Вкотре переконуюсь, що дивитись детективи в форматі фільму чи серіалу мені набагато цікавіше, ніж читати. Бо читати мені їх… нудно, якби дивно це не звучало. Але це досить хороший детектив на вечір, два, який дозволить не сильно напружувати мозок. Отже, місце дії Полтава часів царської росії. В головній ролі колишній слідчий Платон Чечель, якого турнули з держслужби за надмірну принциповість (який же детектив без особистісної драми в минулому!), тож він тепер перебивається приватними замовленнями. До речі це не перша книжка циклу, але, як показує практика, порядок прочитання не сильно впливає на розуміння ситуації. Отже, доля заносить Платона в Полтаву, де його просять розібратись з досить делікатною історією про панночку, яка захопилась відьомством, і тепер в околицях мре худоба, погода псується і всяке таке інше нехороше (теж затерте до дірок кліше з панночкою Гоголя). Гроші слідчому треба, тому він береться навіть за таке сумнівне діло і їде на далекий хутір Полтавщини. Читається легко, як і все у Кокотюхи, відчувається, що він сценарист, бо текст легко лягає на картинку. Але стосовно детективної інтриги, то я б не сказала, що вона там дуже була. Більше сподобався полтавський колорит. Читати серію далі навряд буду.

Вигнанець і навчена відьма - друга книга з циклу про приватного детектива Платона Чечеля. Але кожна книга із цього циклу - самостійна завершена історія, тож їх можна читати в будь-якому порядку. Головний герой циклу - колись служив в київській поліції. Та його принциповість та відданість справі зіграли з ним злий жарт: він викрав крупних чиновників у заподіянні злочину, внаслідок чого позбувся і посади, і дому. Тепер Чечіль приватний детектив та вигнанець. Отже, в 1911 році Платон Якович Чечель опиняється в Полтаві по дуже делікатному дорученню. Однак виконавши своє завдання, він не покидає цей мальовничий край, оскільки отримує нове завдання. Вкрай загадкове та заплутане. Платону Яковичу доведеться добряче попотіти над розгадкою серії злочинів, оскільки на перший погляд тут суцільна містика. А може, поламана дівоча доля або чиясь битва за великі гроші? Сама детективна лінія дуже захоплива, інтрига тримається до останньої сторінки. Але для мене окремим плюсом були глибоке розкриття психологічного портрету головних героїв та описи українського побуту початку минулого століття. Сам Андрій Кокотюха називає свій роман неоготичним детективом через звернення до фольклору та української класики. Жіночі персоні у мене викликали асоціації з персонажами з Лісової Пісні або Наталки Полтавки, чиновники - з героями гоголівського ревізору, ну а фінальна промова сищика нагадала Єркюля Пуаро.) В будь-якому випадку це добротний класичний детектив.

Платону Чечелю, колишньому київському слідчому, доручають за певну винагороду залагодити делікатну справу. До нього звертається харківський фабрикант, Кирило Добронравов та розповідає у яку халепу втрапили вони із дружиною, через власну нерозсудливість та необачність. Пан Добронравов завів роман із молоденькою актрисою і не дуже з цим крився. Про це дізналась його дружина і вирішила помститись невірному чоловікові. Для помсти пані Добронравова обрала банальний спосіб, завівши собі молодого коханця. Тим часом актриса почала тиснути на свого покровителя вимагаючи виконання всіх своїх забаганок. А тут ще й дружина не витримала зневаги та кривди й влаштувала публічний скандал. Пан Кирило попросив у дружини прощення та в знак примирення подарував їй брошку із чорною перлиною. Після прощальної зустрічі із молодим ловеласом пані виявила, що той вкрав у неї брошку. Вона розповіла все чоловікові і той з'ясував, що брошка потрапила до рук відомого у Харківській губернії картяра, Ніла Поповича на прізвисько Жир. Залучати до цієї справи поліцію фабриканту зовсім не хотілось і він вирішив, що найкраще із таким дорученням впорається приватна особа. Отак і вийшло, що одного літнього дня у Полтаві, у номер готелю « Континенталь» зустрілись два картярі.