Творча спадщина Пантелеймона Куліша велика й багатогранна. Впродовж свого життєвого шляху він виступав як поет, прозаїк, драматург, перекладач, літературний критик та історик літератури, публіцист, фольклорист, етнограф, історіософ, мовознавець, педагог. Писав українською та російською мовами. За життя його твори друкувалися на сторінках журналів, газет, альманахів, виходили окремими виданнями.

Поема «Великі проводи» присвячена подіям 1648 р., де, за словами М. Зерова, Куліш «немов визволяється від Шевченкової образної спадщини та пробує занотувати в постаті Голки своє ставлення до козацтва».

У творі автор показав внутрішні суперечності у таборі повсталих. З одного боку, це реєстрові й надвірні козаки, що перейшли на сторону Хмельницького (панцерний полк Голки), а з іншого — «бурлаки, лугарі, дейнеки, гайдамаки». Запорізьке козацтво змальоване як несвідома маса, засліплена жадобою помсти і грабунку.