Цікава книга. Описи соборів подані за приблизною схемою: історичний контекст (конфлікти правителів за певні ідеологічні стовпи) - представництво на соборі - проблемні питання на соборі - способи їх вирішення - компромісна версія - історичне значення. Хто мені пояснить, чому перекладач вперто використовує "пролетаріЯт"; або не "приналежності", а "приналежностИ"; не "користі", а "користи"?

Книга "Загальні Собори - Віхи історії Церкви" це цікавий та докладний опис подій, які фактично визначали сутність християнства від самих його початків і до сьогоднішньої миті. Автор книги Клаус Шатц є визнаним авторитетом в галузі історії церкви і у його книзі чудово показано саме науковий підхід вченого-історика до теми, при чому сам він працює викладачем у католицькому вищому навчальному закладі, тобто близький до церковних кіл. Однак у книзі не помітно такої "церковницької" позиції із властивим для неї моралізаторством чи критикою всіх інших, хто не прийняв позицію їх конфесії. Все дуже виважено, без емоцій і автор звертає увагу саме на факти, події, різні визначення, докладну передачу рішень соборів, визначення причин і наслідків таких постанов, а не якесь повчання. Тобто ця книга про історію, а не для церковних проповідей. Тому вона і має неабияку вагу своєю об'єктивністю! З іншого боку вона не заглиблюється у всілякі скандальні речі, не підіймає "чорнухи", не вступає в іншу крайність - пропаганду атеїзму, антиклерикалізму і т.д. Сама тема церковних соборів настільки величезна, що про кожен із них можна написати кілька томів, тому не слід шукати у цій книзі якоїсь дуже великої деталізації. Ця книга скоріша витримана в стилі "підручника" із серйозним, послідовним, структурованим викладом основної інформації, без відхилень на якісь роздуми, теорії, наукові дискусії. Все там чудово структуровано. Але ще слід зазначити, що перша частина (тобто до 11 ст.) тут відноситься до проблем історії усього християнства. Однак від моменту "Великої схизми" середини 11 ст. викладається саме події історії соборів проведених католицькою церквою, а православні подібні заходи упущені. Так що "Загальні Собори" чудово підійде для істориків (і студентів, і науковців) для кращого зрозуміння подій (хоча для вузьких спеціалістів у цій галузі буде напевно дещо занадто "простою"). Вона буде важливою і для культурологів, філософів чи осіб, що вивчають богослов'я. Також буде цікавою для всіх хто хоче зрозуміти сутність християнства, його віровчення і як воно появилося (що все це не телеграмою прислали напряму із Неба). Книга для всіх вдумливих людей! Раджу придбати та прочитати!

Книга "Загальні Собори - віхи історії церкви" однозначно варта, щоб її прочитали та мали у власній бібліотеці. Купивши її я цілком не пожалів! Автор є серйозним академічним вченим, що працює у поважному науковому закладі в Німеччині і є визнаним авторитетом у наукових колах. Це НЕ проповідь якогось церковного діяча чи священника, а строгий науковий виклад історичних фактів. У ній немає критики чиєїсь релігійної позиції, очорнення якихось "єретиків" чи вихваляння правоти своєї конфесії. Все у книзі максимально об'єктивно, без упереджень, симпатій та антипатій до якихось сторін. Також слід зазначити, що у книзі сухо і докладно висвітлені усі найважливіші факти про причини, процес перебігу Вселенських Соборів, головні ідеї дискутуючих сторін та висвітлення самих рішень Соборів, а також їх наслідки. Книга висвітлює усю історію усіх Вселенських Соборів від Нікейського собору на початку 4 ст. (а також висвітлення подій що йому передували і взагалі про появу ідеї "соборів" - "зібрань" ще із Апостольських часів). І аж до останніх соборів Католицької церкви - Ватиканського Собору 1960-х років. У книзі не висвітлюються помісні собори та собори православної церкви після Великого Розколу в середині ХІ ст. і від цього моменту виклад іде лише по історії соборів католицької церкви. Книга не є дуже розлогою і звичайно ж не може охопити усіх фактів та подій соборів (усіх дискусій, конфліктів, різних втручань влади і їх ролі у політичній грі давньої Візантії чи Риму), адже тоді по кожному із Соборів треба писати окрему книжку, але усі найважливіші дані (і то не у формі короткої енциклопедичної довідки, а у ширшому розгорнутому викладі) ви отримаєте. Книга буде дуже корисною не тільки людям, які цікавляться богослов'ям, але і в першу чергу історикам та всім зацікавленим проблемами історії! Всім раджу придбати та прочитати, а також використовувати як хороший довідник по проблемі історії церкви!