Антиутопія людства в масштабі Русанівки. Книга наповнена класними описами природи, ситуаціями які нагадують події що відбувалися під час війни з 2014. Раджу, змушує задуматися про свою роль в суспільстві

Обрала автора методом відбору з інтернету, бо дала собі слово присвятити рік читання сучасним українським письменникам. Це було восени 2021. У січні 2022 прочитала. Довго підбирала слова, щоб описати, про що твір. Поки не наступило 24 лютого. За декілька тижнів всі образи, емоції, відчуття пропливли перед очима, немов рухома реклама на табло. Київ на деякий час став тим, що описав автор у "Вивітрюванні" Чи захоплює твір? Скоріше ні, аніж так. Та він притягує з кожною сторінкою, з кожним абзацем все більше і більше. Може, до 24.02. я б ніякого коментаря не писала б. Та зараз, через 4 місяці стану змін, я точно бачу, знаю, що ті люди, які там описані - то майже реаліїї зараз. Їх поведінка - це дії звичайних людей, які хочуть жити. Чи є в творі героїчний подвиг? Мабуть, ні. Є та ж сама поведінка в незрозумілих умовах буття. Реальна поведінка. Київ у березні 2022 - це майже картинка "Вивітрювання".