Серія книг з гарним гумором і космосом)

Трофеї бувають різні. Хтось бореться за медалі, хтось за кубок або лавровий вінець, а хтось за ... попіл. Саме так. Дві країни затято раз на рік вирішують місце перебування трофейного попелу на наступний рік та болісно переживають поразку своєї команди. Але на цей раз трапилось несподіване. Посеред гри на поле впала софа з двома прибульцями, які знову опинились у дивному місці та в минулому часі. Артур і Форд виступають головними учасниками карколомного надшвидкісного порятунку Галактики. Адже все перевертають із ніг на голову білі роботи. Кількість цієї новоствореної армії вражає, а мета лякає. Бо Всесвіту загрожує повне й остаточне знищення. Тепер доведеться розшукати "генія", котрому спало на думку перетворити все на ніщо. Так, герої знаходять планету Криккіт, де відбувається вирішальний поєдинок між унікальним витвором людської думки та власне людством, передусім Тріліан. Але фінальним етапом стане втілена мрія Артура Дента у крикеті, якому вкотре судилось бути рятівником.

«Життя, Всесвіт та все інше» — це третій том найексцентричнішої науково-фантастичної серії, в якій ми знову переживемо цілий коловорот карколомних пригод з нашими давніми друзями, які поводять, що міжвидова, міжпланетна дружба — можлива. Навіть не беруся переказувати сюжет, бо він такий дивний, поплутаний і несподіваний, що його важко вкласти в яку-не-яку лінійну оповідь. Більшість сторінок Артур Дент, Форд Префект, робот Марвін, Слартібартфаст проводять окремо, але наприкінці всі вони знову зустрінуться, обіцяю. ) На жаль, у цьому томі, як в попередніх, мене дуже засмутив український переклад Олексія Антомонова. Книжка була написана у 1982 році і переклад виглядає так, наче був зроблений тоді ж. Перекладач постійно зловживає сленговими слівцями, які були у вжитку у 80-их, можливо, ранніх 90-их. В абсолютній більшості випадків вони тут ні до чого і виглядають просто поганим смаком і застарілою мовою. В одному випадку ні з того ні з сього раптом вигулькнуло слово "смартфон", хоча книжка, нагадую, була написана 82-ого року, тож ні про які смартфони не могло бути й мови. Виникає питання, що ще перекладач перебрехав? Для мене це сумний приклад того, як неякісний переклад може зіпсувати враження від книжки.