В'язні зеленої дачі
Паперова книга | Код товару 928658
Yakaboo 4.5/5
Автор
Володимир Лис
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
272
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда

Усе про книжку В'язні зеленої дачі

Як же не хотілося молодому економістові Юрку їхати в той невідомий Вербівськ! Та хіба можна відмовити самому Іванові Банчуку, першому секретареві тамтешнього райкому партії? Ще й це дивне попередження від незнайомки… Чому вона сказала, що там він потрапить до жорстокої банди? Пророцтво справдиться через роки, в незалежній Україні, коли вже солідний бізнесмен Юрій отримає анонімного листа із вимогою відновити сумнозвісну зелену дачу. Чоловік іще не здогадується, що невдовзі він, той-таки Банчук і лікарка Таїса, яка попереджала про небезпеку, перетворяться на в’язнів цього будинку. Бо у долі свої розрахунки і рахунки, за якими треба платити…

Про автора:

Володимир Лис — відомий український журналіст, прозаїк і драматург. Його називають справжнім народним письменником і феноменом сучасності. Він є володарем численних престижних літературних премій, серед яких титул «Золотий письменник України»; багаторазовим призером «Коронації слова», автором уже легендарного «Століття Якова» — «Найкращого роману десятиріччя», що ліг в основу однієї з найбільш успішних екранізацій останніх років.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Володимир Лис
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
272
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    В’яні зеленої дачі 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Чудова і досить таки цікава книга талановитого українського письменника Володимира Лиса не відпускала мене від себе, допоки я не перегорнула її останню сторінку. Читається дуже легко і швидко за один день. Тут є все, що може зацікавити читача. Це і закручений сюжет, драма, детектив, любовна лінія, плетиво доль і стежок життя персонажів роману, а також чудова українська мова. Книга сподобалася і однозначну раджу до прочитання.
    Отже, перший секретар райкому партій, лікарка звичайної державної поліклініки, серйозні бізнесмени та молодий студент юридичного факультету. Всі вони будуть зв’язані однієї ниткою долі, яка врешті решт з’єднає їх докупи у загадковій зеленій дачі у містечку Вербівськ, що знаходиться десь у Львівській чи Волинській області.
    Насправді книга набагато глибша, ніж може здатися на перший погляд. Вона не лише показує як інколи помилки молодості можуть вплинути на все подальше життя. Ця книга насамперед про шлях людини до себе. Про те ким ти маєш бути і ким ти себе пізнаєш.
  •  
    Роман з присмаком детективу 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Люблю книги цього автора за легкість читання, гостроту сюжету та катарсис наприкінці твору.
    Цього разу відкрила для себе нового Лиса - майстра детективу. Жанр твору - роман, але автор настільки вміло розкриває сюжет і засекречує нові елементи, що книга просто не відпускає до останньої сторінки. А після є над чим подумати. Пригадуються, як перепліталися долі героїв та й співставляється їхнє життя, а точніше його світла та темна сторони. Фінал був неочікуваний.
    До книг Володимира Лиса я повертаюся знову і знову. Точно переконана, що це завжди щось цікаве і захоплююче. Цього разу автор виправдав надії. Не знаю, звідки він черпає натхнення, але всі його твори настільки різні, що навіть схожості знайти тяжко. Порівняно з попередніми, тут автор дає читачеві нагоду провести своє власне розслідування, проаналізувати поведінку герої і зробити висновок, що всі ми родом з дитинства і наші вчинки це відображення того, як нас любили чи недолюбили.
    Читається дуже швидко і легко. Дуже рада, що придбала її.
Купити - В'язні зеленої дачі
В'язні зеленої дачі
120 грн
Немає в наявності
 
Інформація про автора
Володимир Лис
Володимир Лис

Український прозаїк, автор п'єс і журналіст Володимир Савович Лис отримав широку популярність як народний синоптик, чиї довгострокові прогнози на рік регулярно збуваються. Однак не менш вагомих успіхів він домігся на письменницькому терені. Купити книги Володимира Лиса прагне вже не одне покоління українців, підкорених глибиною порушених у них питань, оригінальним поглядом на дійсність і масштабні...

Детальніше

Рецензії В'язні зеленої дачі

  •  
    В’яні зеленої дачі 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Чудова і досить таки цікава книга талановитого українського письменника Володимира Лиса не відпускала мене від себе, допоки я не перегорнула її останню сторінку. Читається дуже легко і швидко за один день. Тут є все, що може зацікавити читача. Це і закручений сюжет, драма, детектив, любовна лінія, плетиво доль і стежок життя персонажів роману, а також чудова українська мова. Книга сподобалася і однозначну раджу до прочитання.
    Отже, перший секретар райкому партій, лікарка звичайної державної поліклініки, серйозні бізнесмени та молодий студент юридичного факультету. Всі вони будуть зв’язані однієї ниткою долі, яка врешті решт з’єднає їх докупи у загадковій зеленій дачі у містечку Вербівськ, що знаходиться десь у Львівській чи Волинській області.
    Насправді книга набагато глибша, ніж може здатися на перший погляд. Вона не лише показує як інколи помилки молодості можуть вплинути на все подальше життя. Ця книга насамперед про шлях людини до себе. Про те ким ти маєш бути і ким ти себе пізнаєш.
  •  
    Роман з присмаком детективу 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Люблю книги цього автора за легкість читання, гостроту сюжету та катарсис наприкінці твору.
    Цього разу відкрила для себе нового Лиса - майстра детективу. Жанр твору - роман, але автор настільки вміло розкриває сюжет і засекречує нові елементи, що книга просто не відпускає до останньої сторінки. А після є над чим подумати. Пригадуються, як перепліталися долі героїв та й співставляється їхнє життя, а точніше його світла та темна сторони. Фінал був неочікуваний.
    До книг Володимира Лиса я повертаюся знову і знову. Точно переконана, що це завжди щось цікаве і захоплююче. Цього разу автор виправдав надії. Не знаю, звідки він черпає натхнення, але всі його твори настільки різні, що навіть схожості знайти тяжко. Порівняно з попередніми, тут автор дає читачеві нагоду провести своє власне розслідування, проаналізувати поведінку герої і зробити висновок, що всі ми родом з дитинства і наші вчинки це відображення того, як нас любили чи недолюбили.
    Читається дуже швидко і легко. Дуже рада, що придбала її.
  •  
    В'язні дачі і не тільки...
    Я фанат творчості Володимира Лиса. От подобається його мова, манера письма, сюжети. Але найбільше подобаються його книги про давніші часи. А от книга "В'язні зеленої дачі" для мене була несподіванкою. І весь час читання до мене приходила думка " це не той Лис, творчість якого я люблю.
    Я не можу сказати, що книга взагалі не сподобалася, сюжет небанальний, є інтрига. Розповідь ведеться про розпутство чиновників ще в Радянському Союзі, і продовжується в наші часи. Дуже вразила деяка брутальність роману, "гола правда". І тут ми бачимо героїв не тільки в'язнів зеленого будиночку, але й в'язнів своїх пороків, почуттів, бажання до наживи.
    В романі описується два періоди: один про минуле, де дача належала чиновнику Принципалу, другий про теперішнє, коли дача перейшла в руки Середи, який також вибився у "верхи". Таке враження, що сам будинок викриває справжню суть людей, які там знаходяться.
    Доля кожного героя незвичайна, деколи трагічна. У романі є моменти, які "беруть за душу". Книгу можу радити до прочитання.
  •  
    В'язні зеленої дачі
    З 1988 року до сьогодні, Львів-Вербівськ.
    В Вербівську є зелена дача, яка стала місцем розпусти, горя, початком та кінцем багатьох доль.
    Юрій Середа отримує направлення на роботу в м. Вербівськ, як він не викручується і неохоче дивиться в бік цього міста, але життя все одно скерувало його у Вербівськ.
    Таїсія, молода практикантка, пристає на угоду з Принципалом - партійним працівником і обмінює "дещо" на квартиру та роботу у Львові.
    Рамінник, Галина, Ігор і численна кількість героїв, життя котрих не було ідеальним, праведним, але, тим не менш, кожен хотів знайти своє щастя.
    Крім історії "про життя", окремо виділю лінію політичних устроїв, звичаїв та правил, які "прийняті" в політиці та режимі.

    "В'язні зеленої дачі" - роман Володимира Лиса, який завоював любов читача своїми романами: "Століття Якова", "Соло для Соломії", "Діва Млинища".
    Про життя людей, на долю яких випадають різні випробування. Про життя, яке воно є: з помилками, гріхами, жалем.
    Незважаючи на те, що кожен герой робить осудні вчинки, до них відчувається жаль та співчуття. Життя одне і не кожен зумів прожити його безхмарно і по совісті.
    Одна з найемоційніших книг Володимира Лиса. Якщо вам сподобались вище згадані, то сподобається і "В'язні зеленої дачі".
  •  
    Забагато всього
    Я обожнюю деякі твори Володимира Лиса. "Століття Якова" і "Країна гіркої ніжності" взагалі можна вважати моїми улюбленими творами сучасної української літератури. Але конкретно цей твір автора трішки мене розчарував, сам по собі він, можливо, і не поганий, от тільки я чекала іншого. А те, що я отримала, зовсім не відповідає моїм очікуванням.

    Початок роману мені сподобався. Класичні, на жаль, для України проблеми: всевладдя чиновників, беззаконня, приниження звичайних людей. До цього ж додається загадка, навіщо молодого спеціаліста зі Львова так активно закликають приїхати до району? Чому незнайомка так намагається його відмовити від цього?

    Чомусь мені це нагадало інший твір автора - І прибуде суддя, і це не надто добре, бо цей роман теж мені не сподобався.

    З розвитком сюжету з'явилось, на мою скромну думку, надто багато сюжетних відгалужень, надто багато подій. Зради, нещасливе кохання, позашлюбні діти, помсти - явний перебір. Надто мелодраматично, надто схоже на якусь дешеву мильну оперу.

    До речі, на головне запитання, чому цього хлопця так закликали сюди, я так і не отримала. Рушниця не вистрілила.

    Автора я продовжу читати, і в пам'ять про його попередні твори, я поставлю роману четвірку. Але взагалі він не тягне і на трійку, принаймні на мій смак.
  •  
    на один раз прочитати можна...
    Я книгу прочитала, але якогось особливого захоплення чи занурення в історію зі мною не трапилося, навпаки, нічого не втратила б якби й не читала, тому можна зробити висновок, що я з книгою була на різних хвилях.
    Не скажу, що книга була відверто нудною, чи що я знала наперед, чим все закінчиться, але не було й іскри інтересу, щоб хотіти знати, що ж там далі буде. Очевидно, Володимир Лис просто не мій письменник, або ж сам "В'язень" не моя книга.
    Історія, яку показує автор, життєва, там багато чого намішано і якщо добре копнути, то можна побачити й те, що сказано/показано між рядків для уважного читача. Якщо ви полюбляєте такі життєво-сльозливі і дещо наївні історії - тоді вам безперечно сподобається, але для мене у книзі має бути динаміка й іскра, щоб я нею горіла і не могла відірватися - тут я цього не отримала.
    Можливо книга мені не зайшла, бо надто сильно нагадувала типову українську літературу, в якій не може все закінчитися "і жили вони довго та щасливо"... Не знаю.
    Навіть не знаю, чи продовжуватиму своє знайомство з творчістю Лиса. Зараз такого бажання не маю.
  •  
    Цікава драма-детектив
    Відкрила для себе письменника Володимира Лиса як майстра детектива...
    Цікава історія про невеличке містечко Вербівськ на Волині, де знаходиться така собі Зелена дача, де місцевий авторитет, перший секретар райкому партії, за кличкою, - Принципал розважається з дівчатами, яка за дивних обставин згорає, коли молодий економіст Юрко приїжджає в містечко на прохання того самого Принципала... Юркові й так не хотілося їхати, тим більше, що йому лікарка поліклініки напророкувала йому, що там він потрапить до місцевої банди...Це цікава історія про радянську тоталітарну систему в дії на прикладі невеликого містечка...

    А через 18 років, йому вже відомому бізнесмену Юрію надходить анонімний лист с проханням відбудувати Зелену Дачу... і де він і ще декілька людей стануть її в‘язнями...

    Цікавий сюжет, авторська мова, книжка про долю, про людські вчинки, емоції, й навіть вбивства й книжка про те, що за всі вчинки в житті доводиться платити... Насправді в книзі дуже багато про людські почуття, багато людей і героїв...

    Дуже сподобалась, рекомендую прочитати!!
  •  
    "Життя прожить - не воду перейти"
    В. Лис із самого початку розділяє твір на дві паралельні сюжетні лінії, які згодом добряче таки переплетуться.
    В одній, відкрито і вже нікого не боячись, чорним пером описує місцеву владу Вербівська, партійну верхівку 80-х - 90-х років минулого століття. Письменник в творі сам називає їх "банда негідників і гвалтівників", де правителем був партійний працівник, перший секретар райкому, місцевий монарх. Автор описує їхні п"яні гульбища, колективні оргії, зламані долі молодих дівчат, погрози. Попадає під їхній вплив і героїня твору Таїса. Від такого знайомства вона вже згодом "тремтіла від страху, втягнута в якусь незрозумілу гру, де була учасницею, іграшкою, річчю-атрибутом"(слова автора). Звірячі чоловічі інстинкти були неприємними до нудоти.
    І друга лінія твору, як інша сторона медалі: молодь країни, студенти, легке і невимушене спілкування між собою, обговорення цінностей та стилю життя. Молоді люди збираються після роботи погомоніти в кав"ярні, проводять весело вихідні, сперечаються, розважаються, без боязні говорять про політику та критикують владу. Це все була золота Львівська молодь, серед якої був герой твору Юрій Середа. Згодом через десятки років життя він створить свою імперію і назве її "Мікроімперія Юрія Середи".Стане власником багатьох об"єктів нерухомості - місцевим бізнесменом.
    І з"єднає ці дві життєві лінії найголовніший герой твору - нежива істота - сумнозвісний зелений будиночок у зеленому сосновому лісі - дача першого секретаря. Цей будинок принесе усім персонажам пекучий біль, сльози, душевні муки, навіть смерть, і не одну. Таїса, яка все це пережила і дожила до часів незалежної України, вже на старості міркує з жалем про молоді роки. Правду кажуть "життя прожить - не воду перейти".
    Для мене твір важкий, після прочитання на душі залишилась порожнеча.
  •  
    В'язні зеленої дачі
    Завжди подобалися твори Лиса, його стиль. "Століття Якова", "Маска", "Соло для Соломії" - радив всім своїм знайомим. А от з "В'язнями" щось пішло не так, як на мене...

    Відверто кажучи, не розумію настільки захопливих відгуків. В мене особисто, склалося таке враження, що автор задумав масштабне "полотно" над яким планував працювати довгий період, але після написання зав'язки роману (яка справді вийшла багатообіцяючою), видавці почали підганяти, аби пошвидше випустити чергову книгу.

    Як результат, купа сюжетних ліній, і фактично жодна до кінця не пропрацьована. Персонажі, які мали б розкрити себе, але не розкрили. Вже в середині книги вони починають вискакувати в паралельних сюжетних лініях, як "Марко з конопель" - без ніякої логічної увязки. Під кінець книги, взагалі, автор настільки прискорюється, що міг би позмагатися з Усейном Болтом на стометрівці.

    Детективна складова яка вимальовувалась на початку твору - надзвичайно слабка. Вчинки героїв незрозумілі, нелогічні.

    Після читання залишається запитання: "Що це було?". На мій погляд не дуже вдала "солянка" з різних жанрів. Всього потроху, але якось сирувато й несмачно. Три зірки (тільки за початок, який вийшов непоганим)
 
Характеристики В'язні зеленої дачі
Автор
Володимир Лис
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
272
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
Minion Pro
Тираж
11 000
ISBN
978-617-12-5876-1
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора В'язні зеленої дачі