Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896—1940) — американський письменник, автор багатьох романів та оповідань про покоління «епохи джазу», яскравий представник так званого «втраченого покоління». «Великий Гетсбі» — його найвідоміший роман, який став символом «століття джазу».

Америка, початок 20-х років ХХ сторіччя, час «сухого закону» і гангстерських розбірок, яскравих вогнів і яскравого життя

Тридцятирічний Нік Каррауей приїхав до Нью-Йорка навчатися банківської справи, хоча й плекає у глибині душі мрію про письменництво. Він і розповідає читачеві про пригоду, в яку виявився втягнутим. Аби уникнути міської спеки, Нік винайняв занедбаний будиночок у приміській зоні Нью-Йорка Вест-Егг, на березі затоки, де розташовані багаті будинки. Головним героєм оповіді стає його найближчий сусід, хазяїн великого палацу, нікому не відомий, загадковий та ексцентричний самотній молодик на ім’я Джей Гетсбі — Великий Гетсбі. Це людина, яка створила себе за рецептами американської моралі і яка дуже багата, але попри те — надзвичайно самотня. Кохання Великого Гетсбі до Дейзі стає величезною трагедією не тільки для нього...