Книжка написана легко, від імені головної героїні, авторка справді в темі підліткових проблем, інколи навіть проскакують актуальні сленгові слова. Але є проблемка. Написано так, ніби авторка хоче довести комусь, що знає, як живеться підліткам. Або показати дорослим, які підлітки зараз. А ось самі підлітки відчують оцю дуже тонку, ледь відчутну, але таки "несправжність". Ні, усі ситуації реалістичні, хвилювання справжні, і тут претензій немає, але деякі формулювання виказують, що це таки говорить не підліток. Жодна підлітка не сказала б, наприклад, що її подруга для неї авторитет (навіть якщо це так). Це надто "по-підручниковому". І є ще такі ляпи в тексті, сукупність яких створює для цільової аудиторії ефект "не вірю". Хоча, коли текст читають дорослі, то, впевнена, тільки схвально гойдають головами і впізнають своїх дітей, онуків чи знайомих. Звісно, у книзі є дещо цінне - це народна мораль дідуся. Вона адекватна, не надмірна, життєва. Тут все добре і це великий плюс. І ще дещо дуже класне - це ілюстрації. Такий собі мікс колажа та малюнка, стильно і сучасно. Подобається.

Процес дорослішання у підлітковому віці – це процес, коли пізнаєш світ, формуючи вже власні судження і думки про все, що відбувається навкруги, аналізуючи події і даючи їм власну оцінку. Утім, багато чого в цьому віці залишається новим і не до кінця зрозуміли підліткам через брак життєвого досвіду. Головна героїня цієї повісті – семикласниця Маргарита. Вона живе життям звичайної дівчинки-підлітка: захоплюється модним одягом і сучасними гаджетами, полюбляє спілкуватися із друзями по телефону або в соціальних мережах, веде свій блог, закохується і гостро переживає всі найдрібніші негаразди (насмішки однокласників і кращої подруги, неможливість відвідувати шкільну дискотеку, прискіпування і суворість батьків). Маргарита у вихідні щотижня відвідує своїх дідуся і бабусю в селі (хоч і робить це з великим незадоволенням), але саме дідусь стане тією людиною для Рити, хто покаже їй справжніх друзів, щирі емоції і навчить ставитися до життєвих подій більш спокійно, приймаючи їх і не лякаючись нових змін. І коли Рита зможе змінити своє ставлення до всіх і всього навколо неї, то на неї чекають нові події в житті. Книжка справді позитивна. І хоча тут є трохи повчань з боку дідуся Рити, вони не видаються моралізаторством, а радше – душевною бесідою між близькими людьми, завдяки чому дівчинка дорослішає і стає мудрішою. Це історія про те, що життя не закінчується із кожної проблемою, а скоріше дає можливість розвиватися і пізнавати світ. Дуже позитивна історія, у якій захопливо розкриваються думки і почуття підлітків.

Підлітки? Які вони? Чим цікавляться? Про що мріють? Чого хочуть? Зрозуміти підлітка завжди було важко, та вони й самі себе не завжди розуміють. Вічно чимось невдоволені. Сумно... Нудно... Не знаю, що робити... Батьки не розуміють... Мало дають грошей... Соцмережі, гаджети, лайки і підписники... Дорогий і крутий одяг... Популярність і визнання однолітків... А ще купа класних селфі-фото, які обов'язково викладають у соцмережах. І знову біг по колу. Саме так виглядає переважна більшість сучасних підлітків. Нічим не зайнятих, нічим не обтяжених, мало чим зацікавлених. Та чи це тільки їхня вина? Однією з таких була і головна героїня розповіді, 7-класниця Маргарита. Проте їй страшенно пощастило, адже у неї був дідусь Степан, який щовихідних забирав онучку на гостину у село. У діда завжди був час, щоб поговорити, вислухати і зрозуміти підлітка, а головне дати кілька слушних порад. Дівчинка, яку приймали і підтримували, дорослішала і разом з тим розуміла, хто справжні друзі, а хто друзі по вигоді. Що популярність не приходить просто так. Що для досягнення успіху потрібно багато працювати і навчатися. Що потрібно бути не просто красивою і гарно вдягненою, а ще й досить розумною, щоб зацікавити хлопців, справжніх хлопців. Що за гроші можна багато чого купити, але точно не те, що зробить тебе щасливою. Що найдорожчі люди завжди поруч, принаймні поки живі... Книжечка розрахована на сучасних підлітків і авторка, на мою думку, дуже вдало показала дорослішання, розумнішання і становлення нової особистості. У ній немає якихось поучань, нав'язувань чи читання моралей, про складні життєві речі розказано легко, зрозуміло і без засуджень Відчувається, що письменниця ніби поділилася власним досвідом, що вона перебуває на одній хвилі з майбутніми дорослими. Хочеться вірити, що діти, які прочитають цю книгу, виростуть такими ж ритками, нельками, вітьками та ігорями, як і головні герої. Книжечка орієнтована більше на дівчат, приблизно від 10 років, хоча може зацікавити і хлопців, і батьків. Моїй старшій донечці 9 і вже зараз я бачу у ній деяку схожість на Ритку, якою вона була на початку. Отож планую через деякий час підсунути їй цю книгу для прочитання.