Історія Річарда і Келен привела мене в світ епічного фентезі. Чесно, поки я читав ці книги, я думав, що нічого кращого за це не може бути написано. Звісно, я помилявся, але це не значить, що книга написані погано. Я завжди буду вдячний Гудкайнду за те, що він подарував цей світ і провів мене його стежками. За те, що відкрив переді мною двері в не просто цікаве епічне фентезі, а в історію, яка своєю собою не боїться ставити серйозні запитання і роздумувати над моральними дилемами

Моя перша книга в жанрі фентезі, саме вона відкрила мені всю красу магічних світів! Коли її читав, думав, що кращих книг, ніж «Правила» в цьому жанрі, не знайти. Зараз я розумію, що був неправий) Це історія про темного володаря і вибраного героя, який має врятувати світ. Заїжджена тема? Як казав один герой з книг Б. Сандерсона: "Ідеї не можуть бути оригінальними, оригінальний тільки стиль". Так от, тема - так, заїжджена, але не стиль. Світ, в якому живуть Келен і Річард, виглядає досить реальним. Нехай кажуть, що він шаблонний (хоча я не згоден), але в світ занурюєшся повністю, бачиш все на власні очі, співпереживаєш героям. Ефект занурення - повний! І ще кілька слів про правила. Вони - ніби то і очевидна будрість, от тільки в реальному житті все не настільки очевидно і ти рідко про ці правила пам'ятаєш. Проте, знати їх корисно всім, не тільки чарівникам!