"Вступна новела" - текст, написаний знічев'я... Точніше, як зізнається сам автор, написаний із принуки чи то товариського спонукання текст... Мовляв, потрібно було двотомник видавати, а якогось твору для зачину бракувало - от і маємо "Вступну новелу" ("Вступну новелю", як щемливо називався твір у діяспорянському виданні "Смолоскипу"). Проте варто й розуміти, що рівень письменника, якість авторської письменницької праці були такими на той час уже потужними, що навіть ось такий, "знічев'я написаний", твір є справжнім шедевром... Текст містить безліч пророцтв від Хвильового, новела насичена алюзіями й безпосередніми згадками про ті чи інші подробиці й обставини культурно-мистецького життя української творчої богеми початку двадцятого століття. Тут є Наталя Ужвій; є неперевершений театр Леся Курбаса "Березіль"; є щирий приятель Миколи Хвильового - Юліан Шпол; є "синя вода", що безсоромно стікає з капелюшка приятеля (і можна вже й у тім дошуковуватися й метафори до блакитних мрій, що сходять за водою; і, за бажанням прискіпливих НКВД-івських цензорів, - "наклепів" на совдепівську промисловість, що й капелюшка пристойного не годна виготовити); є любиме число 13; є несправджена обіцянка шукати себе до 125-ти, а дожити - до 150-ти років... Читаймо цей текст, він містить ще стільки таємниць і несподіванок!