Якщо ви попросили б мене описати книгу одним речення, я б вам сказала "Персі Джексон на голодних іграх, написаний Агатою Крісті". І цей дуже дивний мікс мені раптово зайшов. Чому? Здебільшого через головного героя. Я закохалася в нього одразу після слів "Bye, bye responsibilities, hello food quest". І потім лише більше проникалася симпатією та теплом. Адже я відчула нашу схожість та прониклася його переживаннями. Повненький благословений з найменш значимої провінції, який бреше все своє життя, адже не має тієї магічної здібності, за яку він отримав свій статус. Він самотній, адже його не приймають інші й булять. Він ховає себе за жартами та сарказмом і найбільше мріє зникнути... Але доля вирішує інакше. Імперія складається з 12 провінцій, де кожна має свій особливий клімат, структуру, традиції, культуру. Майже як округи в ГІ. І з кожної провінціє є один обраний, що її очолить. Іноді всі обрани збираються разом, бо того вимагають правила й політика. Зараз вони всі 12 на магічному кораблі мають здійснити подомництво тривалістю 12 днів до гори Богині. Та в перший день хтось вбиває спадкоємицю... і тут і починається м'ясо. Але насправді ця книга чіпляє не детективом і не незвичністю Всесвіту, а персоналіті героїв та їхніми проблемами та розвитком. Я не хочу багато спойлерити, але іноді серце обливалося кров'ю за тих скалічених дітей. За тих підлітків, яких відкинули інші й які змушені були замикатися в собі, ховатися, озлоблюватися... За біль та відповідальність, що падала на багатьох з них... Мені знайоме те відчуття порожнечі, коли ти не на своєму місці, коли ти не гідний того, ким тебе вважають інші чи коли, щоб ти не робив, ти не один з них... ти завжди просто відбивайло... Напевно, саме тому історія головного героя мене зачепила і я, зворушена, читала без змоги відірватися. Це перша книга авторки, але в неї точно є стиль, адже текст лився, а не йшов зі скрипом. Знаєте, відчуття, що вона точно знала про що пише... знала ці протиріччя в душі й страхи, надії... Я не фанат детективів і знову таки мої теорії тут спрацювали, а кінцівку-розв'язку я вважаю дуже форсованою та слабшою за решту книги, але... покажіть мені детектив, про який я ще так не написала😅 Я раджу цю книгу!