Рафаель — сторож скверу. Цей скромний юнак особливо цінує літню пору, коли місто порожніє, залишаючи птахів і тварин радісно метушитися під віковим платаном. Одного дня незнайомка звертається до нього — невже це Барбара, його подруга дитинства?

І ось спогади нахлинули на них: вони згадують, як колись видиралися на старий платан… і от вже знову підіймаються ним угору, щоб поговорити про минуле й помріяти про інше завтра. Адже наближаються будівельні машини, сквер ось-ось перетворять на школу… А що, як майбутнє вже поруч і можна бути разом — і цього разу по-справжньому?