Три покоління українських чоловіків зіткнулися із війною — від другої світової і до нинішньої російсько-української. Про це оповідає роман, який за змістом і пафосом є антивоєнним. У ньому автор веде мову не про політиків, які розпочинають війни заради здійснення своїх хворобливих амбіцій та ментальних збочень, а про простих людей, які приймають жахливу вагу війни на свої плечі, для яких вона — це горе, руйнування, психологічні травми і смерть. За кого вони проливають свою кров або й гинуть? За інтереси недолугих політиків чи за рідну землю, рятуючи її від рабства? Роман у художній формі прагне відповісти на ці питання. Попри актуальність теми, твір культивує гострі сюжетні лінії, виразність та колоритність персонажів, прозорість художнього письма, експресивний стиль. Читачеві пропонується захоплююча оповідь, заряджена емоційною наснагою, пристрастями і гуманістичним спрямуванням.