой, а старшие думают о выживании. Изучая остров, они находят фрукты, которые могут съесть.

    В конце концов, когда парни начали делиться, племя Джека (второго старшего молодого человека) стало намного больше, чем племя Ральфа. У бедного Ральфа не было никого, кому он мог бы довериться или получить помощь. У Джека была жажда крови, и он был не против пролить ее - и это не обязательно была свиная кровь... Если вы не следуете «его» правилам, вы можете «проснуться» в груди с копьем.

    Я всегда слышал о «Повелителе мух» от своих знакомых и я знал, что эта книга заслуживает прочтения. Самое печальное, что Голдинг написал этот роман 64 года назад, и вот я вижу, какие четкие параллели можно провести с нашим современным миром. Собственно, не только наша страна, но и весь мир в целом. С социальными сетями и политиками, которые считают, что можно говорить и действовать так, как им заблагорассудится, как будто это норма! Посмотрите сходство истории и сегодняшнего дня! Кто знал, что Голдинг расскажет историю, которая в конечном итоге станет правдой. Ну просто вещей.

    Всем рекомендую!
  •  
    Жорстокий правитель
    Я твердо переконана, що кожна людина є доброю. Кожна людина від свого народження є хорошою. І тому я вважаю всіх дітей, не важливо, наскільки вони капризні чи розбещені, хорошими. Але автор роману "Володар мух" показує нам трішки іншу сторону дитинства. Можливо, навіть іншу сторону всього людства. Група хороших і добрих, вихованих і чемних дітлахів потрапляють на безлюдний острів. Немає жодного дорослого, хто б міг їх контролювати. А також жодної надії на те, що їх хтось врятує. І ми спостерігаємо за тим, як первісна звіряча жорстокість бере гору на цивілізованістю цих дітлахів. Не скажу, що я абсолютно згодна з автором. Не впевнена, що якби така ситуація сталася насправді, то розвиток подій був би таким самим. Але це є можливим. Навіть не тому, що всі діти в цій групі жорстокі від природи. Просто вони потрапили під вплив жорстокого ватажка. Місцями мені здавалося, що цей роман - це алюзія на нацистську Німеччину. Дійсно, група освічених і релігійних людей під керівництвом жорстокого лідера робить жахливі речі. Але це таке. Книгу дуже раджу. Вона важка для читання, але дає багато думок для обдумування.
  •  
    Остров и дети
    Роман Нобелевского лауреата по литературе, американского писателя двадцатого века, Уильяма Голдинга "Повелитель мух" считается одним из лучших произведений прошлого века. Я же читал книгу в детстве, сейчас решил перечитать и, должен сказать, впечатление другое.
    В произведении автор пытается поднять вопрос темной стороны человечества на примере детских судеб. Получается у автора неплохо, в то же время, как мне показалось, слишком по детски, наивно и местами нереально. Персонажи не все продуманы основательно и интересно, но сами события увлекают, а иногда вызывают слезу.
    В плюсах книги ещё простота написания и восприятия, так что книга читается в прямом смысле за три часа.
 
Характеристики Володар мух
Автор
Вільям Голдінг
Видавництво
Book Chef
Серія книг
Класика
Мова
Українська
Рік видання
2021
Рік першого видання
1954
Перекладач
Соломія Павличко
Кількість сторінок
272
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
128х200 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
1100
ISBN
978-966-993-556-4
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Англії, Австралії та Нової Зеландії
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора Володар мух