Книжка абсолютно ні про шо, було скучно читати

У різні роки я читала саме цю книгу і по різному сприймала її. Головний герой - фантазер, який постійно мріяв про досконалу жінку, в якій зовнішність та характер повинні бути ідеальними на його розсуд та погляд життя. Він знаходить з часом таку - але його мрія перетворюється в "рабство ", реалії не такі вже ідеальні, як хотілось, та на початку здавалось все чудовим. Автор книги Мазох - звідти і пішли терміни - садо та мазо - хизм, автор не тільки був письменником, але й лікарем, вивчав глибинни людської психики, можливо й тому все описано ретельно та розкладено по поличкам стосовно відносин, почуттів, бажань.

Книга входить в серію "Золота Полиця", де зібрані 12 творів видатних авторів. Обкладинка - це щось, виглядає дорого і відчувається особливою поміж усіх бачених мною. Щодо твору. На початку не зрозуміла, бо напевно була надто виснажена, і не замітила яким чином перемістилась в інші події. Як пише опис книги, тут присутній мазохізм і садизм(через що і зацікавила), а також нездорові відносини чоловіка і жінки. Цікаво було який буде висновок, бо гра між ними, була також грою і над моїми нервами, які не знали чого очікувати. Під кінець, в якийсь момент стало противно навіть, вже не могла читати через надмірне приниження і незрозумілу брехню, було вже бридко. Дивно що книга випустилась, враховуючи описані сцени насилля, жорстокості, знущання. Читаючи на початку твору, автор написав що твір є автобіографічним, і дочитавши до кінця, мені стало шкода його. Леопольд фон Захер-Мазох - австрійський письменник, який народився у Львові. Також у Львові йому поставлено пам'ятник на вулиці Сербській, чого я раніше не знала проходячи мимо нього