Історія 20-го століття була, є і, мабуть, ще не одне століття залишатиметься найзагадковішою та найсуперечливішою. Особливо, якщо мова піде про українсько - польські стосунки, просякнуті маніпуляціями, ,,вигідною" правдою та, на жаль, кров'ю... Здавалося б,сусіднім народам у 21-му столітті слід хіба товаришувати та співпрацювати, а не ,,порпатися" у минулому. Та не все так просто. На шляху до примирення каменями спотикання залишаються нерозв'язані гострі питання спільного минулого, які намагається висвітлити ця книжка. Звичайно, вона не зможе поставити усі крапки над ,,і", але, на мою думку, варта уваги кожного, кого хвилюють ці протиріччя. Прочитавши її, я переконалася, що шлях до примирення існує, й поляки та українці обов'язково домовляться про завершення ,,війни двох правд". Зумисне пишу спочатку слово ,,поляки", бо симпатизую цьому народу і ставлюся з повагою. І якщо всі навчаться поважати особливості і відмінності один одного, впевнена, що спільна історична дорога не буде такою тернистою! Що являє собою ця книжка? Це - друге видання бібліотеки ,,Історичної правди". Укладачем та автором передмови є відомий сучасний український історик Вахтанг Кіпіані. Книга містить п'ять розділів: ,,Міжвоєння", ,,Війна", ,,Війна по війні", ,,Постаті" та ,,Війна правд". Це факти, результати досліджень та міркувань провідних спеціалістів із проблем українсько-польських відносин. Післямова ставить питання у своїй назві ,,Найкращий час для примирення минув. Що далі?" Мене дуже вразила стаття Катерини Ющенко про Марію Качинську... Виявляється, вони були подругами: ,,За чотири роки ми зустрічалися понад дванадцять разів. Це відбувалося не тільки тому, що Україна й Польща близькі географічно. Наші країни об'єднували спільні цінності. Польща - як і президент Качинський - була найвідданішою прихильницею України на шляху до Європейського Союзу". Досить цікавою є стаття Василя Стуса ,,Я захоплений польськими звитяжцями духу і шкодую, що я не поляк". Такі постулати видатного українського поета спочатку можуть обурити потенційного читача, але, повірте, прочитавши його невеличку статю, усе стане на свої місця. Бо він і жив і творив у той час, коли ,, Польща робить епоху у тоталітарному світі й готує його крах. Але чи стане польський приклад і нашим - ось питання." Видання - якісне: цупка, приємна на дотик обкладинка з ламінованими елементами, зручний шрифт, багато ілюстрацій (чорно-білих). Без одруківок. Книгу зручно читати і швидко знаходити потрібну інформацію завдяки чіткій структурованості. Вона не переобтяжена історичними матеріалами і не має ,,водички". Написана цікаво і доступно. Для широкого кола читачів, а передусім для тих, хто хоче освіжити та збагатити свою історичну ерудицію.