Відьмак. Вежа Ластівки. Книга 6
Бумажная книга | Код товара 723000
Yakaboo 4.5/5
Автор
Анджей Сапковский
Издательство
Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Серия книг
Відьмак
Язык
Украинский
Год издания
2017
Переводчик
Сергей Легеза
Количество страниц
480
Иллюстрации
Нет иллюстраций

Все о книге Відьмак. Вежа Ластівки. Книга 6

Предлагаем вашему вниманию книгу Анджея Сапковского «Ведьмак. Башня Ласточки. Книга 6» на украинском языке!

О книге

Позади Цири смерть и предательство друзей. Она осталась сама по себе в этом холодном мире и ее главное предназначение — Башня Ласточки. Она должна ее найти чтобы спастись — так говорит Пророчество.

Геральт и Йеннифер отчаянно пытаются найти и помочь Цири, на которую охотятся императоры, колдуны и короли. Удастся ли героям выдержать страшный натиск всего мира перед их целью?..

Об авторе

Анджей Сапковский — польский писатель-фантаст и публицист. Сага о ведьмаке Геральте из Ривии сделала его популярным автором в Польше и за ее пределами. Произведения Сапковского переведены на большинство европейских языков.

В 2010 году получил награду «Гранд Мастер» от EuroCon, а 2016 — Всемирную премию фэнтези.

Также автор написал три романа из цикла «Сага о Рейневане», которая получила положительные отзывы от читателей и критиков.

По мотивам произведений писателя снимают фильмы, создают компьютерные игры, делают театральные постановки.

Почему стоит купить книгу Анджея Сапковского «Ведьмак. Башня Ласточки. Книга 6»?

«Ведьмак. Башня Ласточки. Книга 6» — шестая часть захватывающей саги о приключениях ведьмака Геральта из Ривии и Цири, ребенка Старшей крови.

Книги Анджея Сапковского от издательства «Клуб Сімейного Дозвілля» вмещают карту мира на форзаце, а также подробные комментарии от переводчика. Перевод книг согласован с самим автором.

Читать полное описание
Свернуть
Характеристики
Автор
Анджей Сапковский
Издательство
Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Серия книг
Відьмак
Язык
Украинский
Год издания
2017
Переводчик
Сергей Легеза
Количество страниц
480
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Рецензии
  •  
    Читайте, не пожалкуєте! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    "Вежа ластівки", мабуть, найнасиченіша на події та персоналії книга циклу про відьмака. Точніше про відьмаків, адже Цірі все ж таки справжня відьмачка. Дуже багато нових та старих персонажів, маса подій, що пов'язані із минулими книгами та майбутніми.

    Вся історія подається із різних боків та різними засобами. Ми вже знаємо, що Цірі ціла та неушкоджена, і з її слів до пустельника Висоготи знайомимося із подіями, через які вона пройшла. Кожна подія пов'язана з іншими, кожен персонаж має своє місце в сюжеті.

    Найважливіші події подаються окремими історіями, що відбуваються із ключовими героями: Геральта, Йенніфер та Цірі. Також Сапковський розбавляє ці сюжети й іншими персонажами, що так чи інакше контактували з кимось із головних.

    Насправді, різних ситуацій та сюжетних поворотів настільки багато, що інколи забуваєш, що все відбувалося в одній книзі. Подорож Геральта і компанії до друїдів поєднується із спасінням молодої бандитки, яка мала тяжке дитинство, але зберегла добре серце. Йенніфер знаходить зрадника та дізнається таємницю загибелі батьків Цірі... І багато іншого.
  •  
    Вежа Ластівки
    "Відьмак. Вежа Ластівки" - шоста книга із серії про відьмака Геральта польського письменника Анджея Сапковського. Інтрига зберігається та загострюється, емоції зашкалюють, повороти сюжету, оригінальні та нові герої, світ Середньовіччя йде "обертом". Ця частина знову порадувала великою кількістю цікавих подій. У "Вежі Ластівки" переплітаються факти реального для героїв часу і їх спогадів.
    Сюжет невпинно закручується над Цірі, Дитям Старшої Крові. Всі аж надто хочуть її знайти: королі, їхні піддані, мисливці за головами, шпигуни, чародії - щоб врятувати чи вбити, або використовувати в своїх корисливих цілях, політичних інтригах, в кого яка мета. Багато хто бачить про неї сни, як частину пророцтва чи майбутнього. На тлі цього розгортаються масштабні дії та приготування другої війни з Нільфгардом, міцніше і тугіше затягуються вузли державних інтриг, зрад та таємниць, стягуються та переслідують героїв сказання пророцтв і призначень. Геральт невпинно шукає Цірі, намагається якнайшвидше її віднайти разом зі своєю компанією, однак він втратив свій амулет і в ньому все менше залишається від відьмака, проте він не перестає шукати, зустрічаючись з все новими небезпеками. Натомість Цірі, яка дивом врятувалася від смерті, в хатині старого відлюдника Висоготи розповідає нам всю історію переслідувань банди Щурів і її самої, вимальовує страшну картину людської жорстокості (і Бонгарт тут один з явних прикладів), та намагається зрозуміти, як же їй врятуватися, як збагнути, що вона повинна робити.
    Сюжет закручується, він стає все цікавішим, особливо коли Цірі входить до вежі. Що ж буде далі? Це ми дізнаємось зовсім скоро в наступній частині.
Купить - Відьмак. Вежа Ластівки. Книга 6
Відьмак. Вежа Ластівки. Книга 6
150 грн
Нет в наличии
 
Информация об авторе
Анджей Сапковский
Анджей Сапковский

Известнейший польский писатель и публицист, лауреат множества престижных литературных премий и постоянный участник ежегодного конгресса Европейского общества научной фантастики «Еврокон». Все книги Анджея Сапковского созданы в жанре фэнтези, а сам писатель считается одним из самых популярных и востребованных фантастов Европы. Но наибольшую известность автору принес цикл романов о ведьм...

Подробнее

Рецензии Відьмак. Вежа Ластівки. Книга 6

  •  
    Читайте, не пожалкуєте! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    "Вежа ластівки", мабуть, найнасиченіша на події та персоналії книга циклу про відьмака. Точніше про відьмаків, адже Цірі все ж таки справжня відьмачка. Дуже багато нових та старих персонажів, маса подій, що пов'язані із минулими книгами та майбутніми.

    Вся історія подається із різних боків та різними засобами. Ми вже знаємо, що Цірі ціла та неушкоджена, і з її слів до пустельника Висоготи знайомимося із подіями, через які вона пройшла. Кожна подія пов'язана з іншими, кожен персонаж має своє місце в сюжеті.

    Найважливіші події подаються окремими історіями, що відбуваються із ключовими героями: Геральта, Йенніфер та Цірі. Також Сапковський розбавляє ці сюжети й іншими персонажами, що так чи інакше контактували з кимось із головних.

    Насправді, різних ситуацій та сюжетних поворотів настільки багато, що інколи забуваєш, що все відбувалося в одній книзі. Подорож Геральта і компанії до друїдів поєднується із спасінням молодої бандитки, яка мала тяжке дитинство, але зберегла добре серце. Йенніфер знаходить зрадника та дізнається таємницю загибелі батьків Цірі... І багато іншого.
  •  
    Вежа Ластівки
    "Відьмак. Вежа Ластівки" - шоста книга із серії про відьмака Геральта польського письменника Анджея Сапковського. Інтрига зберігається та загострюється, емоції зашкалюють, повороти сюжету, оригінальні та нові герої, світ Середньовіччя йде "обертом". Ця частина знову порадувала великою кількістю цікавих подій. У "Вежі Ластівки" переплітаються факти реального для героїв часу і їх спогадів.
    Сюжет невпинно закручується над Цірі, Дитям Старшої Крові. Всі аж надто хочуть її знайти: королі, їхні піддані, мисливці за головами, шпигуни, чародії - щоб врятувати чи вбити, або використовувати в своїх корисливих цілях, політичних інтригах, в кого яка мета. Багато хто бачить про неї сни, як частину пророцтва чи майбутнього. На тлі цього розгортаються масштабні дії та приготування другої війни з Нільфгардом, міцніше і тугіше затягуються вузли державних інтриг, зрад та таємниць, стягуються та переслідують героїв сказання пророцтв і призначень. Геральт невпинно шукає Цірі, намагається якнайшвидше її віднайти разом зі своєю компанією, однак він втратив свій амулет і в ньому все менше залишається від відьмака, проте він не перестає шукати, зустрічаючись з все новими небезпеками. Натомість Цірі, яка дивом врятувалася від смерті, в хатині старого відлюдника Висоготи розповідає нам всю історію переслідувань банди Щурів і її самої, вимальовує страшну картину людської жорстокості (і Бонгарт тут один з явних прикладів), та намагається зрозуміти, як же їй врятуватися, як збагнути, що вона повинна робити.
    Сюжет закручується, він стає все цікавішим, особливо коли Цірі входить до вежі. Що ж буде далі? Це ми дізнаємось зовсім скоро в наступній частині.
  •  
    Страх Цірі 50% пользователей считают этот отзыв полезным
    "Вежа Ластівки" - шоста частина циклу Анджея Сапковського про Відьмака і Відьмачку. В цій частині основна увагу зосереджена на Цірі, дитині Старшої Крові. Побачивши смерть своїх друзів вона втратила силу боротися далі і здалася на поталу своєму страху. Але їй вдається вирватися, і її ледь живу знаходить на болотах відлюдник Висогота. Вилікувавши і зашивши її рани, він потім не один вечір вислуховує її історію. Але Цірі приваблює лише одна мета - таємнича Вежа Ластівки.

    А тим часом Ґеральт втрачає свого відьмацького медальйона і остаточно розуміє, що він більше не Відьмак. "Дружина" Ґеральта натрапляє на зачіпку, яка може їх привести до мети їхній скитань - Цірі. Проте Ціріллу шукає все більше людей, бо вона дитя Старшої Крові, і по легенді може змінити долю світу. Події переплітаються зі спогадами, чергуючись ідуть розділи-розповіді Цірі Висоготі, котрі він уважно вислуговує і пошуки її Ґеральтом. Сюжет все більше і більше закручується, поступово наближаючись до фіналу, якого всі так давно чекали. Проте що очікує читачів надалі? Чи зможе Цірі віднайти мету, до якої веде її призначення, Вежі Ластівки? Все це, і набагато більше вже є в сьомій частині, котра є фіналом саги. Так що швидше по сьому частину!
  •  
    Вежа ластівки
    Шоста частина серії Анжея Сапковського про Відьмака Геральта більше зосереджується на Ціріллі - ще одній головній героїні циклу. Зранену й знеможену попередніми поневіряннми, її знаходить самітник, якого звуть Висогота. Він її підліковує, дізнаючись про її пригоди все більше й більше, а потім переповідає це все читачеві.

    Хоча я й не дуже люблю сюжетну лінію про Цірі (вона як персонаж мені чомусь не надто імпонує, хоча я чесно намагалась її полюбити, або хоча б їй поспівчувати, але все марно) і мені більш до вподоби читати про Відьмака, скажімо, з Любистком, все ж таки мушу відзначити, що "Вежу ластівки" читати було цікавіше за попередні книги. Сюжет починає ставати все більш карколомним, читач уже на цьому етапі доволі добре розуміє особливості цього фентезійного всесвіту і добре орієнтується в політичній системі. З'являється багато новий оповідачів, які так чи інакше причетні до головних сюжетних ліній. Відчувається, що фінал не за горами.

    Політична боротьба також загострюється, хоча я так і не змогла себе нею зацікавити. Надто якось віддалено вона стосувалася небайдужих мені персонажів, тому й мені, як читачу, на неї було якось байдуже.
  •  
    Загострення основного сюжету саги
    "Вежа Ластівки" є шостою книгою основної саги і плавно підводить нас до завершення у наступній частині "Володарка озера". Книга відразу починається із закінчення попередньої і ми продовжуємо слідкувати за головними героями, які потрапляють у різні непередбачувані ситуації. Цірі стає жертвою відправлених по неї мисливців і потрапляє в полон. Протягом книги ми слідкуємо за її взаємодією зі своїми недоброзичливцями і намаганнями від них втекти. Геральт зі своєю неординарною компанією потрапляє у князівство Тусан на території Нільфгаарду, де його затримують незвичні обставини. А Йеннефер продовжує пошуки Цирі за допомогою магії та зв"язків у магічному світі. Нікуди не ділись Вільгельфорц, Емгир та заколотники, кожен з яких хоче використати Цірі для реалізації своїх планів. Через деякі сюжетні ходи у "Володарці озера" дуже сильно розкривається драматична складова роману, яка готує нас до втрат у завершенні саги. Крім того відкривається ще одна ключова сюжетна гілка пов'язана з Диким Гоном - загарбниками з іншого світу, що також полюють на Цірі і на такому сюжетному розмаїтті завершується роман, що інтригуюче змушує нас не відкладати прочитання сьомої книги.
  •  
    Випробування вогнем, сталлю і магією
    "Вежа ластівки" - шоста частина фентезійного циклу польського письменника Анджея Сапковського - тримає читача у постійній напрузі. Головним героям цієї захопливої саги доводиться на своєму шляху не тільки перемагати жорстоких ворогів, але і постійно ризикувати власним життям та життям друзів і соратників. Намагаючись знайти Цірі, відьмак Ґеральт разом зі своїми супутниками долає все нові і нові перепони, поступово переконуючись, що жодна нечисть не є небезпечнішою за людину. Чарівниця Йеннефер в пошуках своєї прийомної доньки потрапляє в пастку, розставлену жорстоким магом Вільгенфортом і тепер її власне життя висить на волосині. Однак, в центрі цього роману тепер сама Цірі, якій доведеться пережити полон, катування, наругу. Однак, молода дівчина виявилась гідною своїх наставників. Бойове мистецтво відьмаків і магія, якій її навчила Йеннефер, допомагає Цірі не тільки врятуватись з полону, але і помститись своїм переслідувачам. І як гідне завершення важкого і довгого шляху у фіналі роману героїня змогла ввійти до загадкової вежі ластівки, зруйнованої і невидимої для звичайних людей, однак відкритої для дівчини, яка несе в своїй крові містичний дар своїх предків.
  •  
    "Вежа Ластівки"
    «Вежа Ластівки» – шоста книга із фентезійного циклу «Відьмак» польського письменника Анджея Сапковського. Як і попередні книги вона наповнена битвами. Дана частина сповнена посиланнями на події, про які читач певною мірою вже знаний. Пригоди, які трапляються з головними героями автор розбавив відступами у політичну та історичну довідки світу, яку оповідають нові та вже знайомі нам персонажі.
    Сапковському вдалося створити світ на межі реальності. Іноді здається, що усе це було насправді у далекому 13 столітті.
    «Вежа Ластівки» на відміну від попередніх частин, більше оповідає про долю Цірі, світу загалом та певних його окремих персонажів. Призначення рятує Цірі від смерті, коли вона знайомиться із пустельником Висоготою. Старий опікується дівчиною, лікує її та ділиться мудрістю.
    Відьмак разом із товаришами усе ще подорожує світом шукаючи слід його маленької Цірі, на яку продовжує полювати усе більше людей: королі, імператор Емгир та чарівники. У кожного з них своє бачення долі дитини Старшої Крові. Та Цірі не проста дівчина, вона відьмачка. Тож у праві самій вирішувати свою долю.
  •  
    Жизнь-боль
    Наверное, это одна из самых жутких книг из всего цикла. В ней так много боли, жестокости, смерти. Читать ее было невероятно трудно. Не смотря на то, что написано по-прежнему легким и увлекательным языком. Но написаны настолько страшные вещи, что, обладая ярким воображением, просто невозможно долго оставаться в мире Цири, где ее окружают ужас и издевательства. Той жестокости, которая просто прорывается из героев этой части саги, невозможно противостоять. Автор рисует настолько яркую картинку, что кровь стынет в жилах. И жестокости становится так много, что даже возмездие, которое настигает злодеев не воспринимается как благо. Приходит понимание, что борьба против Зла Злом тоже не совсем Добро. И смерть - это не всегда искупление. По крайней мере она не приносит ни удовлетворения, ни успокоения души тому, кто свершил возмездие. Наши герои по-прежнему движутся к заданным целям. Но, судя по всему, им еще очень и очень долго до желанной встречи. Немного горько читать, что в определенный момент Геральт допускает мысль о том, что Йеннифер могла предать. Что Йеннифер не верит в то, что Геральт может помочь...
  •  
    Башня ласточки
    Шестая часть, финал цикла все ближе, и наверное только те кому действительно понравились предыдущие части дочитал так далеко)) Мне вот точно понравились, и эта книга - не исключение. Цири все ещё блуждает где-то на юго-востоке. Геральт все ещё пытается её найти. Чародеи как обычно что-то мутят, а война продолжается полным ходом. В этой части Цири проходит через физические и моральные мучения, и обретая в этом становление своей силы. Автор показывает её не с лучшей стороны, и это уже не та малышка, которую было легко любить: жестокость и разврат витают вокруг неё. Мне не очень понравилось как все больше и чаще в книги появляются упоминания секса. И не потому, что иногда он однополый, а потому что сами эти описания неприятно грубые и вульгарные (например, как старик моет девочку и мечтает о её теле). А ещё в этой части равное не линейное повествование. Хорошо, что иногда упоминаются даты, и можно примерно понимать хронологии событий, но читать становится все сложнее. Несмотря на это, все ещё очень интересно узнать, чем же закончатся приключения ведьмака. Герои давно стали знакомыми и родными, и я готова простить многие мелкие недостатки, потому что читать увлекательно и захватывающе.
  •  
    відьмак крутий, але...
    Із захопленням читаю шосту частину відьмака, як і всі попередні. Вже затягнуло мене так, що не можу не читати - хочу дізнатися, чим же все це закінчиться та й всі герої стали ніби рідними. Єдине, що мене бентежить - це перетягування ковдри в бік Цірі. Звісно, я розумію, що вона з кожною книгою стає більш центральним героєм всієї серії, однак мені б дуже кортіло бачити більше відьмака та його подвигів. Ну і знову та ж сама історія, типу всі ті бійки та війни мене аж ніяк не приваблюють, бо хочеться мені їх швидше перечитати, щоб дійти до справді цікавого моменту, такого як любовна лінія Геральта та Йенефер, боротьба відьмака з потворами якимись. От в цьому сенсі мені більше подобалися перші частини, коли більше було конфліктів магічних та потворних, а не воєнних та політичних. Не дуже мені подобається коли політику поміщають в здавалося б фентезійну книгу.
    З іншого боку я розумію, що автор розкриває реально важливі теми, герої його повноцінні і тому не можливо постійно писати лише про Геральта та оминати інших героїв - це логічно. ТА от читати цікавіше трошки про інше. Загалом книга цікава, як і попередні, тому продовжую далі.
  •  
    Когда же финал?
    Очередную книгу польского писателя пана Анджея Сапковского "Башня ласточки" читать сложнее, чем предыдущие части саги. Дело в том, что всего становится слишком много. Слишком много сюжетных линий, слишком много персонажей, слишком много лирических отступлений. А ведь воображение читателя уже раскалено событиями книги выше всякой меры, душа жаждет развязки! А развязка все не наступает... Словами другого великого автора фэнтезийных миров - это как кусок масла, размазываемый по слишком большому ломтю хлеба. И несмотря на это, пан Сапковский продолжает удерживать внимание читателей, выдерживает интригу, заманивает. Особенно яркая сюжетная линия самого ведьмака - Геральта из Ривии. Именно с ним сюжет начинает резво бежать, увлекая наивного читателя все дальше в дебри хитросплетений сюжета. Именно его приключения наиболее насыщены и интересны. В общем итоге: если до сих пор я остервенело хвалил серию (потому как читал ее взахлеб), то теперь все не так однозначно. Дух, атмосфера и напряжение остались на прежнем уровне, но все стало слишком громоздким...
  •  
    Уже шоста книга саги
    Якщо чесно після прочитання цієї шостої книги серії про відьмака Геральда та принцесу Ціріллу уже починає здаватися, що в останній цій сьомій книзі ніякого розв'язку не буде... Що ця серія так і не закінчиться, або обірветься на тому, що в перед останньому розділі Цірілла магією здійме величезну бурю чи землетрус який змете всіх ворогів, увесь Нільфгард, а в останній покажуть як вона всідається на троні Цінтри і всі живуть довго і щасливо. Бо тут все лише затягується і затягується. Персонажі десь губляться по різних світах. Цірі сидить ледь не цілу книгу серед боліт, лапає там жаб і вечорами балакає із відлюдником, що її прихистив. Йеннефер застрягла в експериментах над "телепортом". Геральт бродить через ліси, болота і спустошені краї в пошуках Цірі. То приїжджає до друїдів, то ще кудись...то просто блукає і міняє шлях... Всі дуже заглиблені у філософські роздуми, які і не дуже пасують до світу "шпаги та плаща", а саме походять із ХХІ століття. Ще трохи Сапковський додав нового із хитросплетінь політики нового таємного союзу Ковіру, Повісу та Реданії. А так то уже й губишся в тому "а про що ж тут йшлося? про що ці книги були?" ...Десь уже загубилась інтрига, динаміка... І уже хочеться кінця, розв'язки (але не на 20 сторінках, а якоїсь продуманої, складної, а не обірваної "бо вже надоїло це писати").
    Однак варто похвалити саме видання циклу - тут і хороша палітурка, і карти, і примітки!
    Так що для любителів Сапковського - це саме той варіант книги! І ціна також хороша!
  •  
    Шестая книга
    "Башня Ласточки" - это сплошной экшен, ураган из эмоций, событий и персонажей. История достигает практически максимального накала страстей, шуточки уходят на задний план. Сюжет очень хорошо выверен, нигде нет провисаний, я бы даже сказала, что неискушенному читателю книга покажется даже слишком перенасыщеной. Вот серьезно, спустя год прочтения я много чего не помню, и не потому что мне было слишком скучно читать и я не запомнила сюжет, а просто потому что этого сюжета очень много.

    Итак, Геральт продолжает свой путь с друзьями в поисках Цири. Цири же пытается выбраться из плена, захваченная Бонартом, но не сломленная. Что касается Йеннифэр, участь ее схожа с Цири. Нужно сказать, эта часть очень богата на разнообразные локации. Читая книгу, мы побываем в совершенно разных частях мира. Самая привлекательная из них - княжество Туссент, куда приедет Геральт и компания в поисках новых ответов. То самое чудесное место из дополнения к игре "Ведьмак 3", так любимое людьми, игравшими в эту игру. Вот что было для меня неожиданно, ведь я думала, что это место - сугубо выдумка разработчиков игры. И как же было приятно встретить на страницах книги княгиню Анну Генриетту.
  •  
    Шоста книга "відьмацького" циклу
    Зараз я саме за читанням шостої книги із серії польського письменника фантаста Анджея Сапковського "Вежа ластівки", що розповідає історію принцеси завойованої ворогами-нільфгардцями Цінтри повної магічних здібностей Цірілли, що стала "дитям-несподіванкою" на вихованні та навчанні у відьмака Геральда. На даний момент я вже здолав три-четверті цієї книжки і щось вона мені вже дуже туго йде. Взагалі всі ці книги після третьої починають ставати дедалі розтягнутішими, зануреними у роздуми і самоколупання героїв, вирішення ними не стільки конфліктів сюжету, скільки своїх внутрішніх переживань і різних моральних дилем "не убий", абортів і т.д. Дана книга взагалі досить поглинута всілякою "чорнухою" і намагається показати "темне людське нутро" - тут справді багато жорстокості і герої змушені зустрічатися тут із такими всілякими "виродками" породженими війною. Не погоджуся із тими відгуками, які розказую, що тут все поглиблюється інтрига, все крутиться-вертиться, вже є передчуття фіналу, наближення розв'язники - ні - текст "застряв". І це все можна було із 350 стор. (мною прочитаних) помістити в максимум 100. І здається що цей фінал взагалі ніколи не наступить, бо ж немає ніяких значних зрушень, а герої ще глибше "застряють". "Масштабні" події по війні із Нільфгардом взагалі "глохнуть" і Нільфгард перемагає та перемагає. Лише цікавими є певні шпигунсько-дипломатичні спроби коаліції між кількома князівствами півночі.
    "Четвірочку" ставлю бо ще не дочитав і є ще надія, що щось там таки може на кінці і "закрутиться". Хоча безперечно ще цей бал підіймає до "4" саме якісне видання - гарний переклад із барвною, часто діалектичною, мовою, карти, міцна палітурка, примітки і т.д.
    Так що хто почав читати цей цикл повинен таки придбати і прочитати і цю книгу та очікувати цікавого фіналу!
  •  
    Вежа Ластівки
    П"ята книга саги про відьмака Геральта з Рівії закінчилася на пронизливій, різкій ноті, тож потрібно хутчіш читати наступну. "Вежа Ластівки" уже значно товстіша за своїх попередниць, у ній розлого і детально розповідається, що сталося з Цірі і де вона була, доки Геральт її шукав.

    Фішкою цієї книги є анахронічна розповідь. Події не йдуть одна за одною, вони перемежаються і перестрибують, їх розповідають треті чи й четверті персонажі, виходить свого роду скринька з секретом, пазл з безліччю шматочків, які автор пропонує читачеві складати самотужки. Кому такий художній прийом може не сподобатися, комусь навпаки, припаде до душі, спонукатиме швидше читати далі і віднаходити втрачені фрагменти.

    Іншою родзинкою книги є, звісно, мова автора, м"яка, тягуча, плавна. Мова справжнього майстра історії. Сапковський обрамлює свою розповідь повторами і зворотами, ніби стародавню билину (а втім, з часом історія Геральта і Цирі таки стане справжньою легендою). Місцями це дещо сповільнює розповідь, але загалом -- це стиль автора, знак справжнього майстра слова.

    Шоста книга серії не зраджує всім попереднім -- це справжня знахідка для любителів фентезі, міфів і легенд, напруженої історії з багатьма непередбачуваними поворотами. Читати обов"язково!
  •  
    Ластівка, що знайшла свою вежу
    Серія не зраджує собі і продовжує рекламувати гру на обкладинках. Папір нормальної якості, оформлено як і раніше добре. Щоправда так зміст і не з'явився. Мапа теж присутня. Якість перекладу та вичитування на рівні попередніх частин. До речі, крім серії відьмака ще раз за рік зустрів книгу (Нічна), що постійно писала замість "жерця / жерці" - "жреця / жреці". Може я чогось не знаю, але мені завжди здавалося, що "жрець" тільки в називному відмінку однини. Хоча, зважаючи на деякі інші досить сумнівні рішення перекладача та якість вичитування (наприклад в одному абзаці пишуть одну і ту ж власну назву через г/ґ) чого я ще дивуюся.
    Після подій попередньої книги Ґеральт продовжує пошуки Цірі зі своєю невеличкою і досить різноманітною компанією шукачів пригод. Водночас поранена Цірі розповідає свою історію самітнику, що її врятував.
    Як уже можна було здогадатися ця книга буде насиченішою на сюжетні лінії, на відміну від попередньої. Тут і подальші пригоди Ґеральта та компанії, разом із його подальшою зміною світогляду. Тут і історія Цірі, про яку ледь-ледь згадували в попередній книзі. Навіть про Йеннефер не забули. Що ще радує, книга повернула колишній масштаб і ми знову бачимо загальну картину світу, а не тільки маленькі уривки того, що діється навколо персонажів. Маю сказати, що ця частина для мене видалася значно цікавішою, бо попередня здавалася простим формуванням групи відьмака. Тут же бачимо загальну історію, що потроху складається у цілісну картину, також є відчутне просування сюжету із завершенням деяких сюжетних ліній, але не всіх. Що й не дивно, бо попереду очікує фінальна книга цієї історії (але не серії, бо Сезон гроз, якщо не помиляюся, це передісторія). Навіть розділ із Ковіром, який міг би вийти нуднуватим, автору вдалося зробити цікавим і навіть "веселим", як то було у збірках історій. Чого тільки вартий підкуп короля чи поради з Доброї книги. Хоч мені було складно це уявити, але автор і тут зміг обіграти назву у самому творі. Тепер усі ми знаємо, що значить, коли дівчина піднімається вежею...
    Загалом чудове продовження чудової серії, нарешті я зможу дізнатися чим все це закінчиться. Щоправда я дуже здивуюся, якщо фінал буде позитивним (щось мені підказує, нічим хорошим ця історія не скінчиться), але принаймні Любисток точно виживе, бо хтось же мав написати Півстоліття поезії (взагалі мені подобається як автор поєднує цитати з реальних творів та творів, що існують виключно у світі Відьмака).
 
Характеристики Відьмак. Вежа Ластівки. Книга 6
Автор
Анджей Сапковский
Издательство
Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Серия книг
Відьмак
Язык
Украинский
Год издания
2017
Переводчик
Сергей Легеза
Количество страниц
480
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
135х205 мм
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
Тираж
11 000
ISBN
978-617-12-1656-3
Вес
387 гр.
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Литература Польши
Литература по периодам
Современная литература
 

Об авторе Відьмак. Вежа Ластівки. Книга 6