Забуття
Паперова книга | Код товару 689558
Yakaboo 4.8/5 52.3 11 11 рецензій
Інші видання (1)
Автор
Таня Малярчук
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Українська проза
Мова
Українська
Рік видання
2016
Кількість сторінок
256
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм

Усе про книжку  Забуття

Що таке час, як не кит, який поглинає все, зрівнюючи у бездонному череві геніїв і невдах, шляхетних добродіїв і політичних злочинців. Скільки людських життів непересічних українців стали тим заковтнутим планктоном. Їх неможливо дістати із забуття, хіба що хтось із живих відчує нагальну потребу згадувати. У цьому романі тим славетним забутим є В’ячеслав Липинський, український історик польського походження, філософ і невдалий політик, засновник українського монархізму. Його життя було суцільним рухом проти вітру, пожертвою заради ідеї. Але й ним поживився синій кит української пам’яті. Авторка вкладає розповідь про цього чоловіка в уста молодої жінки, героїні роману, нашої сучасниці, котра досліджує старі газети, щоб віднайти власну ідентичність і доторкнутися до минулого, яке вирізали з її історії, як з кіноплівки.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Таня Малярчук
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Українська проза
Мова
Українська
Рік видання
2016
Кількість сторінок
256
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Рецензії
  • Eugene Lir
    11 листопада 2016 р.
    У череві синього кита 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Цей роман важко назвати шедевром. Але це -- чудовий та дуже якісний взірець сучасної української прози.

    По-перше, "Забуття" буде неймовірно цікавим досвідом для тих, хто (як, наприклад, я) цікавиться історією Української держави на початку ХХ ст. У творі ви зустрінете Донцова, Скоропадського, Петлюру, Грушевського, Вінниченка, Болбочана та навіць Івана Франка (не кажучи про інших менш відомих діячів того часу). Розповідь про Липинського (нагадую, книжка умовно поділена на дві частини) насправді барвиста, реалістична та захоплююча. Історична особистість постає насправді живою, з усіма своїми вадами та слабкостями. Чудово.

    По-друге, ця книга дозволяє опинитися у голові типової письменниці-сучасниці. Однак тут, на жаль, дуже хочеться додати "вкотре". Особисто мені здалося, що "сучасна" частина фабули помітно програє "історичній". І справа тут не у шаблонності подій чи у відсутності динаміки (це пояснюється обраним напрямком), але у труднощах утворення цілісного образу. Якщо Липинський вимальовується дуже чітко та свідомо, то молода авторка на його фоні блідшає та розчиняється. Можливо, в такий спосіб Таня Малярчук підкреслює пожертву власною ідентичністю задля повернення з небуття історичної персоналії.

    Так чи інакше, книжка читається легко. Вона вас захопить та, з великою вірогідністю, вам сподобається.
  • Андрій Осаволюк
    9 квітня 2017 р.
    Про історичну пам'ять 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Книга з розряду тих, які, в прямому сенсі, затягують і читаються на одному диханні. Прочитав за один день. Must reed для всіх, хто цікавиться історією України початку 20 століття, зокрема, Українською революцією 1917-21 років та її дійовими особами. Роман оповідає про діяльність та трагічну долю українського націоналіста польського походження В’ячеслава Липинського, який віддав всього себе ідеї побудови української держави. Відчувається, що авторка провела ґрунтовне історичне і біографічне дослідження. В книзі описуються події як з особистого так і з громадсько-політичного життя головного героя. Окрім Липинського в романі прямо чи опосередковано фігурують інші видатні постаті історії України початку 20 століття – Франко, Донцов, Доманицький, Чикаленко, Грушевський, Скоропадський, брати Шемети.

    Сюжетно авторка намагається відшукати паралелі між долею В’ячеслава Липинського та подіями із свого життя – народження в один день (з різницею у 100 років), хвороба, нерозуміння зі сторони близьких, невдалі стосунки. Не впевнений, що таке порівняння вийшло вдалим, адже доля Липинського в рази трагічніша. Через спогади про життя своїх близьких Малярчук побіжно зачіпає інші важливі сторінки історії України – Голодомор та повстанський рух на Західній Україні.

    Книга однозначно рекомендована для прочитання. Номінація «книга року» від ББС видається справедливою. Чекаю на нові роботи авторки.
Купити - Забуття
Забуття
80 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Таня Малярчук
Таня Малярчук

Яскравою зіркою на небосхилі сучасної української літератури є Таня Малярчук. Її творчість не тільки зустрічає захоплені відгуки читачів, а й повагу і визнання з боку усталених письменників. Автор ряду книг, деякі з як

Читати більше

Рецензії  Забуття

4.8/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  • Eugene Lir
    11 листопада 2016 р.
    У череві синього кита 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Цей роман важко назвати шедевром. Але це -- чудовий та дуже якісний взірець сучасної української прози.

    По-перше, "Забуття" буде неймовірно цікавим досвідом для тих, хто (як, наприклад, я) цікавиться історією Української держави на початку ХХ ст. У творі ви зустрінете Донцова, Скоропадського, Петлюру, Грушевського, Вінниченка, Болбочана та навіць Івана Франка (не кажучи про інших менш відомих діячів того часу). Розповідь про Липинського (нагадую, книжка умовно поділена на дві частини) насправді барвиста, реалістична та захоплююча. Історична особистість постає насправді живою, з усіма своїми вадами та слабкостями. Чудово.

    По-друге, ця книга дозволяє опинитися у голові типової письменниці-сучасниці. Однак тут, на жаль, дуже хочеться додати "вкотре". Особисто мені здалося, що "сучасна" частина фабули помітно програє "історичній". І справа тут не у шаблонності подій чи у відсутності динаміки (це пояснюється обраним напрямком), але у труднощах утворення цілісного образу. Якщо Липинський вимальовується дуже чітко та свідомо, то молода авторка на його фоні блідшає та розчиняється. Можливо, в такий спосіб Таня Малярчук підкреслює пожертву власною ідентичністю задля повернення з небуття історичної персоналії.

    Так чи інакше, книжка читається легко. Вона вас захопить та, з великою вірогідністю, вам сподобається.
  • Андрій Осаволюк
    9 квітня 2017 р.
    Про історичну пам'ять 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Книга з розряду тих, які, в прямому сенсі, затягують і читаються на одному диханні. Прочитав за один день. Must reed для всіх, хто цікавиться історією України початку 20 століття, зокрема, Українською революцією 1917-21 років та її дійовими особами. Роман оповідає про діяльність та трагічну долю українського націоналіста польського походження В’ячеслава Липинського, який віддав всього себе ідеї побудови української держави. Відчувається, що авторка провела ґрунтовне історичне і біографічне дослідження. В книзі описуються події як з особистого так і з громадсько-політичного життя головного героя. Окрім Липинського в романі прямо чи опосередковано фігурують інші видатні постаті історії України початку 20 століття – Франко, Донцов, Доманицький, Чикаленко, Грушевський, Скоропадський, брати Шемети.

    Сюжетно авторка намагається відшукати паралелі між долею В’ячеслава Липинського та подіями із свого життя – народження в один день (з різницею у 100 років), хвороба, нерозуміння зі сторони близьких, невдалі стосунки. Не впевнений, що таке порівняння вийшло вдалим, адже доля Липинського в рази трагічніша. Через спогади про життя своїх близьких Малярчук побіжно зачіпає інші важливі сторінки історії України – Голодомор та повстанський рух на Західній Україні.

    Книга однозначно рекомендована для прочитання. Номінація «книга року» від ББС видається справедливою. Чекаю на нові роботи авторки.
  • Євген Садовий
    10 листопада 2018 р.
    Про забутого українського монархіста цікаво.
    Сюжет. Героїня зацікавилася постаттю В’ячеслава (Waclawa) Липинського – з а б у т о г о українського історика, філософа і невдалого політика польського походження. Читаючи українською газети доби Rzeczypospolitej аби віднайти власну ідентичність у непростий період життя, неназвана молода дівчина натрапила на повідомлення про смерть згаданого діяча. Погодьтеся вулиці/площі на його честь роками названо не один рік і не в одному місті. В центрі Києва Чапаєва перейменовано на Липинського. Але що ми по суті знаємо про цього чоловіка поч. ХХ ст.? Поєднує його з героїнею (нав'язливо здавалося, що це сама Таня Малярчук і є) лише одна дата народження з різницею у 100 років. Ну кілька годин він перебував у її рідному місті.

    Дві сюжетні лінії чергуються в оповідуванні глава за главою – власне самого Липинського і сучасної героїні, яка в кін. 1990-2000-х формувалась як особистість. В неї було три золотоволосявих чоловіка і на третьому її схопила панічна атака. Сама дівчина вважає, що це різні борги предків перед життям накопичилися і тепер втілюються в таку страшну душевну муку. Вона колупається у родинній історії. Пригадує спогади дідусів, бабусь. Назбирує букет фактів, які свідчать, що самої могло б і не бути якби в такому-то році бабуся не…, якби дідусь вчасно не…, якби інший дідусь не пішов у розріз із совістю, якби ще там комусь не вдалося адаптуватися рабом під радянську владу і т.д. Тобто стільки компромісів в поколіннях до неї укладалося із собою, що сама ця героїня (філолог) є чистою випадковістю як феномен.

    Твір є ілюстрацією клопіткої роботи Малярчук та тих, до кого вона зверталась, аби зібрати матеріал. Ми дізнаємося, що в заможній родині дивувалися як раптом католик-шляхтич Вацлав робить з себе українця і вимагає аби називали В’ячеславом. Чудернацьке одруження в стилі від палючої ненависті до палкого кохання Непрості стосунки. Лікування від плевриту, а потім від туберкульозу. Високо ціную об’єктивне зображення політичних діячів тієї непростої епохи ~1917-1922 рр. До чого ж далекі вони були одне від одного! Щось демонстрували одне перед одним, якісь амбіції. На щось претендували, і гучно заявляли, і до якихось виборів готувались, інтрига виплітали…тоді як «теля ще не народилось» толком. І Липинский і кілька інших білих ворон тягнулися в ті 1910-і до випуску газет, щотижневиків із тлумаченням політичних поглядів, популяризацією побутових та культуральних традицій. Виснажуючи свої збереження, позичаючи кошти, ризикуючи кримінальною відповідальністю за друк та розповсюдження. Невже вони не усвідомлювали, що це на цей час голос волаючого в пустелі? Селянам, неграмотному населенню не до того було. Вони не могли розібратися, хто білі, а хто червоні, а хто петлюрівці. Не те, що про політичні програми партій дискутувати на шпальтах газет (гляньте низькі показники грамотності українських губерній, які тоді входили до складу Царської Росії). Життя в діаспорі… І там екс-політики та екс-митці нерідко намагалися знайти привід для чвар, ойкаючи «Ненька рідна! Як ти там при більшовиках?!», сидячи по кав’ярнях Відня чи Праги. За поведінкою, вчинками, причинами смерті (як не вбитий більшовиками, то чимось серйозно підупалий здоров'ям) цих діячів можна приблизно скласти картину, ким вони були за складом характеру, за типом нервової системи, звідкіля бризкала жовч і стільки непорозумінь.
    Значну частину свідомого життя начебто за спадком заможній Липинський був би приречений жити і померти геть у самотності. Але, якісь побічні звідкілясь доходи давали можливість жити по санаторіях за кордоном і наймати адекватних людей, які були поруч: Юлія Розенфельден – Фін Юлі – домогосподиня, що на 5 років від нього старша, дуже справедлива і люб’яча, посивіла блондинка, що ніколи не була заміжня; Єва – донька в одній сцені; Станіслав – молодший брат і спішний селекціонер; Михайло Петрович Савур-Ципріянович – секретар Л. Невисокий рудовусий чоловік десь з-під Києва, приблизна одноліток Л.. Доманицький, Чикаленко, Назарук – видавці, митці слова, які траплялися на непростому самітницькому шляху пропагандиста «української монархії» Реченням згадується Влодзімєж – старший брат, що живе у Луцьку та їздить першим у місті автомобілем. Працює лікарем.
    Мушу згадати екстравагантну фурію Казиміру Шумінську – палке кохання Л. Повна його протилежність. Не визнає українців як окрему націю. Відвідує родиною костел щонеділі. Уся сімейка - принципові твердолобі шляхтички-панянки.

    Сподобалася стилістика Малярчук, як у певні моменти точно передає історичний контекст діалогу. Не зовсім зрозумілою є лінія пояснення зацікавленості героїні чоловічою постаттю політика – згадана вже депресія, панічні атаки, замкненість дівчини. Якби всі у таких ситуаціях кидалися настільки майстерно цікавитися і цікаво описувати історичні постаті нашої історії…
  • vasiLIT
    31 березня 2018 р.
    Забута історія
    Відома, відзначена преміями книга Тані Малярчук «Забуття» і справді заслуговує на всі відзнаки, адже вона має дуже хороше історичне підґрунтя та багатошарову сюжетну лінію. Варто зазначити, що текст виконаний майстерно, адже авторка проробила колосальну роботу щоб достовірно представити життя та роль головного героя В’ячеслава Лепинського, в боротьбі за незалежність та свободу української держави. Книга піднімає великий, важливий, а головне, забутий пласт історії Волині та зв’язку головного героя з українською ідеєю та нацією. У книзі дві основні сюжетні лінії. Перша розповідає про головного героя, а друга зовсім різна і розповідає про молоду жінку, яка описує себе, свою історію та своїх колишніх чоловіків. Згодом починаються досить дивні речі, адже головна героїня вирішує, що не виходитиме з дому і починаються дивні психічні речі. Дві головні сюжетні лінії майже нічим не пов’язані між собою, вони є певною мірою антагоністичними. Оформлення книги просте, лаконічне, папір цупкий, кремового кольору, мова написання не з найлегших. Рекомендую всім українським читачам!
  • Світлана
    17 березня 2018 р.
    Вражає...
    Я дуже багато чула про цю книгу і бачила на неї різноманітних відгуків. Тож хоч і мала її давно, прочитала лише зараз. На щастя, моя голова вже не була переповнена нічиїми думками та враженнями і я зуміла просто насолодитися текстом і сформулювати свої висновки.
    Творчість Тані Малярчук для мене завжди асоціюється з певним містицизмом. Інколи шаленством. Часом навіть із психічними розладами. В цій книзі авторка залишилася вірна своїй манері і себе саму (чи ж жінку-героїню) подала саме такою-неврівноваженою, натхненною, просякнутою страхом та певною ідеєю. І на цьому фоні В"ячеслав Липинський постає як надзвичайно вольова та цілеспрямована особистість. Авторці вдається на цьому протиставленні показати Липинського-людину, Липинського-державного діяча, Липинського-сім"янина правдиво і яскраво. Стають зрозумілими його вчинки, інакше сприймається діяльність та праці, з"являється жаль, захоплення-Липинський стає не просто історичним діячем, а живою людиною зі своїми плюсами та мінусами, якого можна любити, ненавидіти, співчувати, навіть зневажати. Та до якої не можна бути байдужою і не помічати. А хіба не це є показником літературного твору???
  • Олеся Кізима
    22 листопада 2017 р.
    Про природу істинного забуття
    ,,Забуття" - останній роман сучасної української письменниці Тані Малярчук, який минулоріч здобув титул Книга року за версією BBC. Про авторку мені відомо небагато: уродженка Івано-Франківсьеа, кілька років тому емігрувала до Австрії. Взятися за її твір вирішила випадково, зважаючи на те, що невдовзі оголосять цьогорічного лауреата вищезгаданої книжкової премії. Плюс, в анотації зазначено, що мова піде про історичну постать, іменем якої названо одну з важливих вулиць Львова, і про яку я, на жаль, не пам'ятаю геть нічого з курсу історії...

    В'ячеслав Липинський. Він же поляк Вацлав Ліпінські, який свідомо вирішив стати українцем. Той, кого нарекли запроданцем співвітчизники і той, кого так і не зуміли сприйняти за свого українці. Той, чиє ім'я й справді поглинулось безжальним китом часу, перед яким, як не крути, усі рівні... В'ячеслав Липинський - видатний український історик, філософ, політик, який розробив ідею українського монархізму. І були би трохи сприятливішими історичні обставини, а також прихильнішою фортуна, хтозна, як би зараз йменувалася Україна та який державний устрій у нас не панував! Однак сучасники не змогли гідно оцінити старань Липинського, що вже казати, щоб втілити його досить прогресивні та виважені ідеї у життя. Видно, так мало бути і нашому народу було не уникнути усіх наступних поневірянь під гнітом інших імперій.

    Авторка подає нам біографію В'ячеслава Липинського дуже ,,живою", а білі плями життєпису настільки вміло заповнені письменницькою фантазією, що, мабуть, лише дипломований історик відрізнить, де правда, а де вигадка. Другою сюжетною лінією є оповідь про жінку, завдяки якій і повертається із забуття Липинський. Це - письменниця, філолог, день народження якої - 17 квітня - співпадає з його. Вона береться досліджувати історію політика, опрацьовуючи усі доступні матеріали: старі газетні статті, листи, праці, архівні документи. Дана робота має для неї неабияке значення: пізнаючи долю В'ячеслава Липинського, жінка розв'язує вузли власних проблем.
  • Олена Кусмірчук
    24 липня 2017 р.
    Кожній державі потрібні свої герої.
    Я придбала книгу Тані Малярчук “Забуття” після Форуму Видавців і ще до того, як вона отримала премію ВВС Україна. Але, напевно, не скоро б прочитала, якби навколо неї не піднялося стільки дискусій та обговорень. Книга року 2016 виявилась досить непересічною.

    Кожній державі потрібні свої герої, ідейники та натхненники. Як правило, вони з’являються завчасно, коли держави ще, як такої, немає. Чи ідеалізуються вже по факту? Жив на початку ХХ ст. польський шляхтич В’ячеслав Липинський, який мріяв про самостійну Україну в майбутньому і марив її славетним гетьманським минулим. Питання, чому про це мріяв і марив поляк, немає однозначної відповіді. В основі його переконань лежав територіальний патріотизм. Рушійною силою в побудові сильної країни має бути любов до землі, на якій ти народився та живеш, незалежно від походження, віросповідання та класової приналежності. Крім того, він був впевнений, що єдиний вірний шлях, це встановлення монархії з авторитетним та беззаперечним лідером. І мрія Липинського майже збулася. Він з ентузіазмом підтримував Павла Скоропадського за Гетьманату з 29 квітня 1918 по 26 грудня 1918. А також був послом від України у Відні протягом тривалого часу. Але надії українського патріота не виправдались, його розчаруванням не було меж, але він продовжував працювати над своїми ідеями, не зважаючи на серйозні проблеми зі здоров’ям. Його теорії тоді були не на часі, але деякі думки доречні навіть сьогодні.

    Другою сюжетною лінією в книзі є розповідь молодої жінки про пошуки себе та відповідей на свої численні запитання. Вона саме розплутує історію В’ячеслава Липинського і хоче осягнути філософію часу. Загострення психологічних проблем вибивають її з колії. Частішають напади паніки та депресії, що руйнують особисте життя. Чесно кажучи, інколи поведінка героїні мене, як читача, дратувала. Хоча спалахи незрозумілої тривоги, я думаю, знайомі кожному. Добре, коли це не призводить до серйозних невротичних розладів. Не дуже зрозумілою залишилась і розв’язка цієї ситуації. Але, можливо, то не всім дано.

    У цілому, книгу варто прочитати для загального, так би мовити, розвитку. Вона є доречною в сучасних реаліях та спробах самовизначення нашого народу. Або хоча б для того, щоб знати, за що присуджують премію Книга року за версією ВВС Україна.
  • Іван
    4 червня 2017 р.
    Хороший урок на майбутнє.
    Всі ви, напевно, дивилися фільм "Аватар" або точно чули про нього. Ось і ця книжка нагадала мені цей фільм. Головний герой книжки Вячеслав Липинський - це такий собі аватар 20 століття, адже вибирає між своїми і чужими, і як не дивно, що чужі стають своїми, а свої чужими. Головний герой заради ідеї відмовляється від усього, навіть жертвує своєю сім'єю. І тут дуже важливі слова пана Липинського, який говорить: що не має ніякого поміркованого захоплення ідеєю, або ти поринаєш в неї з головою або ігноруєш її. Дуже важливо, що книжка вийшла саме зараз, адже вона має виховні функції для українського народу. Прочитавши книгу, мене охопив жах, чи справді ми така анархічна нація, яка незнатна створити власну державу. Липинський хотів використати мультинаціональність населення України для спільної бородьби за незалежність. В його теорії головне не національність, а територіальна приналежність до місця, до української землі. Життя пана Липинського було тернистим, для когось він став героєм, а для когось зрадником, але мораль така, що якщо віриш в ідею, то варто спробувати її втілити в життя. Друга частина книжки, а саме розповідь про жінку, котра досліджує життя Липинського, мені сподобалося менше, але книжка файна.
  • Леся
    29 березня 2017 р.
    Польський зрадник чи український герой?
    Роман сучасної української авторки Тані Малярчук такий же суперечливий, як і його головний герой. У 2016 році "Забуття" було удостоєно відразу двома титулами "Книга року ВВС Україна" та антипремією "Золота булька".
    Твір складається з двох сюжетних ліній. Перша описує життя та тернистий шлях польського українця чи то українського поляка В'ячеслава (Вацлава) Липинського. Друга частина - історія оповідачки, яка переживає життєву кризу, не може визначитись зі своїм місцем у житті, і у певний переломний момент починає досліджувати біографію давно забутого діяча.
    Сказати по правді, читати про Липинського було значно цікавіше. Шлях від "королеви бібліотек" до "королеви плісняви" виявився не таким інтригуючим. Хоча не останню роль у цьому зіграв мій фах історика.
    Дуже цікаво було спостерігати не лише за головними героями, а й за їхнім оточенням. Де б Ви ще могли прочитати про душевнохворого Франка, авторитетного Грушевського та багатьох інших відомих діячів епохи.
    Якщо ж брати художню складову роману, то у певні моменти виникали відчуття певної заплутаності, незавершеності, недодуманості, але й тут певною мірою можна списати на те, що це новий жанр для авторки.
    Улюблена цитата: " Ви любите літературу? - Я неспасенна..."
  • Назар Рак
    13 березня 2017 р.
    Переможець книги року "ВВС Україна" 2016
    Так як я весь цей рік був чемним, то отримав від Миколая чудовий подарунок — книгу року ВВС Україна 2016 і залишився дуже задоволеним. А тепер про все по порядку.

    Час — це синій кит, який пливе, поглинаючи все і всіх на своєму шляху. І за деякий час ми з вами також перетворимося в планктон, поглинені й забуті. Та є одна річ, яка може нас на деякий час врятувати від цього — спогади. Як багато ми отримуємо зі шкільних уроків історії, наскільки багато інформації є на просторах Інтернету. Але вся вона тільки поверхнева і розлягається в контексті тих чи інших історичних реалій; навряд чи хтось колись, за сто років після нашого життя, згадає, які ми були: наше перше кохання, наші успіхи, хороші і погані сторони. Це все буде назавжди в череві синього кита часу.

    Біографічний твір про В'ячеслава Липинського вражає своєю справжністю і тонкістю сприйняття психіки тодішньої, ще ніким не знаної, України. Вражає патріотизм поляка, який все своє життя присвячує боротьбі за визнання нашої сучасної держави, при тому ігноруючи зневіру самих українців. Так, від нього через такі погляди відвернулися всі рідні, але ця ідейно і психічно сильна людина, попри свої вади фізичні не відреклася початої справи. І хочеться, щоб він знав. Нашу державу ми таки здобули. І його участь в цьому надзвичайно велика. Про це варто знати.

    Цей надзвичайно потужний твір дав мені унікальну можливість поглянути очима сучасників на створення ЦР і Директорії, які стали першими паростками до нашої державності з часів Гатьманату Хмельницького. Передумови їхнього створення, настрої тодішніх людей і лідерів, яких нам висвітлювали завжди зі світлої сторони. Та світла там було мало.
    Завдяки атмосферності, цікавості й унікальності ця книга займе почесне місце в моїй домашній бібліотеці. Адже де ви ще зможете побачити божевільного Франка, кровожерливого Петлюру і боягузливих лідерів тодішніх держав, яким поляк Липинський сказав: "Будьте спокійні: до одної з вами "нації української" не належу і в жертовиськах та пантеонах Ваших місця Вам не відберу." Та слова, які є актуальними і на сьогодні: "Ніякої України Ви на зненависті націоналістичній ніколи не створите" 1929 р.
    Трішки не сподобалася паралельна розповідь журналістки, яка і взнає ці всі факти. Але цю тему залишу на розгляд вам самим.

    Моя оцінка: 9/10.
 

Характеристики  Забуття

Автор
Таня Малярчук
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Українська проза
Мова
Українська
Рік видання
2016
Кількість сторінок
256
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
2000
ISBN
978-617-679-330-7
Вага
300 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література
 
Про автора  Забуття
Інші видання книги  Забуття
 
Статті про книгу  Забуття
Тижневе читання: 10 новинок від Yakaboo
Серед новинок тижня в цей раз буде важко вибрати щось одне: чи аскетичну історію від актора і письменника Роберта Зіталера «Ціле життя», чи захопливі новозеландські «Світила» Елінор Каттон, чи то надто скандальні і таємничі...
Книга року ВВС-2016 оголосила довгі списки
ВВС Україна оприлюднила Довгі списки однієї із найвідоміших українських літературних премій -  Книги року ВВС-2016 та Дитячої Книги року ВВС-2016, яка проводиться у партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБР...
15 найпопулярніших сучасних українських книг в Yakaboo
Невеличкий топ, як підсумок уваги до української літератури у вересні та жовтні від наших покупців. У фокусі сучасна українська література. Дізнавайтесь, чи багато серед них ваших улюбленців. До свіжого топу потрапили не лише вже ви...
Дайджест тижня: Книга року BBC, презентація Країни стартапів і "татуйовані" «Тигролови»
Фінал Книги року BBC, друкарня із середини від Нашого формату, перевидання "Тигроловів" з ілюстраціями майстра татуювань і багато чого іншого читайте далі у дайджесті.
#ПроЧитання: що і як читає Ірина Славінська
#ПроЧитання - це щирі зізнання та читацькі одкровення про книжки та літературу від людей із гарним смаком. Про улюблені видання та авторів, про те, де і як читають наші герої, про книжки дитинства, та книжки, які стали ключо...
10 найцікавіших українських і неукраїнських книжок 2016 року
2016-й рік добігає кінця – час підбивати читацькі підсумки! Що сподобалося, запам’яталося, вразило, спонукало до роздумів і варте того, щоб порадити почитати іншим, – без вагань до рейтингу! І хоч новинок на книжковому ринку України цьогоріч дуже баг...
Володимир Єрмоленко для #ПроЧитання: "Бібліотека – це ніби квиток на кожен день у будь-яку точку світу"
Для рубрики #ПроЧитання Володимир Єрмоленко, філософ, публіцист та есеїст, розповідає про книжки, які збирається читати, про те, як він став “маршрутковим письменником”, про два рідери та велику паперову бібліотеку та видання, як...
28 книжок, які потрапили до Довгого списку Книги року ВВС-2017
ВВС Україна оприлюднила Довгі списки літературної премії Книга року ВВС-2017 та Дитяча Книга року ВВС-2017, яка проводиться у партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР...
Рік Старого Лева. Буктюбери, блогери та наші автори про найкращі книжки 2017
13 грудня відмічає свій день народження Видавництво Старого Лева! Ми пропонуємо привітати одне з найулюбленіших видавництв, пригадавши весь книжковий ВСЛовий 2017 рік. Які книжки видавництва було прочитано? Які найбільше сподобал...
55 знакових книг української літератури, написаних за 27 років незалежності
Завтра Україна святкуватиме 27-й день народження своєї незалежності. На честь свята блог Yakaboo пригадав знакові книги українських письменників, що вийшли протягом цих років. Як і будь-яка добірка, ця доволі суб’єк...