Друга частина тримає планку. Та сама атмосфера, ті самі улюблені персонажі, до яких уже так звикла, що читалося навіть важче, бо надто за них переживаєш. Інтимних сцен стало більше: у першій був один епізод, а тут їх додали добряче, і вони дуже гарячі. Але водночас подані акуратно й ніжно, так що не вибивають із ритму історії. Герої стали рідними, за них хочеться вболівати до їхнього довго і щасливо. Троп від ворогів до закоханих тут досі дуже відчутний. Зараз вони на етапі, коли намагаються все влаштувати так, як їм треба, і врятувати один одного від наслідків. Тепер просто чекаю на третю частину й на переклад. Сподіваюсь в наступному року.