Історії, що їх створили давні греки, залишаються в центрі уваги до сьогодні. У мене це третя книга за рік, побудована на основі аналізу античної міфології. Автори ідуть дуже різними шляхами – від пошуку спільного знаменника у десятках розповідей від різних народів (як Кемпбел) до обігрування сюжетів і архетипів у пригодницькій (Марі Рено) чи феміністичній (Мадлен Міллер) прозі. Отже, висновок перший: якщо щось із цих текстів вам знайомий (подобається), зважайте, що «Золоте руно» від Олексія Мустафіна цей досвід не повторює, а доповнює. Олексій Мустафін пропонує ще один шлях: вишукування реальних історичних деталей у міфі. Його цікавить не та інформація, що лежить на поверхні (наприклад, якщо Афіна і Арахна змагались у мистецтві ткати, значить у грецькій економіці ткацтво відіграє помітну роль, як і ковальство чи мореплавство, у яких взагалі персональні боги-покровителі). З цим якраз усе більш-менш зрозуміло і без Мустафіна. А як бути з інформацією, добряче перекрученою в процесі переказування з різних причин: щось не зрозуміли, щось перебільшили, якісь політичні підступи намагались приховати під благовидними історіями чи спихнути на волю богів, якогось узурпатора старанно зображували як сина Зевса (такий собі сурогат легітимності). Всі ці деталі, визначені автором як «заплутані в міфах», у книзі «розплутуються» і розбираються. Тому для тих, хто любить таку деконструкцію книга якраз і адресована. Втім, із «Золотим руном» треба враховувати, що це не та книга, за якою вийде «почитати міфи», автор практично не подає деталей, це не художній переказ, це досить сухе і навіть схематичне виявлення історичної основи міфів. Книга однозначно передбачає попереднє знайомство читачів із основними подіями і взаємозв’язками, при цьому досить активно «провантажує» іменами і подіями. Я б визначила книгу як довідник для тих, хто цікавиться античністю, читає художку і хотів би перевірити якісь нюанси. Так, це цікаво і корисно, якщо ви на тему вже підсіли, але непідготовлений читач із високою вірогідністю у тексті «буксуватиме».

Міфи Стародавньої Греції були відомі з сивої давнини. Зазвичай їх сприймали тільки як вигаданий героїчний епос давніх греків. Однак все змінило дев'ятнадцяте століття. Саме в той період були майже випадкова знайдений величезний пальцевий комплекс на острові кріт, та не менш вражаючі руїни стародавньої Трої. Особливого присмаку цим відкриттям дає той факт, що робилися вони відповідно до історій описаний у стародавніх грецьких міфах. Такий стан речей змусив вчених замислитися про відповідність дійсності героїчних міфів. Книга "Золоте руно. Історія, заплутана в міфах" написана як спроба розібратися в тому, що власне в міфах вигадана історія, а відбувалося на справді. Автор книги ретельно аналізує кожен давньогрецький міф і як наслідок ми отримуємо інформацію яка можливо дійсно відповідала реальному стану речей. Так Геракл постає в образі прибиральника, а Одіссей стає політичним емігрантом. Автор наближається в своїй книзі до відповіді на питання чому власне занепала Мікенська цивілізація, з її величезними палацовими комплексами, що справді нагадують лабіринт. Книга написана в цікавому науково-популярному стилі.