У злиднях Парижа і Лондона
Паперова книга | Код товару 833242
Yakaboo 4.9/5
Автор
Джордж Орвелл
Видавництво
Видавництво Жупанського
Серія книг
Майстри світової прози
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1938
Перекладач
Єгор Поляков
Кількість сторінок
232

Усе про книжку У злиднях Парижа і Лондона

Джордж Орвелл (1903-1950) - англійський письменник і публіцист, який став знаменитим завдяки найвідомішому роману в жанрі антиутопії «1984», де він змалював жахливе тоталітарне суспільство майбутнього, а також повісті “Колгосп тварин”, де в алегоричній формі розповідається про часи становлення СРСР.

Проте свій творчий шлях Орвелл розпочав із несподіваного за тематикою і вражаючого за своєю відвертістю автобіографічного роману “У злиднях Парижа і Лондона”, в якому він з притаманною йому проникливістю і майстерністю описує досвід власних поневірянь серед соціальних низів двох тогочасних світових столиць - Парижа та Лондона. Напівголодне життя, тяжка праця по вісімнадцять годин на добу, всілякі шахраї та шляхетні обірванці - Орвелл знайомить читача зі світом, який "добропорядний член суспільства" зазвичай воліє не помічати, але який, водночас, завжди поруч нас.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Джордж Орвелл
Видавництво
Видавництво Жупанського
Серія книг
Майстри світової прози
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1938
Перекладач
Єгор Поляков
Кількість сторінок
232
Рецензії
  •  
    О, згубне зло, життя в злиденності! Джеффрі Чосер 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Шляхетні обірванці і життя серед соціальних низів- так коротко можна охарактеризувати про що ця книга)) Уявіть собі розкіш сучасного Лондона і Парижа. Ці дві столиці були по-своєму розкішними і в час написання цієї книги, а це, як я зрозумів, приблизно 1930-ті +-, роки. Так от, Орвелл, у цьому автобіографічному романі, знайомить читача зі світом, який знаходиться паралельно зі світом розкоші світових столиць, але при цьому, є абсолютно протилежним. Життя в маленькій орендованій кімнатці, яка кишить клопами і знаходиться по вулиці Кок д'Ор в Парижі, виживання на останні франки і пенні, які ще залишилися в кишенні, здавання ледь не останнього одягу в ломбард, знайомства із такими ж людьми, які колись ночували в найкращих готелях Парижу, але втративши все, шукали там роботи охоронцями, щоденні блукання по Парижу і пошуки хоча б якоїсь роботи, щоб заробити на їду, знайомство з шахраями, які розводили на гроші- це і не тільки чекає на читача, який вирішить поринути з головою в описаний з притаманною Орвеллу, проникністю, відвертістю, майстерністю- власний досвід поневірянь в молоді роки. Книга є надзвичайно захоплива, читається на одному подиху, як і решта книг Орвелла. Однозначно рекомендую)
  •  
    Пострашнее Достоевского 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Совершенно другой Оруэлл в этом романе. Чтение не для слабонервных, конечно, потому что начинаешь отождествляться с такими обстоятельствами и хочется мир взорвать ко всем чертям. Я для себя так и не ответил на вопрос, может ли современный человек видеть мир как "широкую картинку", осознавать, что вот так как в этом романе в эту минуту по всему миру живет огромное количество людей, а параллельно им люди строят планы на счастье, выбирают какую купить машину, а параллельно есть некто Роман Абрамович, у которого яхта такая огромная, что никто не хочет пускать ее ни в один порт, а еще параллельно есть Дональд Трамп, который считает, что бедные сами виноваты в том, что они бедные, и вообще "Думай и богатей"... и еще вся эта нескончаемая "мотивационная литература", которая заставляет людей лезть наверх без оглядки. И как им живется там на верху? Все это вместе называется человечеством, а я зовусь человеком. Но кто в этом мире - я? И как я должен ко всему относиться, если предложение "отобрать и поделить", тоже не кажется мне привлекательным?
    Перевод мог бы быть лучше.
Купити - У злиднях Парижа і Лондона
У злиднях Парижа і Лондона
101 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Джордж Орвелл
Джордж Орвелл

Сучасному читачеві потрібно купити книги Джорджа Орвелла, тому що описана у них дійсність дивовижно нагадує нашу. Тому так вагомо звучать зроблені автором застереження. У творах Д. Орвелла відбилися його погляди на події у суспільно-політичному житті Європи і Росії. Причому авторська позиція не вписується у рамки лівого чи правого руху, що не заважає тим та іншим спиратися на неї у суперечках з оп...

Детальніше

Рецензії У злиднях Парижа і Лондона

4.9/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    О, згубне зло, життя в злиденності! Джеффрі Чосер 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Шляхетні обірванці і життя серед соціальних низів- так коротко можна охарактеризувати про що ця книга)) Уявіть собі розкіш сучасного Лондона і Парижа. Ці дві столиці були по-своєму розкішними і в час написання цієї книги, а це, як я зрозумів, приблизно 1930-ті +-, роки. Так от, Орвелл, у цьому автобіографічному романі, знайомить читача зі світом, який знаходиться паралельно зі світом розкоші світових столиць, але при цьому, є абсолютно протилежним. Життя в маленькій орендованій кімнатці, яка кишить клопами і знаходиться по вулиці Кок д'Ор в Парижі, виживання на останні франки і пенні, які ще залишилися в кишенні, здавання ледь не останнього одягу в ломбард, знайомства із такими ж людьми, які колись ночували в найкращих готелях Парижу, але втративши все, шукали там роботи охоронцями, щоденні блукання по Парижу і пошуки хоча б якоїсь роботи, щоб заробити на їду, знайомство з шахраями, які розводили на гроші- це і не тільки чекає на читача, який вирішить поринути з головою в описаний з притаманною Орвеллу, проникністю, відвертістю, майстерністю- власний досвід поневірянь в молоді роки. Книга є надзвичайно захоплива, читається на одному подиху, як і решта книг Орвелла. Однозначно рекомендую)
  •  
    Пострашнее Достоевского 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Совершенно другой Оруэлл в этом романе. Чтение не для слабонервных, конечно, потому что начинаешь отождествляться с такими обстоятельствами и хочется мир взорвать ко всем чертям. Я для себя так и не ответил на вопрос, может ли современный человек видеть мир как "широкую картинку", осознавать, что вот так как в этом романе в эту минуту по всему миру живет огромное количество людей, а параллельно им люди строят планы на счастье, выбирают какую купить машину, а параллельно есть некто Роман Абрамович, у которого яхта такая огромная, что никто не хочет пускать ее ни в один порт, а еще параллельно есть Дональд Трамп, который считает, что бедные сами виноваты в том, что они бедные, и вообще "Думай и богатей"... и еще вся эта нескончаемая "мотивационная литература", которая заставляет людей лезть наверх без оглядки. И как им живется там на верху? Все это вместе называется человечеством, а я зовусь человеком. Но кто в этом мире - я? И как я должен ко всему относиться, если предложение "отобрать и поделить", тоже не кажется мне привлекательным?
    Перевод мог бы быть лучше.
  •  
    І знову Орвелл у всій красі 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Для шанувальників автора книга обов’язкова до читання. Це звісно не "Колгосп тварин" і навіть не "1984". Та гнітуча атмосфера безвиході й приреченості прослідковується уже з перших рядків і не відпускає навіть після прочитання. Роман неквапливий, монотонний і часто повторюваний в дрібницях. Та це аж ніяк не псує картини і змушує співпереживати герою. Описане в романі життя потворне, жорстоке та безглузде. Як власне і оточуюча нас буденність. Дарма, що ми вперто намагаємося її не помічати. Якщо коротко по основних посилах книги то:
    - багатий ти чи бідний залишатися людиною можна завжди і всюди - було б воля й бажання;
    - якою б тяжкою й огидною не була робота, не вона ганьбить людину, а вчинки;
    - щоб потрапити у світ багатіїв та вельмож людині потрібно довести свою приналежність постійним фальшем, лицемірством, показовістю і т.д. У світі бідняків ти опиняєшся без всяких передумов і претензій;
    - працюючи плонжером автор гаяв ввесь свій час щоб не опинитися на вулиці й померти від голоду. Не бачачи білого світу ми нині працюємо як навіжені щоб придбати і обкластися речами непотрібними й в сущності своїй нічого не вартими;
    - якщо не здоровий глузд, то голод і злидні вже точно змусять вас змінити думку про фундаментальні речі.
  •  
    «Бідність так принижує людей, що вони соромляться навіть своїх чеснот»
    Це вже не перша книга Орвелла, яку я мала змогу прочитати. Але те, що вона досить суттєво відрізняється від інших його творів - факт. За тематикою це автобіографічний роман. Автор знайомить нас зі світом,який би ми ніколи не хотіли бачити.
    Париж і Лондон....Два велетенські міста, які так приваблюють мандрівників. Навряд чи кожен подорожуючий буде шукати зустрічі з найнижчим прошарком суспільства.
    Дуже сподобалися філософські роздуми Орвелла про стан бідняків та й узагалі про економіку. Адже дійсно, якби були такі місця, де люди могли б працювати за їжу і місце для ночівлі, то це було би вигідно для всіх: як для загальної економіки, так і для народу.
    Розповіді про роботу у ресторані, а саме інший бік кухні, місцями шокували. Бо і справді, коли приходиш до будь-якого закладу, то ти і гадки не маєш як і де саме готується твоя їжа. Найстрашніше, що ресторан, де працював герой був не найгірший. Але і в більш пристойних закладах ситуація була не краща. Прямолінійність, відвертість та відкритість. Автор не боїться описувати все таким, яким воно є. Вже на перших сторінках(при описі готелю, де жив головний герой) можна відчути певний дискомфорт. Спочатку мені хотілося порівняти життя у Лондоні та життя Парижі, але то марна справа. Хоча, якщо в Парижі герой мав хоч якусь робота, то в Лондоні він взагалі немає нічого. Взагалі ці два міста досить яскраво протиставляються. Якщо в Парижі - бідність, це лише стан. І у тебе є всі шанси піти на роботу і почати заробляти, то в Лондоні це ніби професія. Люди не просто ніде не працюють, у них навіть немає думок про це. Інколи здається, що їх все влаштовує.
    Ми часто нарікаємо на важке життя, але прочитавши «У злиднях Парижа і Лондона», ти починаєш цінувати все, що у тебе. Бо немає нічого страшнішого, аніж залишитися сам на сам у чужому місті без шматка хліба та жодного пенні у кишені.
    Насправді, після цього роману я якось переосмислила своє ставлення до життя. Бо сьогодні ти ніби то маєш все, а вже завтра у тебе немає нічого. Ніхто не застрахований від життя на вулиці. Це страшно.
    А книгу можу сміливо рекомендувати до прочитання! Це прекрасна можливість познайомитися не лише з «іншим» світом, але і з творчістю Джорджа Орвелла.Проте, тепер у мене виникло бажання познайомитися з біографією письменника. Бо роман є автобіографічним. І хочеться дізнатися, що ж змусило автора написати цю книгу. А кінці лише додам, що видання від видавництва Жупанського - прекрасне та якісне.
  •  
    Польові дослідження європейських злиднів
    Прочитавши назву книги можна подумати, що це звичайна художня проза, але насправді це майже документалістика, причому тут описана історія пережита особисто автором. Може здатись дивним, як Джордж Орвелл (справжнє ім'я Ерік Артур Блер), котрий народився в аристократичній родині, отримав непогану освіту, мав нагоду пережити подібну життєву ситуацію. Але зауважу, що не всі англійські аристократи вирізняються багатством, а саме така участь спіткала і родину Блерів. До того, як стати письменником Орвелл служив в Східних колоніях: Індії та Бірмі, а згодом повернувшись в Європу на перших порах вів доволі бідне життя. Перебуваючи в Парижі, де Орвелл підробляв репетитором та винаймав кімнату, він раптово втратив роботу, а оскільки накопичених коштів залишилось доволі мало, розпочав шукати такий сякий підробіток, аби тільки оплатити своє проживання і трохи харчуватись. Орвелл змальовує постійну виснажливу круговерть важкої роботи, яку ще й довгенько доводилось шукати, постійного недоїдання, закладання-перезакладання своїх скромних пожитків у ломбарді. Навіть найбільш “зубожілий” читач читаючи ці рядки починає себе відчувати справжнім буржуа в порівнянні з ним. Найяскравіше Орвелл описує враження від роботи в готелі, де він працював на найнижчій посаді, такого собі “принеси-подай”. Він так яскраво описав структуру роботи цього готелю і ресторану при ньому, всі хитрі прийомчики персоналу, повну антисанітарію, що можна подумати, а чи це не двозірковий готель в Туреччині, але ні, це був доволі респектабельний заклад в гламурному Парижі. Ціла низка невдач, які його супроводжували в Парижі та обіцянка англійського друга посприяти йому в отриманні роботи в Лондоні привели його в Англію. Але й тут доля посміялась з нього, адже обіцяну роботу відтермінували на декілька місяців, тож він знову був змушений вести бідне життя, але тепер взагалі у ролі волоцюги. Англійські закони того часу були суворіші французьких, просто так переночувати на вулиці не дозволялось - це означало арешт, так само, як і підозра в волоцюзстві. Варіантів було два: нічліжки, де за декілька пенні можна було провести ніч та робітні доми з безкоштовним проживанням та навіть нібито харчем, але неймовірно строгими правилами і умовами майже, як у в'язниці. Орвелл спробував обидва варіанти і визнав їх однаково препоганими. Джек Лондон у свій час також пробував жити бідним життям в Лондоні, але це для нього це був експеримент, котрий можна було завершити у будь-який момент, Орвелл ж мусів відбути його до кінця. Він визнає, що для звичайної людини, практично немає виходу з цього “дна”: відсутність нормального харчування та сну позбавляють сил, відсутність сил не дає змоги підзаробити, а це призводить до ще гіршого харчування і т.д. Людина поступово деградує, в ній залишаються лише тваринні інстинкти, страх, постійне прагнення сну та їжі. Автор абсолютно не прикрашає свою історію, описує всі свої думки і спостереження, демонструючи читачеві грань за якою життя практично відсутнє. Ця книга - це застереження, що опустившись певного рівня людина може в ньому застрягнути до кінця життя. І не тіште себе ілюзіями, що цього з вами не може статись.
  •  
    Про тих, кого не помічають
    Перед цією книгою читала 1984 і Скотний двор. Що я можу сказати. В стилі Оруелла. Але ця книга - У злиднях Парижа і Лондона - більше схожа на путівник чи щоденник, чи історію пригоди, яку автор повідає від першої особи ,що дає нам підстави вважати книгу автобіографічною.
    Історія починається з початку злиднів головного героя - спочатку він закладав речі, потім розтягував рештки грошей, потім шукав роботу, потім таки працював, але як! 15-17 годин в підземеллі - підвал під підвалом, 50 градусів спеки і шалений ритм - посудомийник і раб раба, як казав сам Оруел.
    Дуже яскраво передана темна сторона Парижа - а саме - маргінальна, бідна, найменш поважна - заробітчани, іноземці, ті, хто втратив житло і засоби існування, повії, злодії та низькооплачувані робітники.
    Але повіривши в те, що героя чекає краща робота - він звільняється і переїжджає до Лондона. Де все знову йде шкереберть і він стає волоцюгою. І тут починається умовна друга частина твору - розповіді про наслідки, лондонських волоцюг і поневіряння бідного прошарку суспільства Англії. Ця частина мені сподобалась менше, вона більше фактажна і суха.
    Взагалі ж - чудова книга, яка відкриває нам те, що зазвичай обходять, що не прийнято освітлювати і описувати, та й ніхто особливо не знає як то - бути волоцюгою, з письменників. А ті,хто знають - намагаються оминути такі спогади і не писати про те, чого соромляться.
    Чимось книга нагадала мені роман Голод Гамсуна.
  •  
    Бідність
    "У злиднях Парижа і Лондона" роман Джорджа Орвелла виданий в 1930-х роках в Великій Британії. Роман в багато чому автобіографічний, адже велика частина з того, що було написано траплялося з автором під час життя в Парижі чи Лондоні. Головною темою роману є бідність, над котрою автор розмірковує на протязі всього роману, намагаючись пояснити її причини. «Чому людина опиняється в скруті?Чому держава не звертає на це уваги? Чому, якщо ти волоцюга то зразу стаєш небезпечним для суспільства?». Орвелл намагається знайти відповіді на ці питання, а також пропонує своє бачення вирішення цих проблем, і якщо вчитуватися в текст детально то стає зрозумілою симпатія Орвелла лівим політичним рухам. Інша сторона роману це намагання автора змалювати побудову нетрів в Парижі і Лондоні, хоча тут більше все ж таки йдеться про Лондон з його тисячами волоцюг, з дивним законам про жебрацтво і життям в так званих «цвяхах». Річ, яка сподобалася найбільше в романі, то це як автор з гумором розповідає деякі історії, котрі можуть здатися на перший погляд цілком невеселими. Особливо гумору багато в першій частині роману, де йдеться про життя в Парижі, і про пригоди автора з його другом Борисом. Підсумовуючи зроблю висновок, що автор закладав в цей твір соціальну складову, що б з однієї сторони показати, що таке бідність, а з іншої звернути увагу на недосконалість суспільства, котре сприяє цьому.
  •  
    Біографічний роман майстра антиутопії
    Як і "Данина Каталонії", ця книга є чудовим додатком до magnus opus Орвелла, "1984". Обидві автобіографічні книги можуть багато нам розказати про становлення поглядів Орвелла. Схоже до книги Бертрана Рассела про християнство, цій можна дати підзаголовок "Why I am a socialist"...

    Перш за все, ця книга справила неймовірне враження на мою молоду свідомість. Інколи мені доводилося відкладати цю книгу для того, аби усвідомити увесь жах життя того часу. "У злиднях..." дає зрозуміти, як це бути злидарем у часи, коли ніхто не міг захистити тебе від експлуатації та жахливих умов праці. Під час читання книги ти ніби відчуваєш увесь той бруд, кіптяву та запах готельних підвалів, у яких змушений був працювати головний герой. У Орвелла був справжній талант змусити людину відчути себе на місці дійових осіб роману: схожі відчуття в мене були під час прочитання інших романів автора.

    Ця книга є одним з чудових прикладів роману, що здатний змусити тебе співпереживати іншому навіть попри різницю у часі та відстані, викликати шалену емпатію до всіх тих злиденних людей, і найголовніше - народити бажання боротися за краще майбутнє для людей.
  •  
    Книга – потрясіння…
    Почати, мабуть, варто з того що плонжер – це один із рабів сучасності. Ми всі є заручниками сучасності та обставин, що нас оточують і не у всіх вистачає сил вирватися з круговороту. Йому (плонжеру) не слід співчувати, адже живе він відповідно до свого соціального статусу можливостей.
    По-перше, потрясіння від опису умов життя, харчування та фактів перебування у гуртожитках, де коли викликали відразу та бажання пропустити кілька рядків твору.
    По-друге, вона є своєрідною інструкцією «як бути на само дні» і пробуватися вирватися приймаючи всі соціальні виклики.
    Книга вражає своїми детальними та яскравими описами і є своєрідним щоденником, як боротися за своє «місце під сонцем». Повість можна охарактеризувати виразом: немає меж людському терпінню, людина може привикнути до всього і майже все витримати. Жити коли не знаєш чи будеш завтра спати, чи їстимеш, де ти будеш завтра – ти знаєш. Залишається тільки вибір – чи складно працювати, майже без вихідних і перепочинку, і мати їжу і дах над головою або не працювати і вести кочовий спосіб життя, щоб отримати ліжко-місце і чай з двома скибками хліба та маргарином. Другого вибору не має…
    Плонжери це люди, які за певних обставин були позбавлені соціального статусу, але вони не уникають роботи і уміють підтримувати один одного, мають свої таланти, які розвивають навіть у таких складних обставинах.
    По-третє, кульмінація твору: «Я ніколи більше, не вважатиму всіх волоцюг п’яними негідниками, не чекатиму від жебрака вдячності, подаючи йому пенні, не дивуватимусь, що безробітним людям бракує енергії, не підтримуватиму Армію спасіння, не закладатиму свій одяг, не відмовлюся взяти рекламну листівку й не насолоджуватимуся їжею у розкішному ресторані. І це лише початок.»
  •  
    Інший Орвелл
    Напевно, якби це було моє знайомство з творчістю Орвелла, то я б не була в такому захваті.
    Це зовсім не те, що ви відчуваєте читаючи "1984" чи "Тваринний двір", воно інше, але таке ж прекрасне.
    Дуже цікаво читати, як народився геній Орвелла, адже ця книга є автобіографічною.
    Молодий інтелігентний чоловік опиняється на дні та відчуває на собі всю байдужість соціуму. В того, хто опинився без грошей, зв'язків та роботи - майже не має шансів піднятися назад.
    Велике місто безжально знищує всіх, хто не зміг пристосуватися.
  •  
    Бедность во всей красе
    Пожалуйста, не читайте эту книгу во время еды. Насколько я знаю, эта книга полуавтобиографическая. Если так, то у Джорджа Оруэлла была еще более интересная жизнь, чем я себе представлял!
    В первой части книги рассказывается об опыте главного героя, живущего в нищете в Париже. Некоторые описания условий жизни и работы довольно ужасны. Оруэлл проливает больше света на то, каково это быть бедным; скука и т.д. Возможно теперь мне будет тяжело есть в парижском ресторане (если я когда-нибудь туда попаду).
    Во второй части книги главный герой возвращается в Лондон, и мы узнаем больше о том, что значит быть "бродягой". Столь же отвратительные описания, как и в парижском разделе, особенно та часть, где нескольким бродягам приходилось использовать одно и то же ведро грязной воды для мытья, прелесть.
    Оруэлл определенно дает бродягам человеческое лицо. Он объясняет, что бродяги - это огромная социальная проблема, а затем предлагает, как эту проблему можно решить.
 
Характеристики У злиднях Парижа і Лондона
Автор
Джордж Орвелл
Видавництво
Видавництво Жупанського
Серія книг
Майстри світової прози
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1938
Перекладач
Єгор Поляков
Кількість сторінок
232
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-966-2355-85-7
Вага
240 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Англії, Австралії та Нової Зеландії
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора У злиднях Парижа і Лондона