Ундіна – це прекрасна діва, дух води. Вона у однойменну повість Фрідріха де ла Мотт Фуке прийшла з трактату Парацельса «Про німф, сільф , саламандр». Ундіна – нижчий елементал, тобто істота, яка не має душі. Щоб отримати безсмертну душу, ундина має пройти християнське таїнство вінчання. Навіть більше: дух має вийти заміж за того, кого щиро кохає, і хто так само щиро кохає її навзаєм. Духовне єство природи прагне втілитись у людині, адже саме так природі усвідомлює сама себе. Фуке притримувався саме цієї натурфілософської концепції, ф відповідно до неї Ундіна прагне людської душі, адже бути людиною – це для неї означає наблизитися до істинного втілення своєї сутності. Вода ундину буквально народжує, на початку повісті інакше як про немовля і чарівну дитинку про головну героїню цієї книги не говорять. Цікаво, що після перевтілення (а воно таки відбулось!) Ундіна не може згадати своє життя в подобі русалки. «Ундіна» - це дуже цікава й красива казка, призначена не для дітей, а для дорослих. Рекомендую!