Веди свій плуг понад кістками мертвих
Паперова книга | Код товару 341883
Yakaboo 5/5
Автор
Ольга Токарчук
Видавництво
Урбіно
Мова
Українська
Рік видання
2011
Перекладач
Божена Антоняк
Кількість сторінок
236 с.
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (135х205 мм)

Усе про книжку Веди свій плуг понад кістками мертвих

От издателя:

Героїня роману – звичайнісінька жінка, яку багато хто вважає трохи несповна розуму. Яніна Душейко, пенсіонерка, у минулому інженер, а зараз навчає дітей англійської в сільській школі й сторожує дачні будиночки. Вона захоплюється астрологією, любить тварин, а у вільний час разом з колишнім учнем перекладає вірші Вільяма Блейка. Коли в околиці починають знаходити вбитих, пані Душейко щиро намагається допомогти поліції й переконує її, що це тварини мстяться браконьєрам і мисливцям. Ніхто не вірить химерній пенсіонерці, уважаючи її за божевільну...

Характеристики
Автор
Ольга Токарчук
Видавництво
Урбіно
Мова
Українська
Рік видання
2011
Перекладач
Божена Антоняк
Кількість сторінок
236 с.
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (135х205 мм)
Рецензії
  • "Веди свій плуг понад кістками мертвих" 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Чи можна любити тварин більше ніж людей?
    Чому люди здатні безупинно вбивати тварин і називати це благородно - мистецтвом полювання? Ці та інші питання, хвилють кожного, хто прочитав детектив Ольги Токарчук "Веди свій плуг понад кістками мертвих".

    Яніна Душейко - головна героїня роману, спокійно могла б проживати свою безтурботну пенсію у Вроцлаві, але обирає для себе усамітнення з природою на хуторі поруч з лісовими тваринами і своїми собаками. Від часу до часу, вона наглядає за сусідніми літніми будиночками, навчає дітей англійської в сільській школі, захоплюється складанням гороскопів та перекладає поезію Блейка зі своїм колишнім учнем Дизєм.
    Життя серед незайманої природи їй настільки подобається, що до містечка вибирається в край рідко: заглянути до аптеки, понишпорити в магазині секонд хенду чи оплатити рахунки. Місцеві вважають її дивачкою, вона на це не зважає і продовжує займатись своїми улюбленими справами.
    Тільки мандруючи довколишніми лісами та галявинами пані Душейко, може годинами роздумувати про те, як воно все виглядатиме через мільйони років? Чи збережуться ті самі рослини? Чи колір неба залишиться таким самим? Чи зрушиться тектонічні плити й тут вирине пасмо високих гір? І звісно повсякчасне розмірковування над поезією Блейка.
    Здавалось, що може завадити такому прекрасному і чудовому аскетичному існуванню?
    Вбивство!
    Вона не може змиритись з жорстоким вбивством тих, кого любила і до кого щеміло її серце.
    Вирішує, що сама доля їй дає шанс урівноважити справедливість та розповісти про те, що хвилює її вже довгі роки. Вона публічно доносить інформацію до місцевих про виконавців жорстоких серійних вбивств, проте, на химерні оповідки жінки ніхто не зважає.
    Хоч в анотації до детективного роману чітко вказано вбивцю, я не могла повірити до самого кінця, авторка вміло тримала інтригу та запалювала цікавість на кожній сторінці.
    Для мене це перше знайомство з творчістю Олі Токарчук, воно мені шалено сподобалось і я хочу продовження!
  • Їм без людей краще... 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Днями фейсбучною стрічкою "прошмигнула" стаття з "Ґардіан" про тварин, яких зафіксували у чорнобильський зоні, а вони там не просто живуть, а добре живуть, їх все більше, і повертаються навіть ті види, які давненько занесені до Червоної книги... І висновок, який напрошується, - не така страшна радіація для тварин, як ...присутність людини. Там, де нас нема, - є життя...

    Такої самої думки головна героїня книги - Яніна Душейко, яка з усіх своїх сил воює з бракон`єрами і мисливцями. А ще є палкою прихильницею астрології, і полюбляє творчість Вільяма Блейка... Серед мешканців своєї місцини сливе емериткою-несповна-розуму, що збирає навколо себе таких самих диваків, і тварин любить більше, ніж людей...
    Насправді, це книга про людей-не-таких-як-усі, яких мало хто розуміє, інколи - їх бояться, але, здебільшого, з них сміються, і намагаються обмежити своє товариство "нормальними"... Хоча, саме оця божевільність чи дивакуватість - це, насправді, сміливість бути собою справжнім, не обмежувати себе чужими "рамками", і мати відвагу жити своїм життям і йти своєю дорогою...

    Дуже добра і світла книга, яка дає надію попри те, що є чотири трупи, невідомий убивця(і), одна "божевільна" і її друзі-диваки, а ще багато тварин... Твір про дружбу і любов, про нас і "інших", про розуміння і непорозуміння...

    Рекомендую для такого осіннього читання тим, хто хоче відволіктися від буденності, хто має почуття гумору, і очікує, хоч дуже своєрідного, але хеппі-енду :)
    Не рекомендую людям, які читають тільки, і виключно, "високу полицю", для яких "ще-вся-класика-не-перечитана", або хто не уявляє сюжету без кохання-пристрасті головних героїв...

    Приємного читання!

    П.С. Чудовий переклад з польської Божени Антоняк.
Купити - Веди свій плуг понад кістками мертвих
Веди свій плуг понад кістками мертвих
119 грн
Є в наявності
 

Рецензії Веди свій плуг понад кістками мертвих

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  • "Веди свій плуг понад кістками мертвих" 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Чи можна любити тварин більше ніж людей?
    Чому люди здатні безупинно вбивати тварин і називати це благородно - мистецтвом полювання? Ці та інші питання, хвилють кожного, хто прочитав детектив Ольги Токарчук "Веди свій плуг понад кістками мертвих".

    Яніна Душейко - головна героїня роману, спокійно могла б проживати свою безтурботну пенсію у Вроцлаві, але обирає для себе усамітнення з природою на хуторі поруч з лісовими тваринами і своїми собаками. Від часу до часу, вона наглядає за сусідніми літніми будиночками, навчає дітей англійської в сільській школі, захоплюється складанням гороскопів та перекладає поезію Блейка зі своїм колишнім учнем Дизєм.
    Життя серед незайманої природи їй настільки подобається, що до містечка вибирається в край рідко: заглянути до аптеки, понишпорити в магазині секонд хенду чи оплатити рахунки. Місцеві вважають її дивачкою, вона на це не зважає і продовжує займатись своїми улюбленими справами.
    Тільки мандруючи довколишніми лісами та галявинами пані Душейко, може годинами роздумувати про те, як воно все виглядатиме через мільйони років? Чи збережуться ті самі рослини? Чи колір неба залишиться таким самим? Чи зрушиться тектонічні плити й тут вирине пасмо високих гір? І звісно повсякчасне розмірковування над поезією Блейка.
    Здавалось, що може завадити такому прекрасному і чудовому аскетичному існуванню?
    Вбивство!
    Вона не може змиритись з жорстоким вбивством тих, кого любила і до кого щеміло її серце.
    Вирішує, що сама доля їй дає шанс урівноважити справедливість та розповісти про те, що хвилює її вже довгі роки. Вона публічно доносить інформацію до місцевих про виконавців жорстоких серійних вбивств, проте, на химерні оповідки жінки ніхто не зважає.
    Хоч в анотації до детективного роману чітко вказано вбивцю, я не могла повірити до самого кінця, авторка вміло тримала інтригу та запалювала цікавість на кожній сторінці.
    Для мене це перше знайомство з творчістю Олі Токарчук, воно мені шалено сподобалось і я хочу продовження!
  • Їм без людей краще... 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Днями фейсбучною стрічкою "прошмигнула" стаття з "Ґардіан" про тварин, яких зафіксували у чорнобильський зоні, а вони там не просто живуть, а добре живуть, їх все більше, і повертаються навіть ті види, які давненько занесені до Червоної книги... І висновок, який напрошується, - не така страшна радіація для тварин, як ...присутність людини. Там, де нас нема, - є життя...

    Такої самої думки головна героїня книги - Яніна Душейко, яка з усіх своїх сил воює з бракон`єрами і мисливцями. А ще є палкою прихильницею астрології, і полюбляє творчість Вільяма Блейка... Серед мешканців своєї місцини сливе емериткою-несповна-розуму, що збирає навколо себе таких самих диваків, і тварин любить більше, ніж людей...
    Насправді, це книга про людей-не-таких-як-усі, яких мало хто розуміє, інколи - їх бояться, але, здебільшого, з них сміються, і намагаються обмежити своє товариство "нормальними"... Хоча, саме оця божевільність чи дивакуватість - це, насправді, сміливість бути собою справжнім, не обмежувати себе чужими "рамками", і мати відвагу жити своїм життям і йти своєю дорогою...

    Дуже добра і світла книга, яка дає надію попри те, що є чотири трупи, невідомий убивця(і), одна "божевільна" і її друзі-диваки, а ще багато тварин... Твір про дружбу і любов, про нас і "інших", про розуміння і непорозуміння...

    Рекомендую для такого осіннього читання тим, хто хоче відволіктися від буденності, хто має почуття гумору, і очікує, хоч дуже своєрідного, але хеппі-енду :)
    Не рекомендую людям, які читають тільки, і виключно, "високу полицю", для яких "ще-вся-класика-не-перечитана", або хто не уявляє сюжету без кохання-пристрасті головних героїв...

    Приємного читання!

    П.С. Чудовий переклад з польської Божени Антоняк.
  • Неймовірно потужна книга!
    Читав її відразу після бакманівської Брітт-Марі. І, увесь час намагався натягнути Брітт Марі, на головну героїню Яніну Душейко. Хоча вона, якщо чесно, не любить, коли її називають на ім'я. Краще - пані Душейко. Не Душенька! А ДУШЕЙКО!
    Обидві вже старші жінки, обидві опинилися у якійсь глушині, обидві борються, тільки якщо Брітт Марі бореться, в основному з собою, то Яніна бореться з космічною несправедливістю світу.
    Яніна живе в лісистій місцевості Польщі, десь на кордоні з Чехією. Вона взимку доглядає будинки різних людей, які приїздять сюди на літо. Також вона викладає англійську дітям у місцевій школі. Дуже вправна в астрології і може, за допомогою зірок, передбачити чи пояснити будь-що. А ще, вона дуже любить тварин, і тих, що живуть у лісі, і тих, які поруч з людьми.
    І ця любов ранить її серце, коли вона бачить, як жорстоко чинять з тваринами місцеві мисливці та браконьєри.
    Вона намагається достукатися до них. Вони лише сміються. Вона звертається до влади. Та відмахується від неї, як від мухи. Яніна виявляється безсила щось вдіяти.
    Але раптом, гине один з мисливців. І Яніна впевнена, що це сам ліс, духи лісу, самі тварини, не в силах більше це терпіти, почали вбивати...
    Ну що? Мурашки побігли по тілу? То беріть і читайте, що там далі!
 

Характеристики Веди свій плуг понад кістками мертвих

Автор
Ольга Токарчук
Видавництво
Урбіно
Мова
Українська
Рік видання
2011
Перекладач
Божена Антоняк
Кількість сторінок
236 с.
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Тираж
2000
ISBN
978-966-2486-04-9
Вага
250 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Польщі
Література за періодами
Сучасна література