Книга читається досить легко, захопливо, спокійно. Головна героїня роману - молода дівчина Сара, яка звикла, що довколишні люди постійно приділяють їй свою увагу, захоплюються нею, дехто, навіть, закохується, глибокою і односторонньою любов‘ю. Приїхавши до села з великого міста, дівчина намагається знайти собі якихось розваг по душі, щоб скоротати час перебування на периферії, знайомиться з хлопцем, який має незвичайно, для когось, потворну зовнішність, якого всі вважають Женоненависником. І саме після декількох випадкових зустрічей Сари з цим молодим чоловіком, відбувається зав’язка роману, слідкувати за подіями якого було досить допитливо. Розв‘язка здивувала, навіть, я б сказала, засмутила. Обсяг книги невеликий, та моральний зміст глибокий і життєвий..

Дуже цікава і дещо відмінна від інших книга Решата Нурі Гюнтекіна, відомого усім за своїм романом "Корольок - співоча пташка". Сама книга написана в епістолярному жанрі - тобто у вигляді листів: це або листи головної героїні, Сари, до батька чи подруги, або ж вже листи іншого головного героя - Зії, прозваного Гомонкулусом. Сара прагне провчити атлета Зію, що любить дражнити і лякати всіх навколо, а також принизливо відзивається про всіх представниць жіночої статі. Вона придумує хитромудрий план, щоб нарешті "поставити" на місце цього самовпевненого, негарного і бундючного хлопця. Спочатку ми проникаємося антипатією до Гомонкулуса, хоча сама Сара - не подарунок, адже батьки їй ніколи ні в чому не відмовляли і тому дівчина виросла гордячкою і, як кажуть, із короною на голові. Так коли із подальших листів ми дізнаємося про всю життєву історію Зії, про все те горе і негаразди, які йому довелося пережити, то ставлення до нього зовсім змінюється. Крім того, автор дуже влучно показав нам як ми самовпевнено любимо робити висновки щодо інших, не знаючи правди. Дуже повчальна і цікава книга! Одна із улюблених.

Гюнтекіна люблю ще з юнацьких років - з часів першого "прочитання "Співочої пташки" і перегляду однойменного серіалу. Це же роман читала російською, але скажу одразу: він перевертає свідомість! Люди можуть вважати себе психологами, умілими "читачами" чужих думок і почуттів, однак автор у романі яскраво показує, як епічно і водночас трагічно можуть помилятися люди - щодо себе та інших. Крім ого, Гюнтекін показує нам небезпеку гри чужою долею, навіть якщо спочатку це здається лише забавкою. Головна героїня, Сара, думає, що все знає про чоловіків. Зачаровуючи своїми манерами кожного, хто зустрічається на її шляху, вона не може змиритися з байдужістю, та ще й зверхнім ставленням до жінок Зії (Хомонголоса), і вирішує його провчити. Будучи впевненою у своїх методах закохати в себе, Сара і не підозрює, які душевні рани ховаються за зовнішньою насмішкуватістю і гордістю Зії, та наскільки небезпечною стане її "гра"... Безумовно, рекомендую всім прочитати це невеликий, але дуже насичений емоціями і враженнями роман!