Для тих дорослих які хочуть купити гарну дитячу книжечку, цей варіант "Жук малий та волохатий" може сподобатись. Але якщо ви пам'ятаєте варіант цього вірша, що було видано в 1991 році і хочете читати дитині саме той вірш, то на вас чекає розчарування, ця історія суттєво відрізняється. Можливо, що цей варіант історії більш оптимістичний, ні слова про поневіряння жука, ні зустрічі з равликом ( який з хатинкою вродився), ні з коровою, ні з хлопчиком, який розповів, що їхню хату збудував тато. Тут також немає мудрої змії з її : "хата гарна бо своя". Ця історія інша, можливо більш сучасна, можливо комусь здасться навіть більш оптимістичною... Власне мені старий варіант подобається більше. Я хотіла своїй дитині читати саме ту історію, де жук зіткнувся з труднощами, шукав рішення та врешті зрозумів, що він і сам може зробити і нарешті збудував омріяну хату, хоч не ідеальну, але таку омріяну і головне сою. Як на мене старий варіант більш повчальний. Ілюстрована книжка добре, сторінки досить цупкі.

Кумедна історія у віршах про маленького волохатого жука, написана Г.Чубач, відомою своїми простими і веселими віршами для дітей. Волохатий маленький жук дуже не любив те, які він жив: не маючи власної хатинки, він тремтів від холоду і страху вдень і вночі. Й одного дня він вирішив усе змінити і почав будувати власну хатку. Маленький волохатий жучок хапав усе, що могло знадобитися в будівництві: листочок, суху травинку, стеблинку-бадилинку та ніс їх під місток - місце, де він планував побудувати будинок. Він носив воду із криниці, а з глини та піску робив маленькі цеглинки. Невтомно і заповзято працював жучок. Чи зможе жучок зробити собі затишну хатинку? Чи буде він щасливий у ній? Гарна, затишна історія, якраз для читання пред сном, адже вона заколисує і заспокоює. Жучок намальований дуже кумедним і працьовитим, детально зображується весь процес будівництва хатки. У книзі цупкі сторінки й обкладинка. Це чудова історія про те, як важливо в житті мати власне місце, де завжди почуватимешся комфортно і спокійно.