Заголовком даної рецензії виступають рядки, мабуть, найвідомішого та найзворушливішого вірша Василя Стуса. На мій погляд, це взагалі найкращий його твір, сподіваюся, ви зі мною погодитесь. Дана книжка часто викликала у мене непохитне відчуття журби, адже скільки ж прекрасної лірики могло б вийти з під пера Василя, якби не жахлива його доля. Прикро, панове, неймовірно прикро усвідомлювати те, що поет, вартий, далебі, Нобелівської премії з літератури, писав свої вірші в холодній камері, покинутий та забутий. Проте, замордувавши в тюрмі Василя Стуса, радянська влада лишень показала всю свою ницість та слабкість. Бо усіх, хто брав участь у його ув'язнені, українці давно забули або ж бридкаються, щойно згадають, а пронизливе та сповнене незагоєним жалем слово великого поета живе та змушує сумувати безліч українських читачів, незважаючи на всі перепони. Отже, не пошкодуйте своїх грошей, придбайте цю збірку поезії Василя Стуса. Обіцяю ви отримаєте несамовите задоволення, читаючи його вірші.