Монографія присвячена феномену українського романтизму як національного різновиду європейського романтичного стилю, який особливо яскраво проявився у фортепіанній музиці ХІХ – початку ХХ ст. У праці досліджується динаміка українського романтизму на прикладі еволюції найпопулярніших у той час фортепіанних жанрів: мазурки, вальсу, ноктюрна, елегії, пісні без слів та рапсодії. Твори цих жанрів, написані українськими композиторами на різних етапах романтичної епохи, розглядаються у порівнянні з відповідними жанровими зразками європейських романтиків.

Книгу адресовано музикознавцям, виконавцям фортепіанної музики, викладачам, аспірантам і студентам вищих музичних навчальних закладів, фахівцям з історії мистецтва, культурологам, а також усім, хто цікавиться історією української музичної культури та мистецтва.