У практикуючого лікаря кожен день важкий та емоційний. Але понеділок для хірургів лікарні "Челсі Дженерал" є особливим, якщо напередодні на пейджер вони отримали коротке повідомлення "311.6". Бо саме у кабінеті 311 збираються усі лікарі та обговорюють лікарські помилки, що були допущені минулого тижня, не важливо померла людина, чи лишилася живою, але зазнала непоправних втрат. Тут грає роль і недбалість лікаря, що уявив себе богом, і тим, що поспішив під час операції, чи навпаки щось не догледів. Упередженість щодо певного пацієнта та паперові формальності, які були не проведені. В основному у книзі йтиметься про кількох особливих нейрохірургів. Звісно, вони розумні та харизматичні, люди, що на перше місце ставлять працю, а все інше (навіть себе) на друге. Тут посеред різних цікавих пацієнтів, діагнозів та нещасних випадків з людьми розглядається ставлення лікаря до проблеми та людини в цілому. Важливу роль відведено внутрішньому переживанню лікаря, який не зміг врятувати пацієнта, який не спить ночами продумуючи план операції, варіанти лікування та ін. Звичайно не обійтися без історій, які спонукали цих людей стати лікарями, а також особистого життя. І дійсно, кожен з них вибрав свій шлях до успіху - нехтуванням сім'єю, або самотність. Не найменшу роль у цьому відіграють партнери, що змирилися зі своєю участю: терпіти, підтримати або піти геть. Автор, що сам являється лікарем правдиво висвітлює цей світ покладаючись на власні почуття. Маючи індійське коріння, у книзі також не одноразово підіймає питання расизму та "іншості". Вона зашкалює емоціями, бо серед біди і смутку вирує гострий лікарський гумор. Це чудова книга по типу кіноісторій "Швидкої допомоги" та "Клініки". Тому, якщо тема ваша, сміливо читайте книгу.

Увлекательная, но местами сложная и даже трагическая книжка. Все в ней - реалии современной больничной жизни крупной клиники в США. Основные персонажи книжки - это врачи, которые сталкиваются с множеством непростых случаев, но в первую очередь - с людьми (не всегда адекватными, сложными и эгоистичными). Часто люди не замечают всего того хорошего, что происходит с ними и что делают им другие люди, но недостатки, ошибки и просчеты замечают хорошо и даже обвиняют других в собственных проблемах или в случайном стечении обстоятельств. У врачей описываемой больницы есть особое время - раннее утро понедельника, когда разбираются все жалобы и сложные случаи с пациентами, и по результатам данного собрания происходят увольнения, выговоры и судебные тяжбы. Автор описал жизнь врачей в больнице и вне нее и показал жизнь врачей глазами не пациентов и сторонних наблюдателей, а глазами самих врачей. И тут ситуации действительно сложные: и нападение на врача, и иск огромной суммы к больнице из-за осложнения после операции, о котором пациента предупредили, и смерть врача из-за той же болезни, что он сам лечит (как говорят: "Сапожник без сапог"), и внезапно обнаружившееся неизлечимое заболевание, в котором виноватыми сделали врачей, и др. Сложно читать, и действительно сочувствуешь врачам - профессионалам своего дела, которые помогают другим, не обращая внимания на себя. Такие врачи ценны в любой стране. Можно еще в книге проводить параллели с нашей страной в плане обеспечения медицинским оборудованием, отношению к пациентам и др. - и тоже будет много удивительных отличий.

Це дивовижний твір, що дозволяє зазирнути «за лаштунки» великої американської клініки, прожити звичайні будні разом із лікарями, що стикаються із найрізноманітнішими випадками, дізнатися, чому всі лікарі не люблять ранок понеділка, і порівняти з реаліями української медицини. Ця книга здебільшого побудована як описи різних реальних випадків із життя медиків, у які вплетені обговорення лікарями їхньої професійної діяльності та особисте життя. Щодня лікарі стикаються з дуже складними ситуаціями, де недогляд (зокрема, непризначений вчасно аналіз) або лікарська помилка можуть стати катастрофою. Щопонеділка о 6 годині ранку медики лікарні збираються на «розбір польотів» за весь тиждень, тобто розбір усіляких помилок і ускладнень, скарг і судових позовів. Тут практично в кожному розділі описана якась складна ситуація, наприклад: випадкове виявлення пухлини у 11-річного хлопця; тимчасова втрата через операцію нюху у жінки, яка за це намагається засудити медиків і лікарню (хоча про можливість цього ускладнення було відомо заздалегідь); порятунок злочинця, якого насправді ніхто і не бажав рятувати, але ж є професійні обов’язки, тощо. Паралельно автор описує сімейне життя й особисті відносини цих лікарів, які також хворіють, стають пацієнтами або жертвами, помирають. Вражає те, наскільки ризикують життям лікарі через психічні розлади пацієнтів, понаднормову виснажливу працю, а також звільненням і позбавленням можливості працювати через судові позови (далеко не завжди справедливі) з боку колишніх пацієнтів, хоча ті цього і не розуміють. Наприклад, лікар навряд чи винуватий у тому, що під час операції виявлено іншу хворобу, що згодом призвела до смерті пацієнта. Складно також звинувачувати медиків в ускладненнях після операції, якщо людина погоджується на неї і заздалегідь проінформована про можливі наслідки (тимчасові, несмертельні), але пацієнт-клієнт завжди правий. Але ще важче сприймається навмисне нанесення пацієнтом шкоди медикам. В цілому, захопливо, цікаво зіставляти наведені факти з нашими українськими реаліями, але, на жаль, відчувається величезна різниця в медичному обслуговуванні в США і нашій країні.