Книга Затьмарення
Код товару: 594572
Опис книги
Характеристики
Доставка
Вказати місто доставки
Щоб бачити точні умови доставки
Відгуки
Ук...
9 березня 2026 р
Очікував більшого
Насамперед це виклад моїх особистих вражень від прочитання даної книги. Звісно я розумію тематику твору, які події тоді відбувалися з письменником під час написання даного роману і чому головний герой наркоман. Але сюжет твору спочатку захоплює, але більша частина книги це наркоманські марення і лише кінцівка є непоганою. Плюс цієї книги це не романтичне, реальне зображення буднів наркоманів без прикрас.
Також псує враження протиприродній "новомовний правопис"(читайте уважно роман "1984") з безглуздою передачею букв х/г на г/ґ та принесеними з німецької мови фемінітивами.
Антон
25 лютого 2026 р
ннннаркоманія
Один із найособистіших текстів Діка. «Помутніння» — це не просто антиутопія про наркотичну епідемію, а трагічний роман про втрату ідентичності. Головний герой, агент під прикриттям, поступово роздвоюється — і в психологічному, і в буквальному сенсі. Речовина D стирає межі між «я» і «роль», між спостерігачем і піддослідним.
Особливу вагу роману надає те, що Дік писав його, маючи власний досвід наркотичного середовища. Тут немає моралізаторства — лише болісна чесність. Автор співчуває своїм персонажам, навіть коли вони деградують. Стиль стриманий, але емоційно насичений. Сцени побуту наркозалежних написані з дивною сумішшю гумору й трагедії. Фінал розбиває серце — не гучно, а тихо. Це роман про те, як система пожирає людину, але ще більше — про те, як людина губить себе.
Олександр
26 грудня 2025 р
Дуже незвичайна книга від Діка
Коли я взяв цю книгу, то навіть не уявляв, наскільки вона мене зачепить особисто. Дік писав її в найтемніший період свого життя - після всіх тих років з наркотиками, втрати друзів і відчуття, що світ навколо розвалюється. І це відчувається в кожному рядку. Головний герой - агент під прикриттям у світі залежних від речовини D. Він живе серед них, дихає тим самим повітрям, слухає ті самі параноїдальні розмови - і потроху сам починає губити межу між роллю і собою. Мені було страшно читати, бо Дік не просто описує наркотики - він показує, як вони крадуть тебе по шматочку: спогади, довіру, здатність відрізняти реальність від галюцинації. Я ловив себе на тому, що іноді відкладав книгу, бо ті сцени в будинку наркоманів - з їхніми безкінечними теоріями змови, спробами "полагодити" щось удвох цілу ніч чи уявними комахами під шкірою - були надто близькими до того, що можна уявити в реальному житті. Чорний гумор рятує, але тільки на мить. Книга змушує задуматися про власну голову - що в ній справжнє, а що ми самі собі вигадали, щоб якось триматися. Це одна з тих рідкісних книг Діка, де немає космосу чи альтернативних реальностей, тільки ми, люди, і те, як легко нас зламати.
1
Виникли запитання?
0-800-335-425
Зв'язатися










