Вхід або реєстрація
Для відслідковування статусу замовлень та рекомендацій
Щоб бачити терміни доставки
Людське життя – це не узагальнення: звичайна чернівецька історія про ХХ століття
Географія життя під прикриттям колишнього чернівчанина Петера Деманта – це Австро-Угорська монархія, Королівство Румунія, Перша Чехословацька Республіка, Третій Райх, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Росія, безліч гірських вершин і природних місцевостей, країв і країн на всіх континентах, хіба що за винятком Антарктиди. Дивовижним чином у ньому переплелися ключові події найтрагічнішого в історії людства ХХ століття.
Головний герой і справді виглядає таким собі блукачем у часі і просторі, який випадково затримався в нашій епосі. Та саме в ній, після світоглядно знакового першого життя у міжвоєнних, ще європейських Чернівцях, йому випала доля скуштувати тюремної баланди у сибірських і колимських спецтаборах для особливо небезпечних (звісно, тільки для сталінської влади) політичних злочинців. А після звільнення, працюючи звичайним вантажником, стати першопрохідцем, хрещеним батьком туризму на північному сході Євразії і навіть російським письменником Верноном Крессом.
Але не пригодами єдиними вирізнялося це життя з-поміж безлічі інших. Для таємниці теж залишилось місце. Численні знайомі на Заході мали колишнього чернівчанина ледь не за героя роману Йозефа Мартина Бауера «Допоки несуть ноги». Добре відома книга, яку екранізували 2001 року, розповідає про поневіряння та втечу німецького військовополоненого з таборів ГУЛАГу. Натомість російські приятелі письменника охрестили Петера Деманта останнім тірольцем у Москві.
Підстав містифікувати власне минуле цей вічний блукач-оптиміст мав достатньо. У неволі в’язні не лише щедро ділилися спогадами, але й обмінювалися статтями, прізвищами і навіть біографіями. Подеколи навіть здається, що чи не єдиним фактом його біографії, який не потребує перевірки або не припускає іншого тлумачення, є тільки достеменність існування письменника. Бо вже щодо його походження доводиться зважати на різні думки.
Серед людей, які втратили історичну батьківщину (в цьому випадку йдеться про Австро-Угорщину), явище досить поширене. Порожнечу їм часто заповнює вигадка. Від міфологізації уявного світу до фантазій на тему власного життя інколи лише крок. Хоча трапляється, що вигадувати доводиться з інших причин. Чи були такі у Петера Деманта? Очевидно! Підозра у шпигунському минулому переслідувала письменника до земного кінця.
Високофаховий історико-біографічний нон-фікшн поєднує ретельне документальне розслідування життєвих таємниць героя, якнайтісніше вписаних в контекст епохи. Це той випадок, коли життєпис однієї людини, несподівано стає біографією міста, країни, цілого покоління. (Не)вигадане життя під прикриттям Вернона Кресса – це історія Чернівців і буремного ХХ століття в подіях одного людського життя.
Людське життя – це не узагальнення: звичайна чернівецька історія про ХХ століття
Географія життя під прикриттям колишнього чернівчанина Петера Деманта – це Австро-Угорська монархія, Королівство Румунія, Перша Чехословацька Республіка, Третій Райх, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Росія, безліч гірських вершин і природних місцевостей, країв і країн на всіх континентах, хіба що за винятком Антарктиди. Дивовижним чином у ньому переплелися ключові події найтрагічнішого в історії людства ХХ століття.
Головний герой і справді виглядає таким собі блукачем у часі і просторі, який випадково затримався в нашій епосі. Та саме в ній, після світоглядно знакового першого життя у міжвоєнних, ще європейських Чернівцях, йому випала доля скуштувати тюремної баланди у сибірських і колимських спецтаборах для особливо небезпечних (звісно, тільки для сталінської влади) політичних злочинців. А після звільнення, працюючи звичайним вантажником, стати першопрохідцем, хрещеним батьком туризму на північному сході Євразії і навіть російським письменником Верноном Крессом.
Але не пригодами єдиними вирізнялося це життя з-поміж безлічі інших. Для таємниці теж залишилось місце. Численні знайомі на Заході мали колишнього чернівчанина ледь не за героя роману Йозефа Мартина Бауера «Допоки несуть ноги». Добре відома книга, яку екранізували 2001 року, розповідає про поневіряння та втечу німецького військовополоненого з таборів ГУЛАГу. Натомість російські приятелі письменника охрестили Петера Деманта останнім тірольцем у Москві.
Підстав містифікувати власне минуле цей вічний блукач-оптиміст мав достатньо. У неволі в’язні не лише щедро ділилися спогадами, але й обмінювалися статтями, прізвищами і навіть біографіями. Подеколи навіть здається, що чи не єдиним фактом його біографії, який не потребує перевірки або не припускає іншого тлумачення, є тільки достеменність існування письменника. Бо вже щодо його походження доводиться зважати на різні думки.
Серед людей, які втратили історичну батьківщину (в цьому випадку йдеться про Австро-Угорщину), явище досить поширене. Порожнечу їм часто заповнює вигадка. Від міфологізації уявного світу до фантазій на тему власного життя інколи лише крок. Хоча трапляється, що вигадувати доводиться з інших причин. Чи були такі у Петера Деманта? Очевидно! Підозра у шпигунському минулому переслідувала письменника до земного кінця.
Високофаховий історико-біографічний нон-фікшн поєднує ретельне документальне розслідування життєвих таємниць героя, якнайтісніше вписаних в контекст епохи. Це той випадок, коли життєпис однієї людини, несподівано стає біографією міста, країни, цілого покоління. (Не)вигадане життя під прикриттям Вернона Кресса – це історія Чернівців і буремного ХХ століття в подіях одного людського життя.