Ворохтаріум. Літературний тріалог з діалогом і монологами
Паперова книга | Код товару 887937
Yakaboo 4.8/5
Автор
Олександр Бойченко, Юрій Андрухович, Орест Друль
Видавництво
Pabulum
Мова
Українська
Рік видання
2018
Кількість сторінок
240
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
170х220 мм
Палітурка
Тверда

Усе про книжку Ворохтаріум. Літературний тріалог з діалогом і монологами

Пропонуємо вашій увазі книгу Юрія Андруховича, Олександра Бойченко і Ореста Друля “Ворохтаріум. Літературний тріалог з діалогом і монологами” від видавництва Pabulum.

Про книгу:

Ця книга з'явилася на світ з розмов трьох добрих друзів, які в середині серпня 2017, зібралися в Ворохті, для того щоб поговорити. Три дня неквапливих, відвертих і цікавих бесід, являють собою три розділи цієї книги.

Що ж вони будуть обговорювати? Звичайно усе, що стосується літератури, адже учасниками цієї бесіди є Юрій Андрухович, Олександр Бойченко та Орест Друль. На двохсот сорока сторінках ви прочитаєте їх роздуми про те, як з'являються книги, як навчитися писати, не оминуть вони стороною і критику і всілякі літературні премії. Ви дізнаєтеся, що вони розуміють під хорошим текстом, що думають про поезію і прозу, їх роздуми про російську літературу і переклад Біблії. І само собою, вони поговорять про життя.

Ця книга - дивовижна можливість, заглянути за лаштунки літературного життя діячів мистецтва. Ви немов зможете стати її четвертим учасником, який читаючи текст, відчуває себе ніби сидячи поруч з авторами. Сторінка за сторінкою, розмова за розмовою, тема за темою, ви поринете все далі в світ літератури.

Чому варто купити книгу “Ворохтаріум. Літературний тріалог з діалогом і монологами” Юрія Андруховича, Олександра Бойченко і Ореста Друля?

“Ворохтаріум. Літературний тріалог з діалогом і монологами” - це книга розмов, в якій троє друзів піднімають найцікавіші теми, що стосуються літератури. Щиросердні бесіди викликають глибокий інтерес і відгук у читачів, і створюють відчуття невидимої присутності поруч з авторами.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Олександр Бойченко, Юрій Андрухович, Орест Друль
Видавництво
Pabulum
Мова
Українська
Рік видання
2018
Кількість сторінок
240
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
170х220 мм
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    Інтелектуальне випробовування для втаємничених 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Як провести вихідні в Карпатах у компанії трьох надзвичайно розумних людей за розмовами про літературу, народження книжок, переклади, Франка, Фройда і просто про життя? Купити книгу «Ворохтаріум».

    Троє давніх друзів – Андрухович, Бойченко та Друль – зустрічаються у Ворохті та три дні поспіль ведуть неквапливі розмови – передусім, про літературу. Завдяки книзі, яка до Форуму вийшла у видавництві Pabulum, ми маємо нагоду підслухати ці розмови. Просто не буде – ця книга скоріше для підготовленого читача (чи то слухача). Її варто мати в своїй бібліотеці і періодично перечитувати, з роками помічаючи трохи більше. На цьогорічному Форумі видавців «Ворохтаріум» розбирали, як гарячі пиріжки — вона увійшла в топи продажів.

    Щоб насолодитись «Ворохтаріумом» повною мірою, варто прочитати всього Андруховича. І не просто прочитати, а запам’ятати героїв — тоді, наприклад, зрозумієте роздуми Андруховича про образ Перфецького (героя роману «Перверзія») або думки Бойченка про реакцію читачів на «Московіаду» та «Рекреації».

    Читати «Ворохтаріум» швидко не вийде — забагато інформації виливають ці видатні українські інтелектуали на голови читачів. Найкраще читати цю книгу паралельно з якоюсь художньою – потроху, по 10-15 сторінок за раз, подекуди підглядаючи у Вікіпедію. Тільки уявіть, що в алфавітному покажчику, наведеному в кінці книги, де перераховані усі постаті, що згадуються в розмові, – приблизно 350 імен! Тут є Булгаков та Боккаччо, Дарвін та Діккенс, Керуак і Керол, Платон та Прохасько, Русо та Римарук, Гітлер та Гессе, Янукович та Яновський. Словом, куди тільки не заводив неспішний плин розмови цих чоловіків!

    Тут є роздуми про те, чи треба письменнику перекладати свої твори на інші мови та озвучувати свої романи, як Гессе ставився до джазу, про культ “святої простоти” в російській критиці та лемківкість Антонича, про радянське православ’я та можливе безсмертя людства, про «Гру в бісер» і причини успіху цієї книги, та ще море різних тем всього на 220 сторінках (за відчуттями їх понад 600).

    А ще, читаючи «Ворохтаріум» розумієш трохи більше про те, як насправді виглядає робота письменника. Наприклад, мене вразила розповідь Андруховича про те, що пишучи про Венецію у «Перверзії», він був у місті тільки 15 годин. Всю іншу інформацію здобував з карт, фотографій, розповідей знайомих – витративши на це неймовірну кількість часу. «Це було вивчення, дослідження, опанування — причому дистанційне. План міста, постійно розгорнутий перед очима, величезний такий, з відомої серії Фалька. Прораховування відстаней, опанування міської топографії до такої міри, що я міг би вже з закритими очима всю ту Венецію обійти. Ніби я в ній роками жив. З’ясування купи деталей, іноді дуже марудне. Бо ще ж ніякого інтернету, ніяких гуглів. Будь-яка довідка — ціла історія, як я її шукав».

    От як тут після цього не перечитати «Перверзію»?
  •  
    Люто плюсую! 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Із самого початку було дві причини, з яких ця книга не мала шансів мені НЕ сподобатися:
    1. Андрухович – мій улюблений український автор.
    2. Мені сильно заходить розмовний формат у книжках.
    А коли «Ворохтаріум» потрапив мені до рук, то очевидною стала ще й третя причина – ну, дуже вже естетично приємним зробило видавництво Pabulum її оформлення. Але про це – в кінці.

    Отже, троє визнаних українських інтелектуалів – Андрухович, Бойченко, Друль – сідають до цікавої розмови про тонкощі літературної кухні. А ви, розгортаючи книжку, приєднуєтесь до цієї авторитетної компанії і з читача мимоволі перетворюєтесь на слухача. Ефект присутності забезпечений!

    В книгу потрібно вникати – вдумливо, неквапливо. І тоді з неї ви можете почерпнути просто море цінної інформації. Дізнаєтеся, як народжуються вартісні твори і переклади. Яких письменників автори вважають справжніми майстрами ремесла, і чому вони стали визначальними постатями. Відкриєте для себе багато нового, скажімо, про Сократа, Гессе чи Франка, про театральні постановки за книгами чи про літературну критику.

    Сказати, що мені було цікаво – не сказати нічого. Я ж бо прочитала практично всі книги в Андруховича, і в цьому контексті читати такий «тріалог» було справді в кайф.
    Маю ще збірку есеїстики Бойченка, до якої руки все ніяк не доходять. Тепер-от точно візьмуся за неї!

    А якщо ви не знали, хто такий Орест Друль, який виступає у «Ворохтаріумі» модератором розмови, – то для мене він, в першу чергу, головний редактор улюбленого порталу «Збруч». У цій інтернет-газеті свої авторські колонки мають не тільки Андрухович і Бойченко, а й, наприклад, Анрій Любка, Юрій Винничук, Андрій Бондар, Василь Махно. Завжди заходжу на це видання по інтелектуальний, аналітичний і ексклюзивний контент.

    Попри те, що книга «Ворохтаріум» просто мегазмістовна, вона зовсім не залишає відчуття перевантаженості. Та й за обсягом не належить до товстунців (240 с.) А ще – обов’язково прочитайте в передмові історію виникнення назви для цієї книжки. Вона пов’язана з Карпатами і літературною школою (проектом «Літосвіти»).

    Тепер повернусь до оформлення. Зайве говорити про те, як приємно тримати в руках добротну книгу з елегантною закладкою-ляссе. А от що мене ще здивувало – то це наявність наприкінці алфавітного покажчика імен! Всі, кого згадували наші автори протягом цілої книжки (а це понад три сотні персоналій), зібрані тут докупи і гарненько впорядковані, з вказаними номерами сторінок!
    Одним словом – люто плюсую, маєте від мене рекомендацію!
Купити - Ворохтаріум. Літературний тріалог з діалогом і монологами
Ворохтаріум. Літературний тріалог з діалогом і монологами
180 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Юрій Андрухович
Юрій Андрухович

Юрій Андрухович (нар. 13.03.1960) – поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Народився у  Станіславі (нині Івано-Франківськ). Автор поетичних збірок «Небо і площі» (1985), «Середмістя» (1989), «Екзотичні птахи і рослини» (1991), «Екзотичні птахи і рослини з додатком «Індія» (1997, 2002) «Пісні для мертвого півня» (2004) та вибр...

Детальніше

Рецензії Ворохтаріум. Літературний тріалог з діалогом і монологами

4.8/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Інтелектуальне випробовування для втаємничених 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Як провести вихідні в Карпатах у компанії трьох надзвичайно розумних людей за розмовами про літературу, народження книжок, переклади, Франка, Фройда і просто про життя? Купити книгу «Ворохтаріум».

    Троє давніх друзів – Андрухович, Бойченко та Друль – зустрічаються у Ворохті та три дні поспіль ведуть неквапливі розмови – передусім, про літературу. Завдяки книзі, яка до Форуму вийшла у видавництві Pabulum, ми маємо нагоду підслухати ці розмови. Просто не буде – ця книга скоріше для підготовленого читача (чи то слухача). Її варто мати в своїй бібліотеці і періодично перечитувати, з роками помічаючи трохи більше. На цьогорічному Форумі видавців «Ворохтаріум» розбирали, як гарячі пиріжки — вона увійшла в топи продажів.

    Щоб насолодитись «Ворохтаріумом» повною мірою, варто прочитати всього Андруховича. І не просто прочитати, а запам’ятати героїв — тоді, наприклад, зрозумієте роздуми Андруховича про образ Перфецького (героя роману «Перверзія») або думки Бойченка про реакцію читачів на «Московіаду» та «Рекреації».

    Читати «Ворохтаріум» швидко не вийде — забагато інформації виливають ці видатні українські інтелектуали на голови читачів. Найкраще читати цю книгу паралельно з якоюсь художньою – потроху, по 10-15 сторінок за раз, подекуди підглядаючи у Вікіпедію. Тільки уявіть, що в алфавітному покажчику, наведеному в кінці книги, де перераховані усі постаті, що згадуються в розмові, – приблизно 350 імен! Тут є Булгаков та Боккаччо, Дарвін та Діккенс, Керуак і Керол, Платон та Прохасько, Русо та Римарук, Гітлер та Гессе, Янукович та Яновський. Словом, куди тільки не заводив неспішний плин розмови цих чоловіків!

    Тут є роздуми про те, чи треба письменнику перекладати свої твори на інші мови та озвучувати свої романи, як Гессе ставився до джазу, про культ “святої простоти” в російській критиці та лемківкість Антонича, про радянське православ’я та можливе безсмертя людства, про «Гру в бісер» і причини успіху цієї книги, та ще море різних тем всього на 220 сторінках (за відчуттями їх понад 600).

    А ще, читаючи «Ворохтаріум» розумієш трохи більше про те, як насправді виглядає робота письменника. Наприклад, мене вразила розповідь Андруховича про те, що пишучи про Венецію у «Перверзії», він був у місті тільки 15 годин. Всю іншу інформацію здобував з карт, фотографій, розповідей знайомих – витративши на це неймовірну кількість часу. «Це було вивчення, дослідження, опанування — причому дистанційне. План міста, постійно розгорнутий перед очима, величезний такий, з відомої серії Фалька. Прораховування відстаней, опанування міської топографії до такої міри, що я міг би вже з закритими очима всю ту Венецію обійти. Ніби я в ній роками жив. З’ясування купи деталей, іноді дуже марудне. Бо ще ж ніякого інтернету, ніяких гуглів. Будь-яка довідка — ціла історія, як я її шукав».

    От як тут після цього не перечитати «Перверзію»?
  •  
    Люто плюсую! 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Із самого початку було дві причини, з яких ця книга не мала шансів мені НЕ сподобатися:
    1. Андрухович – мій улюблений український автор.
    2. Мені сильно заходить розмовний формат у книжках.
    А коли «Ворохтаріум» потрапив мені до рук, то очевидною стала ще й третя причина – ну, дуже вже естетично приємним зробило видавництво Pabulum її оформлення. Але про це – в кінці.

    Отже, троє визнаних українських інтелектуалів – Андрухович, Бойченко, Друль – сідають до цікавої розмови про тонкощі літературної кухні. А ви, розгортаючи книжку, приєднуєтесь до цієї авторитетної компанії і з читача мимоволі перетворюєтесь на слухача. Ефект присутності забезпечений!

    В книгу потрібно вникати – вдумливо, неквапливо. І тоді з неї ви можете почерпнути просто море цінної інформації. Дізнаєтеся, як народжуються вартісні твори і переклади. Яких письменників автори вважають справжніми майстрами ремесла, і чому вони стали визначальними постатями. Відкриєте для себе багато нового, скажімо, про Сократа, Гессе чи Франка, про театральні постановки за книгами чи про літературну критику.

    Сказати, що мені було цікаво – не сказати нічого. Я ж бо прочитала практично всі книги в Андруховича, і в цьому контексті читати такий «тріалог» було справді в кайф.
    Маю ще збірку есеїстики Бойченка, до якої руки все ніяк не доходять. Тепер-от точно візьмуся за неї!

    А якщо ви не знали, хто такий Орест Друль, який виступає у «Ворохтаріумі» модератором розмови, – то для мене він, в першу чергу, головний редактор улюбленого порталу «Збруч». У цій інтернет-газеті свої авторські колонки мають не тільки Андрухович і Бойченко, а й, наприклад, Анрій Любка, Юрій Винничук, Андрій Бондар, Василь Махно. Завжди заходжу на це видання по інтелектуальний, аналітичний і ексклюзивний контент.

    Попри те, що книга «Ворохтаріум» просто мегазмістовна, вона зовсім не залишає відчуття перевантаженості. Та й за обсягом не належить до товстунців (240 с.) А ще – обов’язково прочитайте в передмові історію виникнення назви для цієї книжки. Вона пов’язана з Карпатами і літературною школою (проектом «Літосвіти»).

    Тепер повернусь до оформлення. Зайве говорити про те, як приємно тримати в руках добротну книгу з елегантною закладкою-ляссе. А от що мене ще здивувало – то це наявність наприкінці алфавітного покажчика імен! Всі, кого згадували наші автори протягом цілої книжки (а це понад три сотні персоналій), зібрані тут докупи і гарненько впорядковані, з вказаними номерами сторінок!
    Одним словом – люто плюсую, маєте від мене рекомендацію!
  •  
    «Торохтаріум у Ворохті»
    Книголюбы обычно особенно трепетно относятся с книгам, в которых речь идет о книгах (простите за тавтологию), о писателях, о литературе вообще. «Ворохтаріум» как раз из этой категории.
    Эта книга необычного формата. Это беседа трех людей, каждый из которых самым прямым образом причастен к литературе. Юрий Андрухович – поэт, писатель и переводчик, Юрий Бойченко – литературный критик, публицист и переводчик, и Орест Друль – журналист, публицист и аналитик, беседуют о литературе.
    Беседы их коснутся написанных книг и сделанных переводов, поэзии и прозы, литературных премий и обучения литературному ремеслу, вдохновения и критики. Они обсудят не только литературу, но и школьную программу, политические подтексты и национальную принадлежность книг и авторов.
    Эта книга не из разряда развлекательных. В нее нужно вникать, в ней поднимаются довольно серьезные темы. И человеку, который ничего не понимает в литературе, возможно даже не все будет ясно. Но тем книга и интересна, что она цепляет и сподвигает к более углубленному изучению поднятых тем!
    Скажу откровенно, мне было немного скучновато читать эту книгу, так как в основном речь шла о тех книгах и авторах, с которыми я еще не знакома. Но в целом книга интересна тем, что действительно толкает к саморазвитию и чтению не только современной украинской литературы, но и знакомству с трудами древних мыслителей. Надеюсь, рано или поздно я "дорасту" до подобных книг.
  •  
    Відгук
    Ця книга не для тих, хто хоче просто почитати, "вбивши" час. Вона для тих, хто прагне трішки підтягнути знання з української літератури, дізнатися думку розумних людей з гострих питань і, звісно ж, готовий до двісті сорока сторінок розмовного формату.

    Бо ця книга - це насамперед і є розмова трьох людей, які розвивають літературу і знаються в ній. Орест Друль - журналіст, публіцист і аналітик. Юрій Андрухович - письменник, поет і перекладач. Олександр Бойченко - літературний критик, перекладач і публіцист. Думаю ви розумієте на скільки і кому може бути цікавим тріалог таких людей.

    Але ! Щоб дійсно було цікаво читати "Ворохтаріум", якщо ви вже вирішили це зробити, рекомендую трохи підготуватися :
    ▪︎по-перше - знати хто такі Друль, Андрухович і Бойченко. Почитати їхні біографії, бути обізнаними в їхній діяльності і роботах.
    ▪︎по-друге - під час читання мати можливість гуглити. Бо я, наприклад, завалила гугл запитаннями, які з'являлися під час прочитання, щодо деяких персон і подій, про які говорилося в книзі.
    ▪︎по-третє - мати бажання не розслабитися з книгою, а навпаки - помислити, пізнати щось нове і розширити масштаби уже набутих знань з літератури.
 
Характеристики Ворохтаріум. Літературний тріалог з діалогом і монологами
Автор
Олександр Бойченко, Юрій Андрухович, Орест Друль
Видавництво
Pabulum
Мова
Українська
Рік видання
2018
Кількість сторінок
240
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
170х220 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
3000
ISBN
978-966-97790-2-1
Вага
250 гр.
Тип
Паперова
 

Про автора Ворохтаріум. Літературний тріалог з діалогом і монологами