Для початку двадцятого століття Перша Світова війна, або як її називали сучасники – Велика війна, була найбільш кривавим конфліктом. Нові технічні засоби і відповідно способи ведення війни спричинили загибелі мільйонів солдатів та мирних мешканців. Ще ніколи до цього на порівняно невеликих площах лінії зіткнення не гинуло стільки солдатів. Але для сучасної української історії Перша світова набула ще одного терміну – забута війна. Адже незважаючи на те, що саме територією сучасної України проходила Східна лінія фронту країн, що протистояли в цьому світовому конфлікті досліджень Першої світової наразі досить мало. Можливо це спричинено тим, що під час війни не існувало української держави і відповідно в наступні роки не було потреби на державному рівні досліджувати цей кривавий конфлікт. Але саме Перша світова війна показала, що без власної держави українці будуть продовжувати вбивати один одного за інтереси інших держав. Тому книга «Велика війна 1914-1918 років і Україна. Історичні нариси» є актуальною історичною працею, що сприяє висвітлюванню важливих подій історії України. В цій дійсно фундаментальній праці висвітлено передумови військового конфлікту, зроблено акцент на українському питання в планах воюючих сторін. Окрім того висвітлено перебіг основних бойових дій на Східному фронті. Значний фактичний матеріал, витримки з архівних джерел роблять книгу особливо цікавою для широкого кола читачів.

Те з яким нехтуванням українці вивчають саме цю сторінку своєї історії, і те наскільки події Першої світової війни дуже нагадують події сучасної російсько-української війни не може не вражати... Зараз хоча і спостерігається деякий сплеск зацікавленості до цієї епохи, зокрема у вимірі художньої літератури та фільмів, але цього все ж замало, щоб осягнути весь масштаб трагедії, тому академічна база також дуже важлива, а це саме та книжка, яка може її вам надати. Під час прочитання вам буде зводити щелепу від люті, болю і розчарування, адже як так сталося, що такі натхненні люди в найсприятливий для перетворень час просто все втратили?! Як таке може бути зараз?! Чому цього ніхто не помічає?! Чому маса, яка не бажала змін, просто поховала під собою найкращих людей того часу? З усього видно, що приблизно ті ж питання турбували й самих дослідників, тому що гіркота просто пронизує ці здавалось би сухі наукові тексти... Проте варто зазначити, що в цій праці хоча й охоплюються майже всі аспекти війни, вони в більшості показані з боку Російської імперії, тому якщо ви шукаєте саме погляд з боку Австрійської імперії (українців з їх позицій), то вам доведеться ще трошки пошукати.

"Людство не винесло з неї жодних уроків, які б могли бути використані для уникнення воєн надалі. Навпаки, вона дала досвід ведення глобальних і зятяжних воєнних дій" Перед вами одна з найоб'ємніших праць про війну, яку досі дуже багато людей недооцінюють. Справа в тому, що наше суспільство досі перебуває в полоні радянської системи, яка робила надзвичайно великий акцент саме на Другій світовій війні, а Першу спотворила так, що українці не знають про неї фактично нічого! Пригадайте самі: в школі ми надзвичайно швидко проходимо тему Великої війни (а саме так першопочатково називалась війна 1914-1918 рр. поки її не затьмарила більшими звірствами наступна) майже мигцем, навіть не варто говорити про те наскільки не розкритим для школярів залишається питання участі українців у ній. Однак, в той же час на Другу світову виділяється щонайменше 4 урока, а якщо до цього додати дні пам'яті, святкування дня перемоги, визволення міст і т. д., то відразу стає зрозуміло чому Першу світову війну ще називають "забутою"... В книжці Велика війна розглядається і з точки зору історіографії, і світової політики, і участь України в ній, тому ви зможете знайти тут все, що шукали. В достовірності поданого матеріалу неможливо сумніватися, текст написано в науковому стилі, звичайно, але достатньо зрозумілому навіть для неспеціаліста, проте час від часу в написаному відчувається дуже чуйні нотки, тобто видно, що задіяним дослідникам не байдужа ця тема й вона турбує їх суто по-людськи. Воно й зрозуміло, адже коли читаєш про все, що відбувалося, просто неможливо сприймати це холодно.