Роман "Всяке тіло - трава" починається дуже знайомо, здалося навіть, що я його вже колись читала. З перших рядків автор занурює читача у вир несподіванок: автомобілі при виїзді з міста наштовхуються на невидиму огорожу. Тема маленького містечка, раптово відокремленого від усіх бар’єром невідомого походження, не нова. Але використав її першим (або одним з перших) саме Кліфорд Сімак, у властивій йому манері: оповідь сповнена безлічі сюрпризів, диких інопланетних вторгнень, відкриттів, подорожей у часі, альтернативних земель, дій, зради й задовільного кінця. То що ж то за бар’єр? Виявляється, таким чином із людством намагається вступити в контакт інша розумна (розумніша) раса, дуже відмінна не тільки від людей, а й від усіх людських уявлень про можливих прибульців. У симпатичних і цілком безпечних на вигляд іншопланетян дуже щедра пропозиція для людей, але чи готові люди на неї пристати? Умову прибулі висувають одну, і вона до душі жителям Землі, але чи погодяться на неї уряди? Черговий зразок гуманітарної фантастики від визнаного майстра слова. Досліджуючи Америку, а може, й увесь наш світ, на прикладі невеликого міста, Сімак розмірковує про людяність як таку й готовність людства до довгоочікуваного й омріяного контакту.

Відразу можу сказати, що роман дуже цікавий. Це моє перше знайомство з американським письменником Сімак'ом. Книга опублікована була вже дуже давно, аж в 65-му році. Але в сьогоденні він все ще актуальний, і навіть повчальний своєю головною думкою. Перший початок книги - повна загадковість і містика, відзначу що легка і цікава. А далі це пригодницький науково-фантастичний твір. І вся пригода відбувається в маленькому американському містечку (до речі це місто автора), з головним героєм, котрий стикається з найбільшою в його житті і всім людством пригодою. Котра перевернула повністю буденність місцевих жителів і змусила вийти зі звичайної колії життя. Також хочу відзначити, що в деяких моментах сподобалось, що автор використовує науковий підхід, виражений в розмовах персонажів. Це не так вже і часто можна побачити, частіше письменники більше акцентують увагу на бажаннях і переживання героїв твору. А тут було приємним побачити, як незначний персонаж піднімає доцільність дій чи роздумів зі сторони логіки і томі подібне.