Книга Великі романи (комплект із 3 книг)
Головний герой – молодий (а ближче до кінця роману вже не дуже) хірург з України, який, незважаючи на звинувачення батька у зраді Батьківщини, їде працювати за кордон, щоб на повні груди вдихнути пʼянке повітря свободи. З висоти тераси свого пентгауса він милується нічним містом, яке прийняло його в свої обійми і в якому він зробив стрімку карʼєру, увійшовши в десятку найславетніших хірургів сучасності. Роман складається з лірично-філософських розтинів дійсності, що нанизані, мов намистини, на центральну проблему – моральну дилему українця в еміграції, питання глибоко особистих стосунків українця — сина рідної землі і «манкурта» — українця-громадянина світу, що іде крізь покоління. Пройдисвіт Дарт Вейдер, вічний емігрант Джізус, «славний малюк» Бенні, український ідол нью-йоркської сцени… Життя і сучасність мисляться як продукт поп-культури, який ми всі споживаємо вільно чи невільно, тому на кожному кроці розгортається екзистенційна драма, яку загострює дисонанс культурних світів. Роман – потужна, іронічна, сумна й нелінійна відповідь на очікування великої родинної саги в сучасній українській літературі.
Анатолій Дімаров (1922 – 2014) написав свої мемуари в часи незалежної України, коли, за його словами, «уже не було цензури й ніхто мене не шматував». Це важлива деталь, адже переважна більшість його творів датована страшними роками заборони на правду. У спогадах письменник зазначає, що виходили вони з численними купюрами й перевидати їх повністю вдалося тільки у власній державі. Загалом цей монолог пам'яті вмістив у собі всі непересічні події в історії України XX століття, які автор пережив особисто. Він розповідає читачеві, як вони бачилися йому тоді й нині, без жодних виправдань говорить про свої помилки й відверто – про своє оточення. Не оминає увагою і комічні епізоди, яких також не бракувало в його житті. Анатолій Дімаров прагнув, щоб з його книжками людина забула про негаразди, щоб їй трошки полегшало на душі від того, що вона прочитала, щоб вона «і посміялася зі мною, і пожурилася». У читача є така нагода.
Володимир Лис — український літератор, журналіст, лауреат Коронації слова, Гранд-Коронації, Золотий письменник України — 2016.
Від біблійних часів, перед початком і в перший рік нової ери, через події Другої світової війни й до кінця XX ст. — такий діапазон роману-триптиху «Вифлеєм». Його сюжет зав’язано у міцний вузол, у ньому діють і сумнозвісний цар Юдеї Ірод, і римський намісник, відомий зі сторінок Біблії Квіріній, і його раб-нишпорка, далекий предок українців Скитій, який шукатиме новонародженого «царя світу». Німецький офіцер Генріх фон Заукель двічі опиниться в охопленій вогнем Україні. А ще новітні Ромео і Джульєтта драматичних воєнних літ: українка Яринка і поляк Збишек. А ще: чи зможуть селяни з Великої Волині Юхим і Люба поселитися в омріяному домі та чи врятується донька українки Марії та єврея Давида Бетті…
Що змінилося з часу відомих трагічних подій у Вифлеємі та в людських душах і світі взагалі, як відбилися і повторилися ці події вже у бурхливому XX ст. з його Голодоморами й Голокостом?