Хто така Феліція Бауер, якій Франц Кафка адресував кілька сотень сторінок листів? Це питання ставила собі Маґдалена Плацова, коли писала роман «Життя після Кафки». Результатом стала книжка, що заслуговує на увагу як дослідників постаті Кафки, так і тих, хто ніколи глибше не займався творчістю найвідомішого празького письменника.

Авторка почала шукати сліди Феліції в Америці у 2010 році, коли ще був живий її син. Зустрічі з ним і його родиною стали основою книжки, яка зрештою розповідає не лише про Феліцію, а й про інших людей, пов’язаних з Кафкою, чиї долі тісно переплелися з передвоєнною Європою та її уламками.

Основна дія книжки відбувається між 1935-м і 1960 роками, між окремими дійовими особами й містами: від Нью-Йорка через Ліон, Париж і Женеву аж, скажімо, до Тель-Авіва. Історичні злами, які втручаються в життя ключових персонажів, часто відбуваються радше на тлі оповіді про буденні речі. Десь у тіні роману постійно присутній Франц Кафка. З огляду на часовий діапазон, він з’являється лише у спогадах, натяках, ремінісценціях; як фантом, що тягнеться за Феліцією Бауер (і за іншими персонажами), мов тінь, яка хоч і виринає рідко, проте надзвичайно інтенсивно.