Назар Крук типовий автор однієї книги, яких, на жаль, у нас багато. В цій книжці мова ведеться від Дена, який в дитинстві втрачає своїх батьків. Він - дитина-вунденкінд і його на виховання бере Контора, яка займається винищенням небезпечних елементів. Хлопця використовують як вбивцю і він стає їхнім Джокером. Джокер - це універсальний вбивця, який завжди чітко виконує накази і в нього не здригнеться рука навіть, щоб вбити дитину. Він живе самітником і єдиною близькою людиною вважає головного керівника Контори. Одного разу йому дають завдання простежити за школяркою Анею, яка, начебто, є поріддям самого Пекла. В помічники йому надають дев'ятнадцятилітнього Макса. Але Джокер звик працювати самотужки і зовсім не в захваті, що під ногами буде крутиться якесь дитя. Та вибору йому не залишають. З хорошого. Цікавий задум. Книжка написана легко і з іронією. До речі, в головного героя дуже гарне почуття гумору, зважаючи на його фах. З хорошого на цьому, мабуть, все. Чого не вистачило. Тут зовсім не розкритий світ і порядок речей, хотілося би дізнатися більше про цю Контору і її роботу. Але який може вийти трилер з таким об'ємом сторінок? Здавалося, що читаєш книжку десь з середини, що все головне мало би бути описаним в першій половині книжки, якої немає. Склалося враження, що автор передивився "Надприродне", надихнувся, вирішив створити щось своє, але не зміг продумати все в деталях. До речі, є ще друга частина, але надії, що там все стане зрозумілішим немає.