Обовʼязкова до прочитання книга. Вдячна автору за детальне дослідження теми.

"Війна та міф. Невідома Друга світова" під редакцією Володимира В'ятровича, який на момент першого видання очолював Інститут національної пам'яті, поєднує у собі п'ятдесят найпоширеніших міфів про Другу світову війну: починаючи від її хронологічних меж, і закінчуючи такими гостро-обговорюваними темами як оцінка діяльності ОУН-УПА та значення Дня перемоги у часи СРСР. Хоча книжка і репрезентована як науково-популярна, однак вона саме більше наукова, за що окрема дяка авторові та укладачам. Книжка має низку ілюстрацій і - найголовніше - посилань на історичні джерела, де охочі можуть вивчити зацікавлену проблему більш ґрунтовно. Звичайно книжка увібрала у собі далеко не всі існуючі міфи, однак вдало виокремила найбільш актуальні та обговорювані. Як історику, мені ця книжка дуже сподобалась, оскільки її можна сміливо використовувати як додаткове джерело при вивченні Новітньої історії України. Єдине, що трішки засмучує, так це занадто тонкий папір, однак зрозуміло, що ця друкарська "жертва" була зроблена заради доступності книжки в плані ціни. Однозначно п'ять зірок, рекомендую кожному до прочитання.

Якщо ви цікавитесь темою Другої світової, а саме правдивою її історією, яка на протязі багатьох десятиліть в Радянському Союзі просто замовчувалась, вам просто необхідно прочитати книгу від колективу авторів під назвою «Війна і міф». Цю книгу порекомендував мені мій колишній викладач історії як короткий екскурс в ті страшні роки, коли українці страждали не тільки від нацистської навали, але й від керівництва Радянського Союзу, командування Червоної Армій та навіть від радянських партизанів, діяльність яких оспівано в стількох фільмах, книгах та піснях. Так, до прикладу, чи знали ви, що німці спалили ціле містечко Корюківка саме через незугарну роботу радянських партизанів, які своїми діями поставили під удар тисячі мирних жителів. Загалом, у книзі «Віна і міф» описано близько сорока таких міфів, які просто відкривають очі на події тих кривавих часів. Рекомендую її насамперед тому, хто цікавиться справжньою історією, а не її радянським варіантом. Лаконічно, цікаво – ставлю п’ять зірочок.