На обкладинці роману швейцарця Готфріда Келлера «Зелений Генріх» вказано, що від чачу задуму до видання книги пройшло замалим сорок років. Це класичний роман виховання. Мова тут йде про Генріха – сина незаможної вдови архітектора, який вийшов у люди з помічника камінотеса. Семирічного Генріха відправляють до школи, весь його вихідний одяг пошито з батькових мундирів – зелених. Тому малого і прозвали «зеленим Генріхом». Дорослішаючи, він вирішує бути вільним художником. Захоплюється жінками: спочатку вдовицею Юдіф, опісля пасторською донькою Анною. Жінки суперничають між собою за увагу Генріха, зрештою він обирає Анну. Та дівчина чомусь йому відмовляє, і невдовзі помирає. Тоді він вирішує повернутись до Юдіф, але скоро кидає її сам. На цьому його любовні пригоди не закінчуються. Проте весь цей час хлопець намагається вчитись живопису у різних майстрів, але чи має він талант до зображального мистецтва? «Зелений Генріх» - роман цікавий, проте читається чомусь непросто. Можу його рекомендувати тільки тим, хто не боїться викликів.