Ґеорг Гайм - німецький поет, прозаїк, драматург, одна з ключових фігур раннього експресіонізму, майстер апокаліптичних візій і макабричних картин, який менш ніж за два роки до своєї трагічної смерті у водах річки Гафель описав у щоденнику сновидіння, що дуже нагадувало її обставини.

Після Гаймової загибелі серед його паперів, окрім всього іншого, знайшли кілька оповідань. Минуло понад рік, перш ніж видавництво Ернста Ровольта наважилося опублікувати їх окремою збіркою під назвою "Злодій".

У цих історіях Гайм, розробляючи теми одержимості, божевілля, соціальних потрясінь, убивств і хвороб, гранично чесний і прямолінійний. Він цілком відкрито говорить про речі, яких усі намагаються уникати: страждання, огиду, смерть. Але в його світі вони не стоять навпроти радості, краси і життя. У Гайма не існує таких меж. Прекрасне живе в огидному, страждання породжує радість, а смерть щодня працює у вирі життя. Він цілить у самісіньке серце людських страхів і ріже їх скальпелем на дрібні шматки, оповідаючи нам правду, якої ми вперто і старанно намагаємося не чути.